3. Композиційні елементи курсової роботи

Основними складовими композиційної структури кур­сової роботи у порядку їх розташування є: титульний лист, зміст, вступ, розділи основної частини, висновки, список джерел, додатки (якщо вони є).

Титульний лист є першою сторінкою, яка заповнюється за певними правилами (Додаток 2).

У змісті наводяться усі заголовки курсової роботи і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Всі заголовки починаються з великої букви. Наприкінці заголовку крапка не ставиться. Останнє слово кожного заголовка з’єднують крапками з відповідним йому номером сторінки у правому стовпці змісту.

Вступ – дуже відповідальна частина курсової роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, її практична значущість; визначаються об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Висвітлення актуальності має обмежуватись однією сторінкою машинописного тексту, в якій висвітлюється суть проблемної ситуації. Далі коротко викладається підхід до проблеми в науковій літературі, основні наукові розвідки з теми, які питання вирішені, які потребують вирішення.

Після визначення актуальності теми дослідження та стану її розробки формулюються мета та завдання дослідження. При визначенні мети студентові необхідно враховувати, що не слід формулювати мету як «дослідження», «вивчення», оскільки ці слова указують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Завдання повинно формулювати ретельно, тому що висвітлення ходу їх розв’язання повинно скласти зміст розділів курсової роботи.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, винесеної на титульний аркуш як її назва.

Так, наприклад, об’єктом дослідження на тему «Пра­вове регулювання використання земель житлової та громад­ської забудови» є суспільні відносини у сфері використання земель житлової та громадської забудови; предметом – тео­ретичні та практичні питання правового режиму цієї катего­рії земель.

У вступі подається і перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Так, наприклад, можна вказати: «За допомогою методу формально-логічного аналізу виявлено недоліки легітимаційного підходу до розуміння реєстрації прав на землю в Україні. Метод статистичного аналізу було використано під час роботи з статистичними матеріалами у сфері реєстрації прав на землю».

Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні роботи. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

Наприкінці вступу слід розкрити структуру курсової роботи, тобто дати перелік її структурних елементів і обґрунтувати послідовність їх розташування.

В розділах основної частини курсової роботи ретельно досліджується й аналізується матеріал, який безпосередньо стосується теми та відповідних розділів. Назви розділів не повинні співпадати з темою роботи, а назви підрозділів не мають співпадати з назвами розділів. зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі курсової роботи і повністю її розкривати.

У курсовій роботі необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень, не рекомендується вести виклад від першої особи: «я вважаю», «на мою думку». При згадуванні в тексті прізвищ вчених ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (І.І. Каракаш, а не Каракаш І.І., як це прийнято в списках літератури).

Наприкінці кожного розділу, як правило, формулюються короткі узагальнюючи висновки.

Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Вони подаються у вигляді окремих лаконічних положень. дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. основна вимога до заключної частини – не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

Після висновків прийнято розташовувати бібліографіч­ний список використаних джерел. Література, яка включається до такого списку повинно мати відображення у тексті курсової роботи. Не слід включати до списку ті дже­рела, на які немає посилань у роботі і які фактично не вико­ристовувалися.