- •Передмова
- •Розділ 1. Основи загальної теорії держави і права
- •1.1. Виникнення держави і права
- •1.2. Основні теорії виникнення держави і права
- •1.3. Поняття та сутність держави. Функції держави
- •1.4. Форми держави
- •1.5. Поняття та елементи механізму держави. Органи держави
- •1.6. Правова держава. Основні права людини
- •1.7. Поняття й ознаки права
- •1.8. Поняття й структура норм права
- •1.9. Правотворчість, форми (джерела) права
- •1.10. Система права
- •1.11. Система законодавства
- •1.12. Правовідносини
- •1.13. Реалізація норм права: поняття та форми
- •1.14. Правомірна поведінка і правопорушення
- •1.15. Юридична відповідальність
- •Розділ 2. Основи конституційного права україни
- •2.1. Поняття, предмет, метод, система і джерела конституційного права
- •Система конституційного права України.
- •Джерела конституційного права.
- •2.2. Конституція України — основний закон держави і суспільства Поняття та юридична природа конституції.
- •Соціально-політична суть конституції.
- •Форма конституції.
- •2.3. Конституційний статус людини і громадянина
- •Система прав і свобод людини і громадянина.
- •Політичні права і свободи.
- •Інститут громадянства України.
- •2.4. Виборче право, виборчі системи і референдуми в Україні
- •2.5. Конституційні основи організації діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування
- •Функції та повноваження Президента України.
- •Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •Розділ 3. Основи цивільного права
- •3.1. Цивільне право як галузь права
- •3.2. Учасники цивільних відносин (особи у цивільному праві) Фізичні особи
- •Юридичні особи
- •Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
- •3.3. Об'єкти цивільних прав
- •3.4. Право власності та речові права на чуже майно
- •Привласнення загальнодоступних дарів природи.
- •Набуття права власності на безхазяйну річ.
- •Набуття права власності на скарб.
- •Право спільної сумісної власності.
- •Речові права на чуже майно
- •3.5. Право інтелектуальної власності
- •Захист права інтелектуальної власності судом.
- •3.6. Цивільні зобов'язання Поняття зобов'язання та сторони у зобов'язанні
- •Виконання зобов'язання
- •Забезпечення виконання зобов'язання
- •Припинення зобов'язання
- •Окремі види зобов'язань. Договірні зобов'язання
- •3.7. Окремі види зобов'язань, що виникають не з договору (недоговірні зобов'язання)
- •Зобов'язання, які виникають унаслідок заподіяння шкоди
- •3.8. Спадкове право
- •Спадкування за заповітом
- •Спадкування за законом
- •Розділ 4. Основи правового регулювання підприємницької діяльності
- •4.1. Поняття та зміст підприємництва
- •4.2. Свобода підприємництва. Принципи підприємницької діяльності. Умови здійснення підприємництва
- •4.3. Суб'єкти підприємництва
- •4.4. Фізичні особи — підприємці
- •4.5. Юридичні особи — суб'єкти підприємництва. Поняття та види підприємств
- •Види підприємств
- •4.6. Організаційно-правові форми підприємств
- •Виробничі кооперативи.
- •Приватні підприємства.
- •4.7. Заснування підприємництва
- •4.8. Передумови для здійснення підприємництва
- •4.9. Спеціальні умови здійснення підприємництва. Ліцензування, патентування та квотування підприємницької діяльності
- •4.10. Припинення підприємницької діяльності
- •1) Добровільне;
- •2) Примусове.
- •Розділ 5. Основи трудового права україни
- •5.1. Трудове право як галузь вітчизняного права
- •5.2. Трудовий договір: поняття, види
- •5.3. Поняття та види робочого часу
- •5.4. Час відпочинку: поняття та види
- •Святкові та неробочі дні.
- •5.5. Оплата праці
- •Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
- •5.6. Відповідальність за трудовим правом
- •5.7. Охорона праці на виробництві
- •5.8. Соціальне партнерство за трудовим правом
- •5.9. Трудові спори: причини виникнення та порядок вирішення
- •5.10. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю
- •Розділ 6. Основи сімейного права україни
- •6.1. Поняття, предмет, система і джерела сімейного права України. Акти цивільного стану
- •6.2. Порядок і умови укладення шлюбу
- •6.3. Шлюбний договір
- •6.4. Припинення шлюбу, визнання шлюбу недійсним
- •6.5. Правовідносини між подружжям, між батьками і дітьми в сім'ї
- •6.6. Встановлення опіки та піклування. Усиновлення дитини. Патронат над дітьми
- •6.7. Права та обов'язки інших членів сім'ї
- •6.8. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства. Застосування в Україні законів іноземних держав і міжнародних договорів
- •Розділ 7. Основи земельного права україни
- •7.1. Земельне право як самостійна галузь права
- •7.2. Джерела земельного права
- •7.3. Право власності на землю
- •7.4. Право користування землею
- •7.5. Оренда землі
- •7.6. Види земель та їх правовий режим
- •7.7. Захист прав громадян та юридичних осіб на землю
- •7.8. Вирішення земельних спорів
- •Розділ 8. Основи екологічного права україни
- •8.1. Загальна характеристика екологічного права
- •8.2. Екологічне законодавство
- •8.3. Екологічні права та обов'язки людини і громадянина Поняття та види екологічних прав людини і громадянина
- •Право на безпечне для життя та здоров'я довкілля
- •Право на вільний доступ до екологічної інформації
- •Право на участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля
- •Право на доступ громадськості до правосуддя з питань, що стосуються довкілля
- •Інші екологічні права громадян
- •Екологічні обов'язки громадян
- •Розділ 9. Основи адміністративного права україни
- •9.1. Поняття, предмет, цілі та джерела адміністративного права
- •9.2. Суб'єкти адміністративного права
- •9.3. Правовий статус державних службовців
- •9.4. Адміністративні правопорушення та адміністративна відповідальність Поняття і види адміністративних правопорушень
- •Найпоширеніші види адміністративних правопорушень серед неповнолітніх
- •Види адміністративних стягнень
- •Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- •Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Розділ 10. Основи фінансового права україни
- •10.1. Загальні характеристики фінансового права як галузі національного права України
- •10.2. Система фінансового права України
- •10.3. Основи бюджетного права України
- •10.4. Правові засади бюджетного процесу в Україні
- •10.5. Основи правового регулювання державних доходів в Україні
- •10.6. Правові основи податкових відносин. Податкове право
- •Види та класифікація обов'язкових платежів
- •10.7. Правові основи здійснення бюджетних видатків
- •10.8. Фінансово-правові основи банківської діяльності в Україні
- •Функції Національного банку України
- •10.9. Правові основи валютного регулювання та валютного контролю в Україні
- •Правове регулювання валютного контролю
- •Розділ 11. Основи кримінального права україни
- •11.1. Поняття кримінального права
- •11.2. Кримінальний кодекс України: його загальна характеристика
- •11.3. Поняття та підстава кримінальної відповідальності
- •11.4. Поняття, ознаки, види та стадії злочину
- •11.5. Поняття та форми вини
- •11.6. Співучасть у вчиненні злочину та її форми
- •11.7. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •11.8. Поняття покарання. Види покарань
- •11.9. Призначення покарання, звільнення від покарання та його відбування
- •11.10. Судимість
- •11.11. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •11.12. Система Особливої частини кримінального права
- •11.13. Кваліфікація злочинів
- •11.14. Злочини проти особи та її прав
- •11.15. Злочини проти основ національної безпеки
- •11.16. Злочини проти власності
- •11.17. Відповідальність за інші злочини за кримінальним правом України
- •Розділ 12. Правоохоронна, судова і правозахисна діяльність
- •12.1. Поняття правоохоронної діяльності та правоохоронних органів. Види правоохоронних органів
- •12.2. Поняття правосуддя та судової системи України
- •12.3. Поняття правозахисної діяльності
- •Розділ 13. Основи процесуальної діяльності
- •13.1. Загальні положення про процесуальну діяльність
- •13.2. Процесуальна діяльність Конституційного Суду України
- •13.3. Процесуальна діяльність суду в цивільних справах. Цивільне судочинство
- •13.4. Процесуальна діяльність господарських судів
- •13.5. Підвідомчість і підсудність справ господарським судам
- •13.6. Подання позову, порушення провадження у справі та підготовка матеріалів до розгляду
- •13.7. Досудове врегулювання господарських спорів
- •13.8. Адміністративний процес, адміністративно-процесуальна діяльність та адміністративне судочинство
- •13.9. Кримінально-процесуальна діяльність
- •Тлумачний словник основних юридичних понять, визначень і термінів
Забезпечення виконання зобов'язання
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком (ст. 646 Цивільного кодексу України).
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання*
Підстави виникнення права на неустойку. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Відсотки на неустойку не нараховуються, Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (ст. 550 Цивільного кодексу України).
Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 552 Цивільного кодексу України).
Порука. Порука виникає на підставі договору. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (ст. 553 Цивільного кодексу України).
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).
Права поручителя, який виконав зобов'язання. Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним (ст. 556 Цивільного кодексу України).
Гарантія. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку (ст. 560 Цивільного кодексу України).
Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ст. 563 Цивільного кодексу України).
Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання (ст. 570 Цивільного кодексу України).
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (ст. 571 Цивільного кодексу України).
Застава. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, отримати задоволення за рахунок заставленого майна зазвичай перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України).
Окремі види застав. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі (ст. 575 Цивільного кодексу України).
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ст. 576 Цивільного кодексу України). Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, отримані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.
Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності та занесеш або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.
Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.
Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом (ст. 577 Цивільного кодексу України). Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з унесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Право притримання. Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у термін зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків, має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання (ст. 594 Цивільного кодексу України). Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.