- •Міністерство охорони здоров`я україни
- •Снодійні засоби
- •Класифікація препаратів
- •1 Похідні барбітурової кислоти:
- •Похідні барбітурової кислоти
- •Механізм дії
- •Похідні бензодіазепіну
- •Механізм дії
- •Похідні гамк
- •Похідні аліфатичного ряду
- •Спирт етиловий
- •Наркотичні аналгетики
- •Класифікація препаратів
- •Класифікація препаратів
- •Похідні саліцилової кислоти
- •Похідні піразолону
- •Похідні індолу
- •Похідні фенілоцтової кислоти
- •Похідні фенілпропіонової кислоти
- •Похідні антранілової кислоти
- •Похідні оксикамів
- •Похідні сульфонанілідів
- •Похідні ізонікотинової кислоти
- •Лекція 5 протисудомні засоби
- •Засоби симптоматичної терапії судом
- •Протиепілептичні засоби
- •Класифікація препаратів
- •Похідні барбітурової кислоти:
- •Механізм дії
- •Основні принципи лікування епілепсії
- •Побічні ефекти
- •Класифікація препаратів
- •Механізм дії
- •Фармакологічні ефекти
- •Показання до застосування
- •Побічні ефекти
- •Психотропні лікарські засоби
- •Нейролептики
- •Антидепресанти
- •Транквілізатори
- •Агоністи серотонінових рецепторів
- •Транквілізатори різної хімічної будови
- •Седативні засоби
- •Психостимулювальні засоби
- •Фенілалкіламіни
- •Похідні сидноніміну
- •Похідні пурину
- •Ноотропні засоби
- •Адаптогени та загальнотонізуючі засоби
- •Актопротектори
- •Список літератури
- •Курс лекцій з фармакології
Похідні бензодіазепіну
Препарати цієї групи проявляють протитривожну, снодійну, протисудомну дії. Ці препарати є високоефективними у хворих з безсонням, що зумовлене невротичними порушеннями. Крім того, дана група снодійних порівняно з барбітуратами меншою мірою порушує структуру сну.
Як снодійні засоби частіше застосовують бензодіазепіни середньої тривалості дії (нітразепам, флунітразепам, тріазолам) і бензодіазепіни тривалої дії (сибазон, хлозепід, феназепам).
Механізм дії
Снодійний ефект бензодіазепінів зумовлений впливом на структури лімбічної системи мозку. Препарати взаємодіють із специфічними бензодіазепіновими рецепторами, які є складовою частиною ГАМКА-рецепторів і підвищують чутливість останніх до ГАМК. При активації ГАМКА-рецептора відкривається хлорний канал, посилюється вхід в клітину іонів Cl-, що супроводжується підвищенням потенціалу мембрани (розвивається гіперполяризація). При цьому активність нейронів у багатьох відділах мозку зменшується. Крім того, похідні бензодіазепінів сприяють підвищенню рівня ГАМК у тканинах мозку. Це відбувається, головним чином, за рахунок пригнічення активності ферменту ГАМК-трансамінази. -аміномасляна кислота є гальмівним медіатором і поряд із серотоніном та пептидом “дельта-сну” відповідає за розвиток фази повільного сну.
Бензодіазепіни скорочують період засинання, зменшують частоту нічних пробуджень, збільшують загальну тривалість сну. При їх застосуванні переважає неглибока стадія повільного сну. Фазу швидкого сну препарати змінюють не суттєво. Ефект розвивається через 20-30 хвилин після приймання препарату, тривалість дії - 6-8 годин (у мідазоламу - 2-4 години).
Препарати цієї групи рекомендують при порушеннях засинання, а також сну в цілому, при короткочасному сні у людей похилого віку.
Після пробудження відзначається синдром післядії: в`ялість, м`язова слабкість, сонливість, порушення уваги, пригнічений настрій, погіршення пам`яті. З цієї причини нітразепам (і тим більше сибазон, феназепам та інші препарати тривалої дії) не слід призначати як снодійні засоби водіям транспорту та людям професій, що потребують пильної уваги.
При порушенні засинання і також у момент пробудження при короткочасному сні перевагу надають мідазоламу. Також цей препарат призначають у випадках, коли необхідно проводити довготривалу терапію безсоння.
Тривале приймання бензодіазепінів супроводжується розвитком звикання, лікарської залежності та синдрому “віддачі”. Алкоголь значно потенціює пригнічувальний вплив цих препаратів на ЦНС, тому така комбінація може стати причиною розвитку дихальної недостатності.
Похідні гамк
Натрію оксибутират у снодійній дозі пролонгує глибокі стадії фази повільного сну за відсутності помітного впливу на швидкий сон. Феномен “віддачі” після відміни препарату згладжений і значно менше виражений, ніж у похідних барбітурової кислоти. Післядія практично відсутня. Як снодійний засіб натрію оксибутират призначають у вигляді 5% сиропу по 2-3 столові ложки. Ефект розвивається через 30-40 хвилин. Тривалість дії коливається від 2 до 6-8 годин.
Фенібут як снодійний засіб менш активний і застосовується в основному як “денний” седативний засіб. Препарат не впливає на структуру сну.