- •Міністерство освіти і науки України
- •Імені Михайла Туган-Барановського
- •Страхові послуги
- •Змістовий модуль 1. Мета, сутність та види страхових послуг
- •Тема 1. Страхові послуги та особливості їх реалізації
- •Література:
- •1.1. Сутність, принципи та роль страхування
- •Мета: подолання, зменшення, попередження наслідків ризику
- •1.2. Страхові ризики та їх оцінка
- •1.3. Види страхових послуг
- •Страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності
- •1.4. Нетрадиційні види страхування
- •1. Страхування підприємницьких ризиків у кіновиробництві
- •2. Кептивне страхування
- •3. Страхування професійної відповідальності аудиторів
- •4. Страхування інвестиційних ризиків
- •5. Страхування внесків фізичних осіб
- •6. Страхування передплатників на випадок накладання адміністративного штрафу
- •7. Інтернет-страхування
- •Тема 2. Порядок укладання і ведення страхової угоди
- •Література:
- •2.1. Договір страхування
- •2.2. Правила страхування
- •2.3. Обов'язки страховика та страхувальника
- •2.4. Припинення дії договору страхування
- •Змістовий модуль 2 Особисте страхування
- •Тема 3. Страхування життя і пенсій
- •3.1. Економічні особливості страхування життя та пенсій.
- •3.2. Організація роботи страхової компанії, пов’язаної із здійсненням страхування життя та пенсій. Порядок укладення і обслуговування страхового договору
- •3.3. Визначення розміру і порядок здійснення страхових виплат.
- •Тема 4. Страхування від нещасних випадків
- •4.1. Економічна необхідність, сутність і значення страхового захисту громадян від нещасних випадків
- •4.2. Обов'язкові та добровільні види страхування від нещасних випадків та їх характеристика
- •4.3. Особливості роботи страхової компанії при проведенні страхування від нещасних, випадків в обов'язковій і добровільній формах
- •Тема 5. Медичне страхування
- •5.1. Сутність медичного страхування
- •5.1.1. Система медичного страхування
- •5.2. Обов'язкове медичне страхування (омс)
- •5.3. Добровільне медичне страхування (дмс)
- •5.4. Порядок укладання договорів
- •5.5. Концептуальні засади розвитку медичного страхування в Україні
- •Змістовий модуль 3 Майнове страхування та страхування відповідальності
- •Тема 6. Страхування підприємницьких ризиків
- •6.1. Роль страхування в забезпеченні потреб підприємств у страховому захисті
- •6.2. Страхування майна підприємств від вогню та інших небезпек
- •6.3. Страхування підприємств від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна
- •6.4. Страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції.
- •6.5. Страхування інших видів відповідальності підприємства (відповідальності роботодавця; відповідальності за забруднення довкілля).
- •Тема 7. Сільськогосподарське страхування
- •7.1. Необхідність страхування врожаїв сільськогосподарських культур
- •7.2. Нормативне забезпечення та досвід страхування сільськогосподарських культур
- •7.3. Удосконалення та новації у галузі страхування врожаїв сільськогосподарських культур
- •Тема 8. Страхування технічних ризиків
- •8.1. Економічна необхідність, сутність та розвиток страхування технічних ризиків
- •8.2. Страхування будівельно-монтажних ризиків
- •8.3. Страхування машин від поломок.
- •8.4. Страхування електронної техніки
- •Тема 9. Страхування фінансово-кредитних ризиків
- •9.1. Економічний зміст страхування кредиту
- •9.2. Характеристика основних форм страхування кредиту
- •9.2.1. Страхування товарних кредитів
- •9.2.2. Страхування інвестиційних кредитів
- •9.2.3. Страхування споживчих кредитів
- •9.2.4. Страхування засобів застави
- •9.2.5. Страхування експортних кредитів
- •9.2.6. Страхування кредитів довіри
- •9.2.7. Розрахунок тарифів страхування кредитів
- •9.3. Особливості страхування фінансових ризиків
- •9.4. Система взаємовідносин страхових компаній із банківськими установами на ринку кредитування
- •9.5. Страхування банківських ризиків
- •9.5.1. Поняття та види банківських ризиків
- •9.5.2. Зовнішні банківські ризики
- •9.5.3. Внутрішні банківські ризики
- •9.5.4. Засоби зниження банківських ризиків
- •Тема 10. Автотранспортне страхування
- •10.1. Страхування автотранспорту
- •10.2. Страхування вантажів
- •10.2.1. Загальні принципи страхування вантажоперевезень
- •10.2.2. Класифікація страхування вантажів
- •10.2.3. Роль та місце страхування вантажу у зовнішній торгівлі
- •10.2.4. Умови добровільного майнового страхування вантажів
- •10.2.5. Укладання договору страхування
- •10.2.6. Взаємовідносини сторін при настанні страхового випадку
- •10.2.7. Сучасний стан розвитку страхування вантажів в Україні
- •10.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •10.4. Зелена карта
- •Тема 11. Морське страхування
- •11.1. Призначення та сутність морського страхування
- •11.2. Правове регулювання морського страхування
- •11.3. Морське страхування перевезених вантажів — карго
- •10.4. Каско-страхування засобів водного транспорту
- •10.4.1. Сторони договору морського страхування
- •10.4.2. Страховий інтерес
- •10.4.3. Страхові ризики
- •10.4.4. Умови страхування
- •10.4.5. Страхування відповідальності судновласників
- •10.5. Порядок укладання договору морського страхування
- •10.5.1. Заява на страхування
- •10.5.2. Страхова вартість, страхова сума, страхове відшкодування
- •10.5.3. Страхова премія
- •10.5.4. Страховий поліс
- •Тема 12. Авіаційне страхування
- •12.1. Необхідність, значення і особливості страхування авіаційних ризиків. Авіаційний поліс Ллойда.
- •12.2. Страхування повітряних суден, умови страхування.
- •Страхування відповідальності власників повітряних суден. Умови страхування
- •Страховий захист громадян від нещасних випадків на повітряному транспорті. Види і умови страхування
- •Тема 13. Страхування майна і відповідальності громадян
- •13.1. Необхідність і розвиток страхування майна громадян. Види страхування
- •13.2. Страхування будівель і домашнього майна громадян.
- •13.3. Страхування тварин, що належать громадянам
- •13.4. Страхування відповідальності громадян. Форми та види страхування
- •Перелік основної та додаткової навчально-методичної літератури
10.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
28 вересня 1996 р. Кабінетом Міністрів України було затверджено Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (постанова № 1175 ).
Дія даного Положення поширюється на резидентів та нерезидентів Держави — власників транспортних засобів, що експлуатують їх на дорожній мережі загального користування, за винятком коштів, власники яких застрахували цивільну відповідальність у державах з уповноваженими організаціями зі страхування даного виду відповідальності, із якими Моторне (транспортне) страхове бюро уклало договір про взаємне визнання договорів такого страхування.
Більше 10 млн. власників транспортних засобів поставлено перед необхідністю в обов'язковому порядку застрахувати цивільну відповідальність. Це значить, що страхується не автомобіль, а відповідальність автовласника перед громадськістю, і шкода, якої він може завдати оточуючим, як водій предмету підвищеної небезпеки. За полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності страхове відшкодування одержує не власник поліса, а потерпілий, що отримав збиток від дій власника поліса.
10.4. Зелена карта
Україна прагне створити ринкову систему економіки і стати рівноправним членом Європейського Союзу, тому їй необхідно тісно взаємодіяти з іншими європейськими країнами.
Сьогодні багато громадян України виїжджають за кордон на своїх автомобілях. Ці поїздки мають різні цілі, але незалежно від цього усіх водіїв хвилює питання: Що робити, якщо відбудеться ДТП і хто оплатить нанесений збиток?
У Європі вже більше півсторіччя існує міжнародна система авто-страхування «Зелена карта» для захисту інтересів автовласників та потерпілих у ДТП на території країн — членів цієї системи.
Для того, щоб захистити інтереси своїх громадян, Україна також вступила в цю систему. Тепер, після придбання полісу «Зелена карта» у вітчизняних страховиків українські автовласники можуть спокійно вирушати за кордон на своїх транспортних засобах і не хвилюватися за відшкодування збитку, нанесеного ними або їм внаслідок ДТП.
Що таке «ЗЕЛЕНА КАРТА»?
«Зелена карта» — міжнародний поліс цивільної відповідальності автовласників за кордоном. Страхове покриття цього полісу поширюється тільки на завданий збиток третім особам та їх майну (зокрема, автомобілю). Цей документ дає гарантію того, що страхове покриття за даним полісом відповідає мінімальним вимогам країни, у яку вирушає страхувальник. Без наявності такого поліса подорож за межі України проблематична. Придбання «Зеленої карти» надасть Вам можливість безперешкодного в'їзду на територію інших країн.
У 1949 році було створено Міжнародну систему автострахування в Європі, щодалі одержала назву «Зелена карта». Метою цієї організації є створення механізму захисту інтересів автовласників і потерпілих у ДТП на території будь-якої країни цієї системи. У Європі почав створюватися єдиний страховий простір.
Відшкодування збитків, заподіяних у будь-якій країні, що є членом Міжнародної системи автострахування «Зелена карта», забезпечується через особливу конструкцію гарантійних відношень між Бюро (спеціальні організації країн —членів цієї системи), що інтегровані в міжнародну організацію — Рад Бюро.
У 1997 році Україна приєдналася до цієї системи автострахування. Представником нашої держави в ній є Моторне транспортне страхове бюро України (МТСБУ), що виконує гарантійні функції за українських страховиків за кордоном і за іноземних страховиків в Україні.
Збиток буде відшкодований у будь-якому випадку, навіть якщо страхова компанія виявиться неплатоспроможною. Для цього і була створена система «Зелена карта». Всі страховики, що продають поліси цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, відраховують певний відеотеку резервні фонди. За рахунок них і провадяться виплати, коли страховик неплатоспроможний. Ця система також регулює виплати в тих випадках, коли водій стає винуватцем ДТП в іншій країні. Вона є еквівалентом страхового поліса, виданого відповідно до закону про обов'язкове страхування відповідальності країни відвідання із вказівкою країни або групи країн, для яких передбачено необхідне страхове покриття і термін дії страхування. Без такого посвідчення перетинання кордонів країн — членів Міжнародної спілки «Зелених карт» неможливе.
Так що перед тим, як перетинати кордон, українському автолюбителю обов'язково необхідно придбати «зелену карту», її офіційна назва — «Міжнародна карта автострахування».
Функція здійснення контролю за наявністю полісів української «Зеленої карти» у громадян України під час перетинання кордону покладена на Державний комітет у справах охорони державного кордону відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 1998 р. № 1024 «Про здійснення контролю за наявністю полісів обов'язкового страхування цивільної відповідальності громадян України —власників (водіїв) транспортних засобів під час перетинання ними державного кордону».
Вартість «Зеленої карти» порівняно невелика і залежить від типу автомобіля, терміну страхування та країни, до якої він їде.
Наприклад, при поїздці в Естонію на легковому автомобілі за «Зелену карту» терміном на 15 днів, а це мінімальний термін страхування, необхідно заплатити приблизно 21 ЄВРО, у Східну Європу — 33, у Скандинавію — 46 ЄВРО. Вартість «Зеленої карти» на рік коливається від 300 до 3000 ЄВРО, у залежності від країни та типу автомобіля.
Механізм дії страхового поліса давно відпрацьований. Якщо під час аварії немає людських жертв, то роль дорожньої поліції обмежується упорядкуванням протоколу, примірник якого повинен обов'язково залишитися у страхувальника. Якщо протокол складений незнайомою мовою, то під час підписання його необхідно зробити позначку «не розумію мови».
Механізм відшкодування нанесеного збитку простий. Потрапивши в ДТП, потрібно дочекатися поліції, яка визначить, хто винен у тому, що трапилося. Якщо винен український турист, поліція вилучить необхідні їй реквізити з полісу «Зеленої карти», і згодом збиток потерпілому відшкодовує страховик, що продав цю «Зелену карту».
Частково проблему вирішує поліс ТЕХНІЧНОГО «АСИСТАНСА». Ця страховка відшкодовує вартість буксування транспортного засобу до СТО, доставку пасажирів до місця призначення або оплату проживання пасажирів у готелі на час ремонту автомобіля.
У полісі наведено перелік країн, що «покриваються» угодою за «Зеленою картою».
Вартість «Зеленої карти» в Україні не найнижча у порівнянні з європейськими країнами, але і не найвища. У Польщі, наприклад, страхування відповідальності власників транспортних засобів дешевше, ніж в Україні.
Дія «Зеленої карти» поширюється на країни, об'єднані в Моторно-транспортне страхове бюро. До них належать: Австрія, Албанія, Андорра, Бельгія, Болгарія, Боснія-Герцеговина, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ізраїль, Ірак, Іран, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Люксембург, Македонія, Мальта, Марокко, Молдова, Нідерланд й Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Північна Ірландія, Словаччина, Словенія, Туніс, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія, Югославія.
Досвід роботи з «Зеленою картою» SОVАG дозволяє, наприклад, співробітникам АСК «Остра-Київ» здійснювати реалізацію та розгляд претензій за цим видом на високому рівні. Ліміти відповідальності страховика встановлюються у залежності від вимог законодавства кожної окремої країни перебування. У більшості країн Західної Європи ліміт відповідальністі страховика необмежений.
Щоб скористатися послугами АСК «Остра-Київ», необхідно заповнити заяву-анкету про страхування .цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Купивши «Зелену карту», подорож не зможе затьмарити ні спілкування зі службовцями митниці, ні з поліцейськими країни. Цей Поліс забезпечить захист на випадок, якщо в результаті ДТП з Вашої провини постраждають треті особи, оскільки винний у події зобов'язаний буде відшкодувати збитки, заподіяні життю, здоров'ю та майну останніх. Ефективність цієї системи в тому, що надалі відносини між собою з'ясовують тільки страхові компанії.