2. Неадаптованість інформаційної сфери країни до процесів глобалізації та невиваженість державної інформаційної політики створює загрозу обмеження суверенітету країни.

Через слабку інтегрованість України в світове інформаційне поле, недостатню активність та конкурентоспроможність її інформаційних структур, уявлення світу про нашу державу формують не вітчизняні ЗМІ, а засоби та інформаційні агентства інших країн. При цьому останні виходять з політичних, економічних та військових інтересів відповідних країн. Формується вкрай спотворений образ внутрішньої та зовнішньої політики України, що негативно впливає на її міжнародний авторитет, шкодить національним інтересам.

3. Недостатня увага до проблем захисту інформаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів ускладнює діяльність держави щодо забезпечення національної безпеки і обороноздатності держави.

Одним з найважливіших аспектів інформаційної безпеки є забезпечення безпеки інформаційного обміну як у спеціальних системах зв’язку, так і в системах зв’язку загального користування.

Сьогодні спеціальні телекомунікаційні системи використовують морально та фізично застаріле обладнання, понад 80 % обладнання майже вдвічі перевищило встановлені терміни експлуатації та потребує заміни. Вимагає значного розширення і комплекс телекомунікаційних послуг, що забезпечуються цими системами. Зокрема, швидко зростає потреба органів державної влади і управління у послугах захищеного факсимільного та комп’ютерного зв’язку, передачі даних.

За сучасних умов посилення інформаційного протиборства потребує подальшого удосконалення система захисту інформації у спеціальних телекомунікаційних системах, насамперед переведення їх на апаратуру технічного та криптографічного захисту вітчизняного виробництва.

В Україні досі не створено об’єднаної захищеної інформаційно–телекомунікаційної системи органів державної влади, яка б використовувалася, зокрема, в інтересах правоохоронних органів.

Важливим напрямом інформаційної безпеки залишається забезпечення технічного захисту інформації в міністерствах і відомствах та насамперед в інформаційно–телекомунікаційних системах (ІТС).

Основною причиною подібного стану є нехтування керівництвом державних установ вимогами захисту інформації, що виявляється у відсутності відповідальних за захист інформації осіб, відповідних відомчих нормативних документів тощо.

Потребує нормативного визначення порядок використання всесвітньої інформаційної мережі Інтернет органами державної влади, який би враховував вимоги щодо захисту інформації.

Досі спостерігається недостатня кадрова забезпеченість системи захисту інформації. Потребує удосконалення та оптимізації система підготовки кадрів. Нині в Україні фахівців за відповідними спеціальностями готують лише 4 ВНЗ.

Таким чином, підсумовуючи зазначене вище, можна стверджувати, що нині в Україні проблема забезпечення інформаційної безпеки набуває нового забарвлення та ще більшої гостроти. І, відповідно, потребує значного посилення уваги держави.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бжезинский З. Великая шахматная доска. — М.: Междунар. отношения, 1998. — С. 12.

2. Грамши А. Общие вопросы философии и эстетики / Тюремные тетради // Искусство и политика: В 2 т. / Пер. с итал. — М.: Искусство, 1991. — Т. 1. — С. 180.

3. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер с англ.; Под науч. ред. О. И. Шкартана. — М.: ГУ ВШЭ, 2000. — С. 314—316.

4. Моль А. Социодинамика культуры: Пер. с фр. — М.: Прогресс, 1973. — С. 45.

5. Там само. — С. 44.

6. Зильберт Б. А. Социопсихолингвистическое исследование текстов радио, телевидения, газет. — Саратов, 1986.

7. Зиновьев А. На пути к сверхобществу. — М., 2000.

8. Экология и экономика природопользования: Учеб. для вузов / Э. В. Гирусов и др. — М.: Закон и право: ЮНИТИ, 1998. — 455 с.

9. Парахонський Б. О., Загороднюк В. П. Гуманітаризація науки — стратегія інтелектуального розвитку України. — К.: НІСД, 1996. — С. 23.

10. Новые пути формирования научного знания / С. Б. Крымский и др. — К.: Ин–т философии АН УССР, 1983. — 283 с.

11. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер с англ.; Под науч. ред. О. И. Шкартана. — М.: ГУ ВШЭ, 2000. — С. 395.

12. Белл Д. Постиндустриальное общество. — М.: Академия, 1999.

13. Носов В. Виртуалистика в общественных науках // Вопр. философии. — 1999. — № 10.

14. Perspectives on national sovereignty and information technology in the 21st century. —Kuala Lumpur: Institute of Diplomacy and Foreign Relations, 2000. — 38 p.

15. Послання Президента України Л. Кучми до Верховної Ради України від 22.02.00.

16. Патнэм Р. Глава 5. Отыскивая корни гражданского общества // Чтобы демократия сработала. Гражданские традиции в современной Италии. — М.: Ad Marginem, 1996. — С. 151—201.

17. Гуцал А. Ф., Недбаевский С. И. “Мосты. Украина—Россия”: заминированный эфир // Бюл. рос.–укр. отношений. — 1999. — № 3 // http://www.niurr.gov.ua/ru/ukr_rus/bulletin_3/ guzal.htm.

18. Панарин А. С. Информационные политические технологии в условиях “открытого общества” // Кентавр. — 1994. — № 2. — С. 30.

19. Лотман Ю. М. Культура и взрыв. — М., 1996.