Б
УКОВИНСЬКА
МІЖНАРОДНИЙ
ПАРТНЕРСЬКА ФОНД
АГЕНЦІЯ ВІДРОДЖЕННЯ
Б. Руснак
ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДЯН
ДО УЧАСТІ В МІСЦЕВОМУ
САМОВРЯДУВАННІ
Навчально-методичний посібник
Частина друга
ФОРМИ ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДЯН
ДО УЧАСТІ В МІСЦЕВОМУ
САМОВРЯДУВАННІ
Чернівці 2004
Керівник проекту – Володимир Зав’ялов
Координатор проекту – Арсеній Анциперов
Залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні. Навчально-методичний посібник / Укладач Б.А. Руснак. – Чернівці: ЧМГС “Буковинська партнерська агенція”, 2004.
Посібник складається із трьох взаємопов’язаних частин: теоретичної, практичної або прикладної та нормативної. У першій викладено основи місцевого самоврядування, друга містить практичні рекомендації щодо використання різних форм залучення громадян до участі у місцевому самоврядуванні, у третій зібрано основні законодавчі акти, які регулюють функціонування місцевого самоврядування в Україні.
Адресовано представникам органів місцевого самоврядування, лідерам територіальних громад, громадських організацій, усім, хто цікавиться проблемами місцевого самоврядування.
Видання здійснено завдяки фінансовій підтримці Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту: “Влада – громада: хто кому служить?”
ЧМГС “Буковинська партнерська агенція”, 2004.
Передмова
Конституція України визнає людину, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпеку найвищою соціальною цінністю (ст.З) та встановлює, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Місцеве самоврядування є формою залучення громадян до участі в управлінні своїми справами, а тому має розглядатися як здійснення демократії на місцевому рівні.
На відміну від уявлень про радянську організацію місцевої влади, де першоджерелом владних функцій була відповідна рада, первинним елементом системи місцевого самоврядування визнається територіальна громада, яка здійснює самоврядування в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через своїх представників, яких влна обирає, та виконавчі органи місцевого самоврядування.
Тривалий час місцеве самоврядування в Україні переважно лише декларувалося. Більше того, на практиці його авторитет багато в чому був підірваний. Після панування тоталітарних режимів народ України значною мірою втратив менталітет свідомого суб'єкта місцевого самоврядування. Для подолання цього психологічного бар'єру слід вивчити чинне законодавство України, що регулює діяльність територіальних громад, їх рад, виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів; проводити велику систематичну просвітницьку роботу та інформаційно забезпечити розвиток місцевого самоврядування, залучити громадян до участі в управлінні місцевими справами. На сьогодні очевидним є те, що становлення і зміцнення місцевого самоврядування - одне з найважливіших напрямів державотворення і будівництва громадянського суспільства. Більше того, загальносвітовою тенденцією сьогодні є децентралізація влади, тобто передача значної частини повноважень, в пешу чергу тих, які можна здійснювати на місцевому рівні, з центру на місця, від органів державної влади до органів місцевого самоврядування.
Правові аспекти діяльності всіх ланок системи місцевого самоврядування мають свої особливості, але вони взаємопов'язані і націлені в остаточному підсумку на вирішення питань місцевого значення в інтересах жителів, і грунтуються на принципах колегіальності, законності і відповідальності, поєднання місцевих і державних інтересів.
Право територіальної громади на самоврядування забезпечується правом кожного громадянина України брати участь у місцевому самоврядуванні. Основним нормативним актом, що регулює зазначені процеси, є Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"1 від 21.05.1997 р. (із змінами, внесеними 06.10.1998 р., 16.07.1999 р., 11.01.2000 р., 09.02.2000 р., 22.06.2000 р., 21.12.2000 р., 17.05.2001 р., 29.05.2001 р., 07.06.2001 р., 11.07.2001 р., 13.07.2001 р., 06.03.2003 р., 03.04.2003 р.). Стаття 3 Закону встановлює, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. При цьому будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.
Закон має чимало недоліків, однак його незаперечною заслугою є те, що вперше він систематизує форми безпосередньої участі громадян у місцевому самоврядуванні.
До них належать:
місцевий референдум;
місцеві вибори (депутатів відповідної місцевої ради, передбачених законом посадових осіб місцевого самоврядування);
загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання;
місцеві ініціативи;
громадські слухання;
участь у роботі органів самоорганізації населення.
Кожна з цих форм, крім Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", має ще й самостійне правове регулювання.
Розглянемо кожну форму більш детально.