Зміст

1. Загальна характеристика підприємства і виробниче призначення…………………………………………3

2. Виробнича структура підприємства……………….4

3. Виробничий процес на підприємстві…………….13

4. Характеристика виробничої діяльності підприємства………………………………………16

5. Забезпечення виробництва трудовими ресурсами.....................................................................21

6. Забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами……………………………26

7. Організація виготовлення та реалізації продукції…………………………………………..30

8. Висновки та пропозиції…………………………..35

9. Використана література………………………….37

-2-

1. Загальна характеристика підприємства і виробниче призначення.

Закрите акціонерне товариство «Рівненський ливарний завод» створене 7 жовтня 1999 року за рішенням Рівненського міського виконавчого комітету за № 2026Р і почало діяти з 1 листопада 1999 року.

Основним напрямком діяльності заводу є випуск чавунного литва широкої номенклатури. ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (ЗАТ «РЛЗ») – один з не багатьох товаровиробників в Україні, що в даний час виробляє високоточні відливки з сірого, спеціального та надміцного чавуну, що використовується в машинобудуванні. ЗАТ «РЛЗ» виробляє широкий спектр відливок масою від 0,3 до 300 кг будь-якої групи складності з товщиною стінки відливки від 3 до 12 мм. Твердість відливок становить від 120 до 300 од. НВ. За бажанням замовника проводиться термообробка литва. Відливки виробляються на сучасних автоматичних формувальних лініях «ГІЗАГ», плавка чавуну – тільки із застосуванням «дуплекс-процесу» (електропіч-міксер). Застосовується гама сучасних стержневих автоматів. Очистка поверхні відливок проводиться дробом різного діаметру, що гарантує високу якість поверхні відливок. За бажанням замовника здійснюється ґрунтовка та фарбування відливок. Виробничі потужності дозволяють виробляти до 1000 т відливок на місяць.

Головною метою товариства є задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах та подальшої їх реалізації з метою одержання підприємством прибутку.

2. Виробнича структура підприємства.

Діяльність підприємства будується на поєднанні централізованого керівництва з його господарською самостійністю, ініціативою колективу. На чолі підприємства стоїть директор. Структурна схема верхнього рівня апарату управління ЗАТ «РЛЗ» приведена на мал. 1.

Мал. 1.

С

Перший заступник генерального директора – фінансовий директор

Заступник фінансового директора

Відділ маркетингу і збуту

Головний бухгалтер

Бугалтерія

Відділ організації праці і заробітної плати

Відділ кадрів

Планово-виробничий відділ

Відділ матеріально-технічного забезпечення

Відділ оперативного обліку, управління і планування

Транспортна дільниця

труктурна схема служби першого заступника генерального директора – фінансового директора приведена на мал. 2.

Мал. 2.

С труктурна схема служби заступника генерального директора по технічній частині – головного інженера приведена на мал. 3.

Мал. 3.

С труктурна схема служби заступника генерального директора по виробництву приведена на мал. 4.

Мал. 4.

Структурна схема служби заступника генерального директора по енергокомплексу – головного енергетика приведена на мал. 5.

Мал. 5.

Організаційна структура ЗАТ «РЛЗ» відноситься до функціональної організаційної структури.

Функціональну організаційну структуру іноді називають традиційною або класичною, оскільки вона була першою структурою, що піддалася вивченню і розробці. Функціональна організаційна схема широко використовується. Функціональна департаменталізація – це процес розподілу підприємства на окремі елементи, кожний з яких має своє чітко визначене завдання і обов‘язки. В принципі створення функціональної структури зводиться до групування персоналу по тим широким задачам, які вони виконують. Конкретні характеристики і риси діяльності того чи іншого підрозділу відповідають найбільш важливим напрямкам діяльності всього підприємства. Оскільки при функціональній департаменталізації воно ділиться на блоки, що мають чітко окреслені задачі, то на підприємствах оброблювальної промисловості це – розподіл по технологіям виробництва.

Традиційні функціональні блоки підприємства – це відділи виробництва, маркетингу і фінансів. Це - широкі області діяльності або функції, які є на кожному підприємстві для забезпечення досягнення його цілей. Проте конкретні назви таких відділів можуть варіюватись, і традиційні позначення не дають чіткого описання найважливіших функцій деяких напрямів підприємницької діяльності, особливо в сфері послуг.

Якщо розмір всієї організації або даного відділу великий, то основні функціональні відділи можна в свою чергу підрозділити на більш дрібні функціональні підрозділи. Вони називаються вторинними або похідними. Основна ідея тут полягає в тому, щоб максимально використовувати переваги спеціалізації і не допускати перевантаження керівництва. При цьому необхідно дотримуватися обережності з тим, щоб такий відділ (чи підрозділ) не ставив би свої особисті цілі вище загальних цілей всього підприємства.

Ідея вторинних підрозділів застосовується до будь-якої організаційної структури.

Переваги і недоліки функціональної структури показані в таблиці 1. Наявний досвід говорить про те, що функціональну структуру доцільно використовувати на тих підприємствах, які випускають відносно обмежену номенклатуру продукції, діють в стабільних зовнішніх умовах і для забезпечення свого функціонування вимагають вирішення стандартних управлінських задач. Прикладами такого роду можуть служить підприємства, діючі в металургійній і гумотехнічній промисловості, а також в галузях промисловості, що виготовляють сировинні матеріали. Функціональна структура не підходить для підприємств з широкою номенклатурою продукції, діючих в середовищі з швидко змінюваними споживчими і технологічними потребами, а також для підприємств, здійснюючих свою діяльність в широких міжнародних масштабах, одночасно на декількох ринках в країнах з різними соціально-економічними системами. Для підприємств такого типу найбільш відповідною буде дівізіональна структура.

Таблиця 1.

Переваги і недоліки функціональної структури організації

Переваги

1. Стимулює ділову і професійну спеціалізацію

2. Зменшує дублювання зусиль і споживання матеріальних ресурсів в функціональних областях

3. Покращує координацію в функціональних областях

Недоліки

1. Відділи можуть бути більш зацікавлені в реалізації цілей і задач своїх підрозділів, чим загальних цілей всієї організації. Це збільшує можливості конфліктів між функціональними областями.

2. На великих підприємствах ланцюг команд від керівника до безпосереднього виконавця становиться дуже довгим.