Тема 25. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Методичні рекомендації

Під час самостійної роботи студентам слід мати на увазі, що правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини регулюються статтями 55, 85, 101 і 150 Конституції України, а також Законом України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. Інститут Уповноваженого з прав людини, якого у розвинутих європейських країнах називають „омбудсменом”, формулюється тоді, коли існуючі інститути захисту прав людини недостатньо ефективні, внаслідок чого і виникає потреба у додаткових механізмах їх захисту.

Діяльність Уповноваженого ВР спрямовується безпосередньо на охорону і захист прав людини та громадянина, розширення обізнаності громадян про порушення органами влади, посадовими особами їх прав і свобод. У результаті діяльності „омбудсмена” підтримується віра людини у справедливість, нейтралізується негативне ставлення особи до влади, пом’якшуються конфлікти між державою, її органами і громадянами. Отже, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини на постійній основі здійснює легітимний парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина і захист прав кожного на території України.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

2. Якій термін повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини?

3. Проаналізуйте порядок призначення та припинення повноважень і звільнення з посади „омбудсмена”.

4. Дайте визначення конституційного подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

5. Охарактеризуйте інші акти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

6. Назвіть обов’язки „омбудсмена” згідно законодавства України.

Основна література

Долежан В. Проблеми правового регулювання діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини // Наук. записки Острозької нац. академії. – Сер. „Право”. – Вип. 2. – Острог: 2001. – С. 175-179.

Карпачова Н. Народный правозащитник всегда в оппозиции к власти: Интервью // Голос Украины. – 1998. – 26 сентября.

Марцеляк О. Основні елементи конституційно-правового статусу омбудсмена // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 11.

Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – К.: 2000.

Тетенбаум А. Статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і прогалини в Законі // Право України. – 1999. – № 2. – С. 101-102.

Хаманеева Н. Ю. Место и роль института омбудсмена в системе правового контроля // Правоведение. – 1992. – №2. – С. 84-89.

Хальота А. І. Омбудсмен в Україні Парламентаризм в Україні: теорія і практика. – С. 468-471.

Широкова З. Омбудсмен: зона досяжності омбудсмена // Юридичний вісник України, 16-17 лист. 2004 р. № 45.