- •Передмова
- •Розділ 1. Основи загальної теорії держави і права
- •1.1. Виникнення держави і права
- •1.2. Основні теорії виникнення держави і права
- •1.3. Поняття та сутність держави. Функції держави
- •1.4. Форми держави
- •1.5. Поняття та елементи механізму держави. Органи держави
- •1.6. Правова держава. Основні права людини
- •1.7. Поняття й ознаки права
- •1.8. Поняття й структура норм права
- •1.9. Правотворчість, форми (джерела) права
- •1.10. Система права
- •1.11. Система законодавства
- •1.12. Правовідносини
- •1.13. Реалізація норм права: поняття та форми
- •1.14. Правомірна поведінка і правопорушення
- •1.15. Юридична відповідальність
- •Розділ 2. Основи конституційного права україни
- •2.1. Поняття, предмет, метод, система і джерела конституційного права
- •Система конституційного права України.
- •Джерела конституційного права.
- •2.2. Конституція України — основний закон держави і суспільства Поняття та юридична природа конституції.
- •Соціально-політична суть конституції.
- •Форма конституції.
- •2.3. Конституційний статус людини і громадянина
- •Система прав і свобод людини і громадянина.
- •Політичні права і свободи.
- •Інститут громадянства України.
- •2.4. Виборче право, виборчі системи і референдуми в Україні
- •2.5. Конституційні основи організації діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування
- •Функції та повноваження Президента України.
- •Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •Розділ 3. Основи цивільного права
- •3.1. Цивільне право як галузь права
- •3.2. Учасники цивільних відносин (особи у цивільному праві) Фізичні особи
- •Юридичні особи
- •Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
- •3.3. Об'єкти цивільних прав
- •3.4. Право власності та речові права на чуже майно
- •Привласнення загальнодоступних дарів природи.
- •Набуття права власності на безхазяйну річ.
- •Набуття права власності на скарб.
- •Право спільної сумісної власності.
- •Речові права на чуже майно
- •3.5. Право інтелектуальної власності
- •Захист права інтелектуальної власності судом.
- •3.6. Цивільні зобов'язання Поняття зобов'язання та сторони у зобов'язанні
- •Виконання зобов'язання
- •Забезпечення виконання зобов'язання
- •Припинення зобов'язання
- •Окремі види зобов'язань. Договірні зобов'язання
- •3.7. Окремі види зобов'язань, що виникають не з договору (недоговірні зобов'язання)
- •Зобов'язання, які виникають унаслідок заподіяння шкоди
- •3.8. Спадкове право
- •Спадкування за заповітом
- •Спадкування за законом
- •Розділ 4. Основи правового регулювання підприємницької діяльності
- •4.1. Поняття та зміст підприємництва
- •4.2. Свобода підприємництва. Принципи підприємницької діяльності. Умови здійснення підприємництва
- •4.3. Суб'єкти підприємництва
- •4.4. Фізичні особи — підприємці
- •4.5. Юридичні особи — суб'єкти підприємництва. Поняття та види підприємств
- •Види підприємств
- •4.6. Організаційно-правові форми підприємств
- •Виробничі кооперативи.
- •Приватні підприємства.
- •4.7. Заснування підприємництва
- •4.8. Передумови для здійснення підприємництва
- •4.9. Спеціальні умови здійснення підприємництва. Ліцензування, патентування та квотування підприємницької діяльності
- •4.10. Припинення підприємницької діяльності
- •1) Добровільне;
- •2) Примусове.
- •Розділ 5. Основи трудового права україни
- •5.1. Трудове право як галузь вітчизняного права
- •5.2. Трудовий договір: поняття, види
- •5.3. Поняття та види робочого часу
- •5.4. Час відпочинку: поняття та види
- •Святкові та неробочі дні.
- •5.5. Оплата праці
- •Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
- •5.6. Відповідальність за трудовим правом
- •5.7. Охорона праці на виробництві
- •5.8. Соціальне партнерство за трудовим правом
- •5.9. Трудові спори: причини виникнення та порядок вирішення
- •5.10. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю
- •Розділ 6. Основи сімейного права україни
- •6.1. Поняття, предмет, система і джерела сімейного права України. Акти цивільного стану
- •6.2. Порядок і умови укладення шлюбу
- •6.3. Шлюбний договір
- •6.4. Припинення шлюбу, визнання шлюбу недійсним
- •6.5. Правовідносини між подружжям, між батьками і дітьми в сім'ї
- •6.6. Встановлення опіки та піклування. Усиновлення дитини. Патронат над дітьми
- •6.7. Права та обов'язки інших членів сім'ї
- •6.8. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства. Застосування в Україні законів іноземних держав і міжнародних договорів
- •Розділ 7. Основи земельного права україни
- •7.1. Земельне право як самостійна галузь права
- •7.2. Джерела земельного права
- •7.3. Право власності на землю
- •7.4. Право користування землею
- •7.5. Оренда землі
- •7.6. Види земель та їх правовий режим
- •7.7. Захист прав громадян та юридичних осіб на землю
- •7.8. Вирішення земельних спорів
- •Розділ 8. Основи екологічного права україни
- •8.1. Загальна характеристика екологічного права
- •8.2. Екологічне законодавство
- •8.3. Екологічні права та обов'язки людини і громадянина Поняття та види екологічних прав людини і громадянина
- •Право на безпечне для життя та здоров'я довкілля
- •Право на вільний доступ до екологічної інформації
- •Право на участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля
- •Право на доступ громадськості до правосуддя з питань, що стосуються довкілля
- •Інші екологічні права громадян
- •Екологічні обов'язки громадян
- •Розділ 9. Основи адміністративного права україни
- •9.1. Поняття, предмет, цілі та джерела адміністративного права
- •9.2. Суб'єкти адміністративного права
- •9.3. Правовий статус державних службовців
- •9.4. Адміністративні правопорушення та адміністративна відповідальність Поняття і види адміністративних правопорушень
- •Найпоширеніші види адміністративних правопорушень серед неповнолітніх
- •Види адміністративних стягнень
- •Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- •Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Розділ 10. Основи фінансового права україни
- •10.1. Загальні характеристики фінансового права як галузі національного права України
- •10.2. Система фінансового права України
- •10.3. Основи бюджетного права України
- •10.4. Правові засади бюджетного процесу в Україні
- •10.5. Основи правового регулювання державних доходів в Україні
- •10.6. Правові основи податкових відносин. Податкове право
- •Види та класифікація обов'язкових платежів
- •10.7. Правові основи здійснення бюджетних видатків
- •10.8. Фінансово-правові основи банківської діяльності в Україні
- •Функції Національного банку України
- •10.9. Правові основи валютного регулювання та валютного контролю в Україні
- •Правове регулювання валютного контролю
- •Розділ 11. Основи кримінального права україни
- •11.1. Поняття кримінального права
- •11.2. Кримінальний кодекс України: його загальна характеристика
- •11.3. Поняття та підстава кримінальної відповідальності
- •11.4. Поняття, ознаки, види та стадії злочину
- •11.5. Поняття та форми вини
- •11.6. Співучасть у вчиненні злочину та її форми
- •11.7. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •11.8. Поняття покарання. Види покарань
- •11.9. Призначення покарання, звільнення від покарання та його відбування
- •11.10. Судимість
- •11.11. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •11.12. Система Особливої частини кримінального права
- •11.13. Кваліфікація злочинів
- •11.14. Злочини проти особи та її прав
- •11.15. Злочини проти основ національної безпеки
- •11.16. Злочини проти власності
- •11.17. Відповідальність за інші злочини за кримінальним правом України
- •Розділ 12. Правоохоронна, судова і правозахисна діяльність
- •12.1. Поняття правоохоронної діяльності та правоохоронних органів. Види правоохоронних органів
- •12.2. Поняття правосуддя та судової системи України
- •12.3. Поняття правозахисної діяльності
- •Розділ 13. Основи процесуальної діяльності
- •13.1. Загальні положення про процесуальну діяльність
- •13.2. Процесуальна діяльність Конституційного Суду України
- •13.3. Процесуальна діяльність суду в цивільних справах. Цивільне судочинство
- •13.4. Процесуальна діяльність господарських судів
- •13.5. Підвідомчість і підсудність справ господарським судам
- •13.6. Подання позову, порушення провадження у справі та підготовка матеріалів до розгляду
- •13.7. Досудове врегулювання господарських спорів
- •13.8. Адміністративний процес, адміністративно-процесуальна діяльність та адміністративне судочинство
- •13.9. Кримінально-процесуальна діяльність
- •Тлумачний словник основних юридичних понять, визначень і термінів
11.3. Поняття та підстава кримінальної відповідальності
Кримінальна відповідальність — це вид юридичної відповідальності, що становить собою вимушене зазнавання особою, яка скоїла злочин, державного осуду, а також визначених вироком суду позбавлень і обмежень особистого, майнового чи іншого характерів.
Підставою кримінальної відповідальності є скоєння особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений чинним КК України (ч. 1 ст. 2 КК України).
Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких конкретно скоєне суспільно небезпечне діяння визнається злочином.
Елементами складу злочину є: об'єкт злочину; об'єктивна сторона злочину; суб'єкт злочину; суб'єктивна сторона злочину.
Об'єкт злочину — це охоронювані кримінально-правовими нормами суспільні відносини, на які посягає злочин. Під загальним об'єктом розуміють усю сукупність суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом. Родовий об'єкт — це певне коло однорідних чи тотожних суспільних відносин, які охороняються єдиним комплексом взаємопов'язаних кримінально-правових норм. Розміщення злочинів за розділами в Особливій частині КК провадиться саме за родовим об'єктом.
Безпосередній об'єкт — це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону відповідної статті чинного КК України і на які безпосередньо посягає той чи інший конкретний злочин.
У кримінальному праві виокремлюють основний та додатковий безпосередні об'єкти. Основний безпосередній об'єкт — це об'єкт, проти якого, головним чином, насамперед спрямовано злочин, а додатковий — це об'єкт, шкода якому завдається у зв'язку з посяганням на основний. Об'єкт злочину необхідно відрізняти від предмета злочину. Предмет злочину — це матеріальний предмет, з приводу якого або шляхом дії (впливу) на який вчиняється злочин.
Об'єктивна сторона злочину — це зовнішній прояв злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням, суспільно небезпечними наслідками, причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками і факультативними ознаками (місце, час спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення злочину).
Ознаками об'єктивної сторони злочину є:
1) суспільно небезпечне (злочинне) діяння;
2) суспільно небезпечні (злочинні) наслідки;
3) причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками;
4) факультативні ознаки: місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення злочину.
Склади злочинів, обов'язковою ознакою яких не передбачено настання певних суспільно небезпечних (злочинних) наслідків, називаються формальними, а склади, де суспільно небезпечні (злочинні) наслідки є обов'язковою ознакою, — матеріальними.
Злочинне діяння — це передбачені кримінальним законом дія чи бездіяльність, якими заподіюється шкода об'єкту злочину.
Злочинна дія — це активна, свідома, вольова, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб'єкта.
Злочинна бездіяльність — це пасивна, свідома, вольова, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб'єкта, яка полягає у невиконанні суб'єктом обов'язку діяти.
Суспільно небезпечні (злочинні) наслідки злочину — реальні шкідливі зміни, які відбуваються в об'єкті, що охороняється кримінальним законом, унаслідок злочинного діяння. Вони можуть бути, зокрема, виражені в завданій шкоді: матеріальній, фізичній, моральній, організаційній.
Причинний зв'язок — між суспільно небезпечним діянням та його суспільно небезпечними наслідками. Необхідний причинний зв'язок між діяннями і наслідками характеризуються тим, що діяння:
а) має передувати наслідкам;
б) має бути умовою, без якої не було б наслідку;
в) за своїми властивостями, зазвичай, має спричиняти саме такі наслідки, тобто наслідки мають бути закономірним результатом учиненого діяння.
Факультативними, тобто такими, що не є обов'язковими для більшості злочинів, ознаками об'єктивної сторони є:
1) місце — територія чи інше місце, де вчиняється злочинне діяння або настають його наслідки;
2) час — період, протягом якого вчиняється злочин;
3) спосіб — методи чи прийоми вчинення злочину;
4) обстановка — сукупність умов, за яких вчиняється злочин;
5) засоби — предмети, документи, речовини, з використанням яких створюються умови для вчинення злочину;
6) знаряддя — зброя та інші предмети, документи, речовини, за допомогою яких здійснюється вплив на потерпілого чи предмет злочину або іншим чином полегшується досягнення злочинного результату.
Суб'єктивна сторона злочину — відображає процеси, які відбуваються у свідомості особи у зв'язку з учиненням нею злочину і свідчать про спрямування її волі та про її ставлення до суспільно небезпечного діяння та його наслідків. Ознаками суб'єктивної сторони злочину є: 1) вина; 2) мотив злочину; 3) мета злочину; 4) емоції.
Основною та обов'язковою для кожного складу злочину ознакою суб'єктивної сторони є вина. її відсутність завжди означає відсутність у діях особи складу злочину, а отже, і підстави кримінальної відповідальності. Заподіяння шкоди без вини називається казусом.
Мотив і мета є факультативними ознаками суб'єктивної сторони злочину. Мотив злочину — це внутрішні спонукання, якими керувався винний, вчиняючи злочин, а його мета — це той уявний результат, якого домагався винний, коли вчиняв злочин. Мотив і мета у разі передбачення їх у статтях Особливої частини КК України визнаються обов'язковими ознаками суб'єктивної сторони складу злочину.
Емоції — психічні стани і процеси в людині, в яких реалізуються її ситуативні переживання, пов'язані з учиненням нею злочину. Емоції можуть бути обов'язковою ознакою складу злочину (наприклад, ст. 116, 123 КК України).
Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого, відповідно до Кримінального кодексу України, може наставати кримінальна відповідальність. В Україні немає колективної кримінальної відповідальності. Суб'єктом злочину не може бути юридична особа, а лише фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомити свої дії (бездіяльність) і керувати ними (ч. 1 ст. 19 КК України).
Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи, за рішенням суду, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру (ч. 2 ст. 19 КК України).
Не підлягає покаранню також особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до встановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи, за рішенням суду, можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню (ч. З ст. 19 КК України).
За загальним правилом, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років (ч. 1 ст. 22 КК України). В окремих випадках, визначених у ч. 2 ст. 22 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося чотирнадцять років.