4.4.3. Акустичні засоби передачі невербальної інформації

Те, як ми говоримо, часто є більш важливим, ніж сам зміст повідомлення.

Вимовлене слово ніколи не є нейтральним. Дослідники виділяють наступні

якості звукового оформлення промови: висота, гучність, швидкість, ритмічність,

тембр, мелодика, звучність, напруженість. До неконтрольованих і частково

контрольованих сигналів відносяться такі звукові явища як стогін, сміх, плач,

зітхання.

Акустичні аспекти мовлення передають повідомлення: а) про те, яке

значення в даній ситуації ми хочемо надати слову або висловлюванню,

використовуючи для цього такі засоби, як наголос, паузи, інтонування; б) про

біофізичні характеристики (стать, вік), емоційний стан того, хто говорить, деякі

особистісні особливості. Голосові характеристики — найважливіший чинник

формування нашого образу в сприйманні інших; або ми володіємо своїм голосом,

або стаємо його жертвами.

Досить успішно можуть бути закодовані акустичнім способом основні емоції — страх, гнів, радість, смуток, здивування, а також такі емоційні стани, як доброзичливість, тривожність, певність. Так, для емоції гніву характерні загальне збільшення сили і висоти голосу, збільшення різкості мовних звуків.

Емоція суму, напроти, характеризується повільним наростанням і спадом сили і висоти голосу, збільшеною тривалістю складів, падінням сили і дзвінкості голосу. Глухість або дзвінкість голосу видає вік того, що говорить. Швидка промова створює враження про промовця як про людину активну, енергійну, з одного боку, або про непевну, метушливу, з іншого. Низький, глухій, багатий інтонаціями голос пов'язують з людиною цілеспрямованою, вольовою, рішучою. Ритмічна промова свідчить про піднесеність настрою.

Регулятивну функцію в розмові виконують паузи, що підкреслюють важливі моменти в промові, дають аудиторії можливість обдумати сказане, інколи допомагають виявити обман. Хоча індивідуальні характеристики голосу не можуть слугувати надійним показником якостей особистості, тим не менше слід пам'ятати про важливу

особливість сприймання людини за голосом. Слухачі більше схильні наділяти чеснотами людей з досконалою вимовою (приємний тембр, інтонації), приписувати володарям гарного голосу не тільки високі інтелектуально- естетичні і психологічні якості (симпатичність, інтелігентність, освіченість, доброзичливість, великодушність, почуття власної гідності), але і значно більш високі партнерські і ділові характеристики (компетентність, надійність, ініціативність, енергійність, впевненість, зацікавленість).

Таким чином, реалізуючи спільну для всіх невербальних засобів функцію передачі повідомлень, які стосуються конкретного стану комунікатора, його ставлення до себе, партнера і ситуації, кожен з каналів зберігає при цьому свою специфіку.

Висновки

1. Невербальна комунікація — це обмін і інтерпретація людьми невербальних повідомлень, тобто повідомлень, закодованих і переданих особливим чином: за

допомогою виразних рухів тіла; звукового оформлення мови; певної організації

оточуючого мікросередовища; використання матеріальних предметів, що мають

символічне значення. Від вербальних повідомлень невербальні відрізняє

багатозначність, ситуативність, синтетичність, спонтанність.

2. Невербальна поведінка в спілкуванні поліфункціональна. Воно регулює

просторово-часові параметри спілкування; підтримує оптимальний рівень

психологічної близькості між співрозмовниками; вказує на актуальні психічні

стани особистості; дозволяє економити мовні повідомлення; підсилює емоційну

насиченість сказаного.

3. В основу виокремлення компонентів невербальної поведінки покладені як

характеристики невербальних засобів, так і системи їх сприйняття: оптична,

акустична, тактильна, ольфакторна. Серед невербальних способів кодування

інформації виділяють зовнішність і її оформлення, міміку, погляди, жести,

дотики, невербальні аспекти мови, поведінку людини в оточуючому просторі,

запахи тощо. Всі види невербальних повідомлень не існують ізольовано. Вони

знаходяться у взаємодії, доповнюють чи суперечать один одному. Проте кожен

засіб експресії має самостійну традицію дослідження.

4. Інтерпретуючи невербальні послання, необхідно враховувати наступні моменти: унікальність невербальної мови; неминучість суперечностей між невербальним проявом і його психологічним змістом; мінливість способів невербального прояву; залежність успішності кодування від уміння людини адекватно виявляти свої переживання, від рівня сформованості навичок кодування невербальних повідомлень. Інтерпретація невербальної поведінки — творчий процес, який вимагає від його учасників спостережливості, інтересу і уваги до людей, соціального інтелекту, тобто того, що називають комунікативною компетентністю.

Питання для самоперевірки

1. Що спільного між вербальною і невербальною мовами?

2. Чи можна спілкуватися тільки за допомогою невербальних повідомлень?

3. Які функції виконують невербальні повідомлення при взаємодії з вербальними?

4. Перерахуєте відомі вам способи кодування невербальної інформації.

5. Що таке кінесична структура невербальної поведінки?

6. Які функції в спілкуванні виконують погляди?

7. Що вивчає проксеміка?

8. Чи можна за голосом визначити характер людини?

9. Що можна сказати про людину за її ходою?

Основні поняття

Невербальна комунікація, невербальна поведінка, невербальна мова, кінетика, проксеміка, такесика.

Навчальні завдання

Завдання 1. Виявіть два протилежні стани (наприклад, гнів і спокій, печаль і радість, втома і бадьорість):

а) використовуючи тільки міміку;

б) використовуючи тільки жести;

в) використовуючи міміку і жести.

Завдання 2. Зробіть по можливості відеозапис інтерв’ю між учасниками вашої

групи, при цьому намагайтеся виступити в ролі як інтерв’юера, так і опитаного.

При аналізі відеозапису відзначайте міміку і жести, які найбільш ефективно

підкреслюють сенс слів.

Завдання 3. Послухайте і подивіться виступи двох-трьох ведучих прямого ефіру

на радіо і телебаченні. Оцініть їх мову з погляду використання інтонації (на

радіо), жестикуляції, міміки і інших форм невербальної експресії (на телебаченні).

Зверніть увагу на те, як впливають на сприйняття змісту повідомлення такі деталі,

як колір і стиль одягу, прикраси, косметика, зачіска.