10.3. Основи бюджетного права України

Сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю, складають бюджетне право.

Основним джерелом бюджетного права, його центральним документом, є Бюджетний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 21 червня 2001 р. До джерел бюджетного права належать також закони про щорічний бюджет України,

Бюджет — це основний фінансовий план, який визначає доходи та видатки держави чи органу місцевого самоврядування щодо виконання їх завдань і функцій.

Правовою формою бюджету є закон, прийнятий Верховною Радою України, або рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 1 Бюджетного кодексу України, закон про Державний бюджет України — це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання державного бюджету України протягом бюджетного періоду. Рішення про місцевий бюджет — нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради, виданий в установленому законодавством

України порядку, що містить затверджені повноваження відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Бюджетний устрій та бюджетна система країни визначаються формою державного устрою. Україна — унітарна держава, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, функціонування якого без власних бюджетів неможливе. У ст. 5 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Таким чином, бюджетна система України — сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджет як фінансовий план структурно організований по вертикалі —: доходи і видатки, та по горизонталі — загальний і спеціальний фонди.

Розподіл бюджету на загальний і спеціальний фонди визначається законом про Держбюджет. Підставою для створення спеціального фонду місцевого бюджету може бути винятково Закон про Державний бюджет. Передачу коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволено тільки в межах бюджетних призначень, шляхом унесення змін до Закону про бюджет чи рішення відповідної ради. Згідно з я. 8 ст. 13 Кодексу, створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.

10.4. Правові засади бюджетного процесу в Україні

Відносини, які виникають щодо бюджетного процесу, регулюються Бюджетним кодексом України, ухваленим Верховною Радою України 21 червня 2001 р. Державний бюджет затверджується Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України про Державний бюджет на відповідний рік. Місцеві ж бюджети затверджуються рішенням відповідних місцевих рад. Ці акти мають тимчасовий характер, оскільки чинні протягом одного бюджетного року, який триває з 1 січня до 31 грудня того ж року.

Бюджетний процес — це регламентована нормами права діяльність державних органів щодо складання проекту бюджету, його розгляду, затвердження бюджету, виконання бюджету, а також складання, розгляду і затвердження звіту про його виконання. Поняття бюджетного процесу, по суті, охоплює стадії бюджетного процесу. Ці стадії проходять усі бюджети, що складають бюджетну систему України: державний бюджет, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, місцеві бюджети. І скільки існує бюджетів, стільки існують і ці стадії — вони повторюються кожного бюджетного року. Проте не можна ототожнювати бюджетний процес із законодавчим процесом з приводу ухвалення Закону про Державний бюджет. Бюджетний процес не завершується із прийняттям закону, оскільки власне бюджет, як і акт про бюджет, необхідно ще й виконати. Саме виконання бюджету є центральною стадією бюджетного процесу, під час якого відбувається реалізація правових норм закону.