ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 22

МІКРОБІОЛОГІЯ ШИГЕЛЬОЗУ

Мета заняття (загальна) – уміти проводити мікробіологічну діагностику шигельзу та оцінювати його результати.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Біологічні особливості збудників шигельозу.

2. Мікробіологічна діагностика шигельозу (заповнення карти програмованого контролю).

3. Епідеміологія та патогенез шигельозу. Особливості імунітету при шигельозі.

   4. Принципи профілактики та лікування шигельозу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология / Под ред. Л.Б.Борисова и А.М.Смирновой. – М.: Медицина, 1994 - С. 280- 283.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник / Пер. з рос. В.В.Клінченка. – К.: Вища шк., 1992. – С. 172-180.

3. Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М., Медицина, 1981. – С. 270-273.

4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С.209-212.

5. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник / Под ред. А.А. Воробьева. – М. Медицинское информационное агентство, 2004. - С.360-362.

6. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология – М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2002. – С.385-389.

Методичні рекомендації студенту по виконанню практичної роботи

1. Особливості посіву досліджуваного матеріалу від хворого з ознаками шигельозу.

Студент повинен запам‘ятати, що на першому етапі бактеріологічної діагностики шигельозу використовують диференціально-діагностичні середовища Левіна, Плоскирєва (для отримання ізольованих колоній) та збагачувальне середовище - селенітовий бульйон (з метою накопичення шигел).

2. Демонстрації:

2.1. Культуральні властивості бактерій роду Shigella на середовищах Левіна та Плоскирєва.

Студент повинен звернути увагу на те, що на середовищах Левіна та Плоскірева мікроорганізми утворили безбарвні (лактозонегативні) дрібні (1-1½мм) круглі блискучі напівпрозорі опуклі колонії.

При вивченні демонстрації студент повинен зробити висновки:

1/ на середовищах Левіна та Плоскирєва вивчаються культуральні властивості шигел;

2/ різні види шигел не розрізняються за культуральними властивостями і утворюють безбарвні (лактозонегативні) колонії.

2.2. Мікроскопія мікропрепаратів "s.Flexneri 2a", "s.Sonnei" та "e.Coli о55:к59:н1"

П ри вивченні мікропрепаратів, які пофарбовані за методом Грама, студент повинен пересвідчитися у тому, що S.flexneri 2a та S.sonnei являють собою прямі грамнегативні монобактерії, які за морфологічними та тинкториальними властивостями не відрізняються від E.coli О₅₅:К₅₉:Н₁ та на підставі цього зробити висновок: різні види шигел та кишкові палички не розрізняються між собою за морфологічними та тинкториальними властивостями. Це вказує на недоцільність використання бактеріоскопічного методу для ідентифікації збудників шигельозу та ешерихіозу.

2.3. Реакція аглютинації на склі з шигельозною аглютинуючою полівалентною сироваткою

С тудент повинен побачити утворення аглютинату, який утворений досліджуваною культурою та полівалентною аглютинуючою шигельозною сироваткою, яка містить специфічні антитіла до антигенів Shigella flexneri 1-6 та Shigella sonnei (S.flexneri та S.sonnei є найбільш поширеними збудниками шигельозу) і зробити висновок, що культура, яка утворила лактозонегативні колонії на середовищі Левіна чи Плоскирєва є S.flexneri або S.sonnei.

Студент повинен запам‘ятати, що серологічна ідентифікація виділеної культури проводиться за допомогою реакції аглютинації на склі спочатку з полівалентними, а потім з моновидовими (для визначення виду збудника), типовими (для визначення серовару збудника) та груповими (для визначення підсеровару збудника) аглютинуючими сироватками. Результати серологічної ідентифікації збудника мають вирішальне значення для визначення серовару (підсеровару) бактерії у порівнянні з вивченням його біохімічних властивостей.

2.4. Ріст шигели на середовищі Олькеницького

Студент на підставі знань про те, що S.flexneri ферментує глюкозу з утворенням кислоти та газу (про що свідчить зміна кольору середовища та утворення розривів середовища тільки у стовпчиковій частині середовища Олькеницького), S.sonnei повільно ферментує глюкозу, лактозу та сахарозу з утворенням кислоти (відбувається зміна кольору всього середовища), а S.dysenteriae та S.boydii ферментують тільки глюкозу з утворенням кислоти, повинен припустити, що культура, яка культивована на середовищі Олькеницького, є S.flexneri.