10.5. Міжнародне нтс україни

Україна є самостійним учасником міжнародного НТС.

Особливості участі України у міжнародному НТС:

1) має потужний науково-технічний потенціал. Від СРСР Україна успадкувала розгалужену систему науково-дослідних центрів і дослідно-конструкторських установ та високотехнологічних виробництв, які розробляють 17 макротехнологій (з 50-55, які є у світі, та з 21, які є на пострадянському просторі). На кінець 2009 р. в Україні налічувалось:

працівників наукових організацій – 146,8 тис. чол. (1990 р. – 494,2, 2000 р. – 188,0, 2005 р. – 170,6 тис. чол.);

фахівців, які виконують наукові і науково-технічні роботи – 92,4 тис. чол. (1990 р. – 313,1, 2000 р. – 120,8, 2005 р. – 105,5 тис. чол.);

організацій, які виконували наукові дослідження і розробки – 1340 (1995 р. – 1453, 2000 р. – 1490, 2005 р. – 1510);

фахівців вищої кваліфікації: докторів наук – 13866 чол. (1995 р. – 9759 чол.), кандидатів наук – 81169 чол. ( 1995 р. – 57610 чол.).

2) у 1990-2000-х рр. спостерігався відтік фахівців вищої кваліфікації за кордон. Так, наприклад, чисельність докторів наук, що виїхали за кордон, складала: 1995 р. – 59 чол., 2000 р. – 26 чол., 2005 р. – 8 чол., 2007 р. – 4 чол., 2008 р. – 8 чол., 2009 р. – 5 чол., а кандидатів наук: 2000 р. – 125 чол., 2005 р. – 45 чол., 2007 р. – 48 чол., 2008 р. – 22 чол., 2009 р. – 26 чол. Країнами в'їзду українських фахівців, насамперед, були: Ізраїль, Канада, Німеччина, Росія, США та ін.

3) збільшилися обсяги зовнішніх джерел фінансування науково-технічних робіт і інноваційної діяльності у промисловості України. В долевому розрізі - зменшилася:

- обсяг фінансування наукових і науково-технічних робіт за рахунок коштів замовників іноземних держав , млн. грн. 2009 – 23%; 2000 – 19%;

- обсяг фінансування інноваційної діяльності у промисловост іза рахунок коштів замовників іноземних держав , млн. грн: 2009 – 19%; 2000 – 7,5%.

4) до 2009 р. присутність України на світовому ринку технологій постійно розширювалась, що підтверджується динамікою обсягів інноваційної продукції, поставленої на експорт: 2000 р. – 25%, 2009 р. - 42%.

5) резиденти України подають заявки на одержання охоронних документів (патентів) у патентні відомства інших країн, однак їх кількість у порівнянні з іншими країнами є мізерною.

Кількість поданих заявок на видачу й одержанних охоронних документів (патентів) у патентні відомства інших країн у 2007-2009 рр.

	Одержано охоронних документів (патентів) інших країн
	винаходи			корисні моделі			промислові зразки
	2007	2008	2009	2007	2008	2009	2007	2008	2009
Усього, у тому числі	130	82	83	90	54	53	61	16	29
промисловість	50	24	17	36	22	29	50	6	25
операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг і надання послуг підприємцям	56	49	43	50	20	19	9	5	2
з них дослідження і розробки	53	46	42	47	18	14	9	5	2
освіта	14	7	14	1	7	4	–	–	–

7) нарощування експорту-імпорту наукомістких послуг та послуг, які передбачають використання прогресивних технологій до 2008 р. З 2009 – зменшення.

8) українські університети та науково-дослідні інститути налагодили співробітництво з навчальними закладами США, Канади, Німеччини, Франції, Швейцарії, Англії, Австралії, Японії, Китаю, Росії та ін. У межах університетського співробітництва проводяться міжнародні науково-практичні конференції, семінари, симпозіуми, міжнародні виставки, конкурси тощо. Розширення міжвузівських зв'язків дозволило налагодити обмін аспірантами і стажистами, створити можливість для появи інтернаціональних дослідницьких колективів.

9) активно розвиваються галузеві науково-технічні зв'язки, у т.ч. у контексті науково-виробничої кооперації. Найбільше включені ракетно-космічна, авіаційна і кораблебудівельна промисловість України:

1. Міжнародному співробітництву у галузі ракетобудування і космонавтики сприяє членство України (на рівні Державного космічного агентства України) у низці міжнародних організацій, які регулюють освоєння космічного простору, у тому числі: Міжнародна організація супутниковому зв'язку (ІНТЕЛСАТ), Міжнародної системи та організації космічного зв'язку «Інтерсупутник», Міжнародна астронавтична Федерація (IAF) та ін.

Науково-технічні зв'язки часто розвиваються на основі створення СП і науково-дослідних структур. Так, наприклад, КБ «Південне» має цілу систему спільних підприємств, а саме: ТОВ «Міжнародні космічні послуги» (співзасновники: Конструкторське бюро транспортного машинобудування, Центр експлуатації об’єктів наземної космічної інфраструктури та «Південмаш»); спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого товариства «Елсаком Україна» (співзасновники: ELSACOM N.V. (Нідерланди), SIMEST Spa (Італія), ВАТ «Укртелеком» та «Південмаш»); ЗАТ «Міжнародна космічна компанія «Космотрас» (співзасновники: АТВТ «Рособщемаш» (Росія), ЗАТ «АСКОНД» (Росія), ВАТ «Хартрон» та ін.); Компанія з обмеженою відповідальністю «Sea Launch Limited partnership» (співзасновники: «Boeing» (США), «Kvaerner Rosenberg» (Норвегія), РКК «Енергія» (Росія) та «Південмаш»).

Активно науково-технічне співробітництво поглиблюється у межах промислової кооперації українських і російських підприємств. Реалізуючи спільні проекти, українські підприємства здійснюють поставки до Росії систем управління для ракето-носіїв «Протон», «Союз» (ВО «Комунар», м. Харків) і «Космос» (ВО «Київський радіозавод»), для станції «Мир» і Міжнародної космічної станції (АТ «Хартрон», м. Харків; ВО «Київський радіозавод», ВО «Київприлад»), для інших космічних апаратів різних класів (ВО «Моноліт», АТ «Хартрон», ВО «Київприлад», АТ «Чернігівський радіоприладний завод»). Окрім цього, українські підприємства включені до «ланцюгів» технологічної спеціалізації, відтворюючи разом з російськими підприємствами повний цикл виробництва високотехнологічної продукції.

2. Авіаційна промисловість України має великий потенціал і здатна виробляти продукцію світового рівня. Це підтверджується прикладами, зокрема, літаком АН-70, який є україно-російським проектом починаючи від розробки до виробництва кінцевих зразків. До українських проектів у галузі авіабудування підключаються, окрім Росії, й інші країни, наприклад, Великобританія та США. Предметом співробітництва є розробка нового варіанта вантажного літака Ан-124-200.

10) основним напрямом розвитку НТС України є взаємодія з ЄС та його країнами-членами.

Геоекономічні напрями розвитку міжнародних НТС України:

1. Основу для розвитку відносин України і ЄС поклала Угода про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС та їх державами-членами, яка була підписана у 1994 р. і набула чинності у 1998 р. Метою такого Партнерства у тому числі є: «…створення основ взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, цивільного, науково-технічного та культурного співробітництва…» (угода була розрахована до 2008 р.). У 2005 р. було прийнято План дій Україна-ЄС, який передбачає цілий комплекс реформ законодавства, насамперед, у сфері митного регулювання, оподатковування, прав інтелектуальної власності, забезпечення вільної конкуренції та ін., що безпосередньо стосується науково-технічних зв'язків. План містиить окремий розділ «Наука і технологія, дослідження та розвиток», у якому визначено такі завдання: підготовка інтеграції України до Європейського дослідного простору; розвиток спроможності України у сфері дослідницького та технологічного розвитку для забезпечення потреб економіки та суспільства; сприяння інтеграції України для досягнення високого рівня наукового обміну.

У 2002 р. була підписана і ратифікована спеціальна угода – Угода між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво. Мета угоди: «Сторони заохочують, розвивають і сприяють спільній діяльності в галузі науково-технологічних досліджень і розробок, що становлять взаємний інтерес». Угода визначила напрями співробітництва: дослідження навколишнього середовища та клімату, включаючи спостереження земної поверхні; біомедичні дослідження та дослідження в галузі охорони здоров'я; дослідження в галузі сільського господарства, лісового господарства та рибальства; промислові та виробничі технології; матеріалознавство та метрологія; неядерна енергетика; транспорт; технології інформаційного суспільства; дослідження в галузі соціальних наук; науково-технологічна політика; навчання та обмін науковими кадрами. Також Угодою визначено форми (у тому числі: участь українських організацій у проектах Співтовариства, вільний доступ та спільне використання дослідницького обладнання, візити та обмін науковими, технічними та іншими кадрами з метою участі в семінарах, симпозіумах і робочих нарадах, обмін інформацією про практику, законодавство і програми тощо) та умови розвитку відносин у сфері науки і техніки. Дія угоди була продовжена в 2003 р. ( до 2009 р.). Для сприяння науково-технічному співробітництву і координації виконання конкретних заходів було створено спеціальний Комітет України-ЄС по співробітництву у сфері науки і технологій, а також прийнято відповідний план дій.

У Порядку денному асоціації Україна - ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію (набув чинності у 2009 р.), передбачено вжити заходів з метою стимулювання військового та технологічного співробітництва між Україною та ЄС, подальшого удосконалення ефективної системи національного контролю за кінцевим використанням товарів та технологій подвійного використання, за їх нематеріальними передачами, а також співробітництво у низці сфери використання цивільних технологій. Увага приділяється активізації співробітництва з питань наукових досліджень та обміну найкращими практиками використання біотехнологій у сільському господарстві, підвищити наукове та технічне співробітництво з метою забезпечення спроможностей моніторингу рибальства та оцінки стану запасів морських ресурсів та морського навколишнього природного середовища.

У розділі «Наука і технології» передбачається: пролонгувати та активізувати виконання Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво з метою розширення участі українських дослідницьких установ у проектах Сьомої Рамкової програми підтримки досліджень і технологічного розвитку; використовувати наявні інструменти (Угода між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво, INCO-Nets) з метою підготовки до можливої асоційованої участі України у Рамковій програмі; Україна сприятиме діяльності Національних контактних пунктів з питань Інформаційно-комунікаційних технологій та залучатиме приватний сектор до дослідницької діяльності шляхом участі у заходах напрямку «Інформаційно-комунікативні технології» Сьомої Рамкової програми.

Ведеться підготовка до розширення договірної бази співробітництва. Так, наприклад, проект угоди між Україною і ЄС про створення зони вільної торгівлі містить розд. IX «Інтелектуальна власність», який охоплює всі питання, пов'язані з охороною права на об'єкти інтелектуальної власності, у тому числі авторське право, торговельні марки, винаходи, промислові зразки та ін., а також питання захисту інтелектуальної власності. Також проводитися робота з оцінки можливостей приєднання України до Європейської патентної конвенції та членства в Європейській патентній організації.

2. ОЧЕС. Серед основних напрямів практичного співробітництва країн-членів організації виділено нарощування інвестицій у сектор досліджень і розробок. Відповідно до Плану дій з питань науки і технологій (2005 р.) було визначено пріоритетні сфери співробітництва, а саме: людський потенціал, інфраструктура, інновації тощо. Для підтримки проектів у цих областях створено спеціальні спільні фонди, за рахунок яких підтримуються дослідники всіх країн-учасниць. На рівні ОЧЕС надається підтримка науково-дослідним організаціям і групам учених, які намагаються налагоджувати співробітництво із представниками країн ЄС. Цьому сприяють європейські прагнення більшості країн-учасниць ОЧЕС (а також членство Греції та вступ Болгарії і Румунії до ЄС). Розширення Європейського дослідницького простору за межі кордонів ЄС відбувається у тому числі за рахунок взаємодії з ОЧЕС та окремими країнами Причорномор'я. Вироблено спільні пріоритети наукових досліджень і розробок.

3. НАТО. Спеціальна наукова програма НАТО «Наука заради миру і безпеки» покликана сприяти співробітництву вчених з різних країн і передбачає фінансування науково-дослідних проектів (головним чином цивільної спрямованості). Комітет НАТО з науки визначив такі пріоритетні напрямки співробітництва з Україною: безпека навколишнього середовища, інформаційні технології, біотехнології, безпека продуктів харчування, новітні технології. Реалізація проектів у цих областях фінансується за рахунок бюджету НАТО. Окрім цього, програми цієї організації включають надання українським ученим різних грантів на проведення актуальних досліджень. Для організації і забезпечення науково-технічних зв'язків Україна-НАТО створено спеціальну Спільну робочу групу зі співробітництва у питаннях науки і навколишнього середовища. Для залучення українських учених і фахівців до наукового співробітництва з НАТО реалізується Державна цільова програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України (на 2008-2011 рр.).

11) участь у програмах і проектах, рамкових програмах, отримання технічної допомоги з боку ЄС; входження у Європейський дослідницький простір (ERA), який започатковано у 2000 р.:

1. З 1991 р. ЄС надав Україні технічну допомогу через програму Tacis. Основним предметом науково-технічного співробітництва ЄС і України за цією програмою є надання грантів для передачі ноу-хау, консультацій з питань управління, проведення експертних досліджень і професійної підготовки. Також надавалась допомога у створенні правової і нормативної бази, міжнародних мережних структур, проведення експериментальних проектів, у встановленні партнерських відносин, реорганізації і створенні нових інститутів. Серед галузевих пріоритетів програми Tacis: ядерна безпека і захист навколишнього середовища; реструктуризація державних підприємств і розвиток приватного сектору; реформи державного керування, соціальної сфери й освіти; сільське господарство, енергетика; транспорт; консультації з економічної політики і телекомунікації.

ЄС активно використовує можливості і переваги міжнародного науково-технічного співробітництва, широко залучає дослідників, інженерів, фахівців із третіх країн. Це робиться переважно за рахунок програм: EUREKA (Європейське агентство з координації досліджень), COST (Європейське співробітництво у галузі науки і техніки) і Рамкових програм підтримки досліджень і технологічного розвитку (далі Рамкові програми):

2. Міжнародна асоціація щодо сприяння співробітництву з ученими Нових незалежних держав колишнього Радянського Союзу – INTAS створена у 1993 р. Метою цієї безприбуткової організації було сприяння підвищенню наукової активності досліджень у країнах СНД і посиленню наукової кооперації між ученими у цих країнах і міжнародним науковим співтовариством. Для цього асоціація надавала гранти, фінансовані ЄС, для розширення участі представників країн СНД у програмах ЄС. У 2006 р. було ухвалене рішення про припинення діяльності асоціації на підставі рекомендацій Європейської Комісії. З 2007 р. почалось поступове згортання діяльності асоціації (збережено лише поточні програми INTAS, надання нових грантів припинилось з квітня 2007 р.) і запроваджено загальний підхід щодо надання можливостей країнам-партнерам брати участь в роботі агентств і програмах ЄС.

3. EUREKA – це інформаційна мережа, яка охоплює всю Європу і націлена на здійснення конкурентноспроможних на світовому ринку досліджень та розробок невійськового призначення за такими напрямами: інформаційні технології; зв'язок; енергетика; медицина та біотехнології; транспорт; нові матеріали; роботи та промислова автоматизація; лазери; екологія. EUREKA є однією з найбільш масштабних програм ЄС, у яких приймає участь Україна. Вона надає інформацію, забезпечує співробітництво європейських компаній у сфері розробки і використання технологій, дозволяє представникам європейських країн об’єднуватись для реалізації великих проектів. Тому EUREKA є потужним механізмом для розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва. У межах програми EUREKA здійснюється більше 670 проектів на суму понад 2,45 млрд. євро, серед їх виконавців: понад 2 тис. компаній, 500 дослідницьких інститутів і 300 університетів. Українські вчені мають можливість брати участь у галузевих програмах у таких областях, як: ядерна безпека, космос, навколишнє середовище, енергетика й транспорт, промисловість, інформаційне суспільство й телекомунікації, вища освіта.

4. COST покликана забезпечувати координацію національних досліджень у Європі, сприяти науково-технічній інтеграції європейських країн, особливо країн ЦСЄ. Фінансування COST щорічно становить близько 1,5 млрд. євро. За рахунок цього ЄС надає допомогу в організації конференцій і семінарів, покриває транспортні витрати і публікації їх учасників. За підтримки COST здійснюються заходи і проекти, які відповідають наступній тематиці: технології зв'язку, енергетика, навколишнє середовище, інформатика, лазери, матеріалознавство, транспорт, робототехніка і засобу автоматизації виробничих процесів, медицина і біотехнологія. Кількість проектів за участю українських партнерів у програмі EUREKA у 2000- 1, 2001 -6, 2005 -13, 2008 -21, 2009 -26.

5. Рамкові програми є законодавчо встановленим інструментом підтримки науково-технічного розвитку. Як механізм фінансування Рамкові програми у т.ч. спрямовані на розвиток міжнародного НТС з третіми країнами. Для цього створено умови для участі дослідницьких і технологічних інститутів, груп учених та інженерів у міжнародних науково-технологічних проектах і програмах, що реалізованих у структурі багаторічних Рамкових програм. Наприклад, П'ята Рамкова програма включала спеціальну програму міжнародного співробітництва (INCO), у якій було виділено ініціативу Copernicus, присвячену співробітництву із країнами СНД. Для реалізації INCO Науково-технічний центр в Україні, діяльність якого фінансувалась за рахунок програми.

Усе більш активно Україна приймає участь у Сьомій Рамковій програмі ЄС, яка розрахована на 2007-2013 рр. За результатами перших конкурсів Сьомої Рамкової програми за участю українських науковців було подано 104 пропозиції, з яких 14 підтримано для фінансування ЄС на загальну суму 2,5 млн. євро. Розгляд інших пропозицій триває. У Сьомій Рамковій програмі триває конкурс на участь у проектах «Інтеграція країн сусідів ЄС у ERA» (ERA – WIDE) і IRSES, які становлять інтерес для українських учених. У 2009 р. для реалізації на основі співфінансування було відібрано 73 проекта за участю українських дослідницьких організацій на суму 7,93 млн. євро.

У 2009 р. Україна заявила про намір отримати статус асоційованого члена Сьомої Рамкової програми. Питання НТС між Україною і ЄС розглядаються на засіданнях Комітету з питань співробітництва Україна-ЄС (підкомітет «Наука і технології, дослідження та розробки, освіта, культура, суспільне здоров'я, інформаційне суспільство і медіа») і під час засідань Платформи «Міжлюдські контакти» Східного партнерства. Поки у Сьомій Рамковій програм ЄС Україна розглядається як цільова країна щодо розвитку міжнародного співробітництва. Кількість українських заявок та учасників, які отримують можливість фінансування наукових досліджень за рахунок коштів ЄС, щорічно зростає. Так, на 2010 р. 714 українських учених взяли участь у 560 проектних пропозиціях. Після проведеної оцінки, було підтримано 103 проекти (внесок ЄС склав 11,7 млн. євро). Для сприяння участі представників України у проектах Сьомої Рамкової програми діє мережа регіональних (Львів, Сімферополь, Ужгород, Запоріжжя, Одеса, Івано-Франківськ, Харків) і національних (за тематичними напрямами - 13) контактних пунктів цієї програми в Україні.

Участі представників України у Сьомій Рамковій програмі ЄС сприяє Національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій, який взаємодіє з європейською інформаційною системою Cordis і поширює інформацію про Сьому Рамкову програму в Україні.

Важливим моментом у розвитку відносин України і ЄС у сфері науково-технічних зв'язків є обговорення можливостей приєднання України до Європейської патентної конвенції і вступу у Європейську патентну організацію.