4. Оформлення курсової роботи

4.1. Загальні вимоги

Оформлення курсової роботи є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту.

Курсову роботу друкують на одному боці аркуша білого паперу формату А 4. Обсяг курсової роботи повинен становити 25 – 30 сторінок тексту, набраного через 1,5 інтервали на комп’ютері (кегль 14, Тimes New Roman). До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел.

Текст має бути вирівняний по ширині сторінки. сторінки роботи повинні мати поля: ліве – 30 мм, зверху – 20 мм, праве – 10 мм, знизу – 20 мм.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ЛІТЕРАТУРА» друкують великим літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Нумерацію розділів, підрозділів подають арабськими цифрами без знака №. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номеру крапку на ставлять, потім з нового рядку друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «1.3» (третій підрозділ першого розділу).

Відстань між заголовком розділів та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам, між заголовком підрозділом і текстом – 2 інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерація сторінок здійснюється в правому верхньому кутку. Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра 1 не ставиться, другою вважається сторінка, що містить «зміст», на ній цифра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 3 і далі згідно з порядком.

4.2. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту. Посилатися слід на останні видання публікацій. на більш ранні видання можна посилатися в тих випадках, коли наявний у них матеріал не входить до останнього видання.

Посилання на нормативні джерела оформляється наступним чином: у тексті вказується назва нормативно-правового акта, дату його прийняття, кінець сторінки виносяться дані про назву, рік, місце видання, в якому цей документ був опублікований.

У посилання на наукову літературу необхідно вказати прізвище та ініціали автора, назву роботи, місце видання, видавництво, рік видання та номер сторінки, на яку робиться посилання.

Наприклад:

¹Каракаш И.И. Право собственности на землю и право землепользования в Украине: Научно-практическое пособие. – К.: Истина, 2004. – С. 45.

² Кулинич П.Ф. Принцип пріоритету права приватної власності на сільськогосподарські землі // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 2. – С. 244 – 248.

³Погорєлова О.М. Особливості відмежування земель водного фонду від інших категорій земель // Правове життя сучасної України: матеріали Міжнародної наукової конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу, 21 – 22 травня 2010 року, м. Одеса. – О.: Фенікс, 2010. – С. 495 – 497.

У разі, коли на одній сторінці автор робить посилання на одне і те саме джерело, але на різні сторінки, посилання оформляється таким чином:

¹ Мірошниченко А.М. Колізії в правовому регулюванні земельних відносин в Україні: Монографія. - К. : Алерта ; КНТ ; ЦУЛ 2009. – С. 56.

² Там само. – С. 221.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на джерело або для критичного аналізу друкованого твору слід наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі:

- текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

- цитування повинно бути повним без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора;

- кожна цитата супроводжується посиланням на джерело.