2. Проведення слухань.

Необхідно заздалегідь визначити місця розташування ос­новних дійових осіб в приміщенні засідання (головуючого, фахівців). Відповідальні особи мають сидіти всі разом, щоб їх було добре видно кожному з присутніх. Місця для громадсь­кості повинні бути якомога ближче до місць посадових осіб.

Ведучий відкриває слухання. В цей час помічники веду­чого можуть роздати учасникам план проведення (тимчасо­вий регламент) слухань та іншу інформацію, якщо це не зро­били раніше, під час їх реєстрації. При цьому також поясню­ються, які є зручності для людей у приміщенні, де розташова­но мікрофони, де ще можна взяти роздаткові матеріали та от­римати довідкову інформацію. Потім оголошуються правила проведення зборів, проводиться затвердження регламенту роботи. Після цього надається слово міському (сільському, селищному) голові для привітання учасників і оголошення мети зібрання. Далі йде інформація про експертів та всіх виступаючих з доповідями.

Бажано, щоб з вступним словом виступив міський голова. Це надасть зібранню відповідно високого рівня та пол­ітичної значимості.

Заключне слово. Промовець проголошує досягнуті резуль­тати в ході слухань, окреслює шляхи втілення в життя резуль­татів слухань та оголошує перелік заходів, які планується про­вести в зв'язку з цим.

Ведучий слу­хань повинен:

— вміти працювати з великою групою людей. Це повинна бути особа, що має природну здатність позитивно на­лаштовувати людей до себе, гарно себе контролювати;

— вміло вести і спрямовувати дискусію у конструктивному напрямку.

В разі не прогнозованих можливих ситуацій, важливо, щоб ведучий не мав стосунку ні до однієї з присутніх зацікавлених сторін. Як і експерти, що виступають, чи на думку яких поси­лаються організатори під час обговорення, ведучий повинен бути "людиною зі сторони".

Основні обов'язки ведучого:

• забезпечувати дотримання сценарію і регламенту слухань у дружній, сприятливій і конструктивній атмосфері;

• дотримуватись основної теми;

• забезпечувати консенсус учасників, уникати поляризації аудиторії;

• в разі необхідності, виконувати роль "нейтрального арбітра" та стимулювати обмін думками.

Ведучий виконає своє завдання в тому випадку, якщо збо­рами прийнято рішення, близьке до проекту, напрацьованого робочою групою, а при цьому кожен з учасників після закін­чення заходу буде переконаний в тому, що:

а) його точку зору було почуто;

б) він порушив важливі питання до обговорення;

в) він отримав вичерпні відповіді на поставлені ним запитання;

г) він причетний до прийнятого рішення зборів;

д) наступного разу прийме участь в аналогічних заходах.

У разі виникнення конфліктної ситуації, ведучому забо­роняється шукати винних і брати на себе перед аудиторією відповідальність за прийняття рішень.

Результативність громадських слухань. На короткому часовому проміжку одразу після закінчен­ня слухань рівень успішності заходів можна визначити, вра­ховуючи наступні критерії:

• розгляд відповідною місцевою радою рішення, прийнятого зборами громадськості;

• реакція міського (сільського, селищного) голови на це рішення;

• наявність компромісу між групами учасників, що мали різні думки з питання, що обговорювалося на громадсь­кому слуханні;

• наявність зміни довіри громадян до влади.

Є кілька умов, які забезпечують успіх заходу.

Перша умова — проведення заходу до прийняття владно­го рішення з даної проблеми.

Друга умова — персоналу, що презентує робочу групу (ве­дучий, реєстратори, керівництво ініціатора, інші члени коман­ди, що забезпечують проведення слухань) необхідно взяти участь у генеральній репетиції заходу, своєрідному трені­нгу. Це допоможе виявити і відпрацювати слабкі місця, зняти стрес у виконавців, закріпити у них ефективну поведінку.

Третя умова полягає у створенні конструктивної і друж­ньої атмосфери навколо заходу. Це можливо, якщо організа­тори поводять себе як гостинні господарі, вітаючи всіх учас­ників щирою посмішкою та дружнім потиском руки. В нагоді тут стане відоме "правило 32" (посмішка на 32 зуби), що діє безвідмовно. Було б дуже добре якби ця умова була врахо­вана при відпрацюванні попередньої.

Четверта умова — недопущення жодних затримок, чи якихось передбачених і непередбачених заходів (наприклад спілкування з пресою), які б могли спричинити відкладення початку слухань, чи створювали б якісь незручності для більшості учасників слухань. Успіх слухань буде залежати від того, як вони почнуться.