Міністерство науки та освіти України

Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка

кафедра культурології та українознавства

ВАЛЕНТИНА ДРОТЕНКО, ЛАРИСА КОСТЮК

УКРАЇНОЗНАВСТВО

Конспекти лекцій, методичні вказівки

до семінарських занять та самостійної роботи

для студентів напряму підготовки ОКР «Бакалавр»

Навчально-методичний посібник

Дрогобич – 2010

ПЕРЕДМОВА

Дисципліна «Українознавство» належить до циклу дисциплін за вибором професійно-практичної підготовки ОКР «Бакалавр». Тісно пов’язана із такими дисциплінами, як «Етногеографія України», «Етнологія України», «Етнодемографія», «Історія України», «Історія української культури».

Важливість цієї навчальної дисципліни у підготовці фахівців із вищою освітою полягає в тому, що українознавство – це шлях до самопізнання й самотворення українства. Воно органічно поєднує (синтезує) процеси пізнання, виховання й навчання, народної і наукової педагогіки, органічно переростає в українотворення (націотворення).

Методологічні засади українознавства визначаються його принципами: системності, історизму, науковості та інтегративності знань; методами: аналізу, синтезу; індукції та дедукції; єдності професіоналізму і патріотизму, знання і любові тощо. Фундаментом українознавства є цілісна система знань з археології та етнології, фольклористика і лінгвістики, антропології та демографії, суспільствознавства, релігієзнавства, історії, філософії, культурології та інших наук.

У посібнику вміщено навчальну програму дисципліни, конспекти лекцій, методичні вказівки до семінарських занять та самостійної роботи студентів із курсу «Українознавство».

Під час вивчення курсу використовується модульно-рейтингова система навчання. Розрахований на студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр».

І. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНОЗНАВСТВО»

1.1. Пояснювальна записка

Українознавство є системою наукових та інтегративних знань про Україну, світове українство як цілісність. Предметом українознавчих досліджень є феномен українства, закономірності, досвід і уроки етно- і націотворення, матеріального й духовного життя тощо.

Філософсько-гуманістичними основами українознавства є визнання того, що світ – єдиний, цілісний лише у своїй різноманітності; кожна людина, кожен народ, його мова, культура можуть виявити всю повноту своєї індивідуально-вселюдської сутності; посягання на природне право людини, нації, мови, культури, на їхню самобутність і волю є неприйнятним; шляхом до повної реалізації сутності людини і людства є пізнання як синтез самопізнання і самотворчості.

Важливість цієї навчальної дисципліни у підготовці фахівців із вищою освітою полягає в тому, що українознавство забезпечує шлях до самопізнання й самотворення громадянина України. Воно органічно поєднує процеси пізнання, виховання й навчання, педагогіки та етнопедагогіки, трансформуючись у процеси націотворення.

Методологічні засади українознавства визначаються принципами системності, науковості та інтегративності знань; методами аналізу, синтезу, індукції та дедукції; єдності логічного та історичного тощо. Фундаментом українознавства є цілісна система знань з археології та етнології, фольклористики і лінгвістики, антропології та демографії, суспільствознавства, релігієзнавства, історії, філософії, культурології та інших наук.

Універсальна цілісність українознавства розкривається шляхом взаємопов’язаного синхронного та діахронного розгляду проблем: Україна – культура; Україна – мова; Україна – художня словесність; Україна – ментальність.

Структура курсу охоплює українознавчу проблематику, відображену у 5 змістових модулях.

Мета навчальної дисципліни: ознайомити студентів із системою наукових інтегративних знань про Україну, світове українство як цілісність, як геополітичну реальність.

1.2. Зміст програми

Змістовий модуль 1

Тема 1. Концепція, структура т завдання навчального курсу

1. Закономірний характер виникнення і розвитку українознавства як системи інтегративних знань про Україну і українство.

2. Основні поняття та терміни курсу.

3. Предмет, завдання і структура навчальної дисципліни «Українознавство».

4. Витоки та джерела українознавства.

5. Формування та розвиток українознавства як наукової системи знань, як методології і навчальної дисципліни.

Тема 2. ЕТНОКУЛЬТУРА В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

1. Етнокультура як феномен етнічного буття українців.

2. Етнічні стереотипи.

3. Символізм в українській культурі.

4. Народний світогляд українців.

5. Український фольклор.

Тема 3. УКРАЇНСЬКА МОВА — ОСНОВА КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

1. Культура мови.

2. Першопочатки української національної мови.

3. Українська мова часів Київської Русі.

4. Українська мова в XII—XVI ст.

5. Українська мова XVII—XVIII ст. та правописні шукання XIX ст.

Тема 4. МОВА ЯК ЕТНОЗБЕРІГІЮЧИЙ ЧИННИК

1. Функції мови.

2. Мова як етнічна ознака.

3. Зв'язок мови з національною психологією.

Тема 5. ЕТНІЧНА СВІДОМІСТЬ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ТА МЕНТАЛЬНІСТЬ

1. Етнічна свідомість.

2. Національний характер та ментальність як наукові поняття.

3. Етнічні складники українського характеру.

4. Соціопсихічні складники українського характеру.

5. «Хвороби» національної психіки.

Тема 6. МІФОЛОГІЧНА І ФОЛЬКЛОРНА ПАМ'ЯТЬ ЯК ЕТНОЗБЕРІГАЮЧИЙ ЧИННИК

1. Етнічний звичай та етнічна пам'ять.

2. Міфологічне мислення як спосіб пізнання.

3. Ведійська традиція як основа праслов'янської духовності.