Приклад № з

За умовами завдання будуємо сітковий графік комплексу робіт:

t₀₁=2; t₀₂=2; t₁₃=7; t₁₄=1; t₂₃=6; t₂₅=2; t₃₄=3; t₃₅=4; t₃₆=3; t₄₆=4; t₅₆=8.

Сіткова модель включає 10 робіт і 7 подій. За допомогою алгоритмів, які наведені у розділі «Методичні вказівки», проводять розрахунки часових характеристик подій. Результати зводять у таблицю. Під час проведення розрахунків ранній час наступу початкової події “0” приймається рівним 0, а пізній час настання останньої події “6” приймається рівним ранньому часу його настання.

Отримані часові характеристики подій та робіт нанести на сітковий графік. Результати розрахунків зводяться в таблицю.

Критичний шлях складають роботи (0; 1), (1; 3), (3; 5), (5; 6), які є критичні (резерви відсутні). Протяжність критичного шляху складає:

T_кр=t₀₁+t₁₃+t₃₅+t₃₆=2+7+4+8=21 (умовних одиниць часу)

Використовуючи формули, заповнюємо таблицю*

Робота (і; j:)	tіj	t^p^nіj	t^pзіj	t^nзіj	t^nnіj	r^nіj	r^віj
(0; 1)	2	0	2	2	0	0	0
(0; 2)	2	0	2	2	0	0	0
(1; 3)	7	2	9	9	2	0	0
(1; 4)	1	2	3	12	11	9	9
(2; 3)	6	2	8	9	3	1	1
(2; 5)	2	2	4	13	11	9	9
(3; 4)	3	9	12	12	9	0	0
(3; 5)	4	9	13	13	9	0	0
(3; 6)	3	9	12	21	18	9	9
(4; 6)	4	12	15	21	17	6	5
(5; 6)	8	13	21	21	13	0	0

Подія	Розрахунок T^pa	Розрахунок T^na	Розрахунок Ra
0	0) Приймаємо T^p0=0	6) T^n0=min{T^n1-t01;T^n2-t02}= =min{2-2;3-2}=0	R0=T^n0-T^p0=0-0=0;
1	1) T^p1= T^p0+t01=0+2=2	5) T^n1=min{T^n3-t13;T^n4-t14}= =min{9-7;17-1}=2	R1=T^n1-T^p1=2-2=0;
2	2) T^p2= T^p0+t02=0+2=2	4) T^n2=min{T^n5-t25;T^n3-t23}= =min{13-2;9-6}=3	R2=T^n2-T^p2=3-2=1;
3	3) T^p3=max{T^p1+t13; T^p2+t23}=max{2+7;2+6}=9	3) T^n3=min{T^n4-t34;T^n6-t36;T^n5-t35;}=min{17-3;21-3;13-4}=9	R3=T^n3-T^p3=9-9=0;
4	4) T^p4=max{T^p1+t14;T^p3+t34}=max{2+1;9+3}=12	2) T^n4=T^n6-t46=21-4=17;	R4=T^n4-T^p4=17-12=5;
5	5) T^p5=max{T^p2+t25;T^p3+t35}=max{2+2;9+4}=13	1) T^n5=T^n6-t56=21-8=13;	R5=T^n5-T^p5=13-13=0;
6	6) T^p6=max{T^p4+t46;T^p3+t36;T^p5+t56}=max{12+4;9+3;13+8}=21	0) Приймаємо T^n6=T^р6=21	R6=T^n6-T^p6=21-21=0;

^*Під час виконання роботи всі розрахунки повинні наводитись в повному обсязі.

Для завершення комплексу робіт по пожежно-технічному обстеженню підприємства в запланований термін (21 умовна одиниця) треба приділити увагу підготовці до виконання практичних робіт. При їх проведенні треба залучати найбільш кваліфікованих та відповідальних виконавців, яких необхідно своєчасно забезпечувати інформацією, відповідними документами тощо, забезпечувати умови роботи та не залучати для виконання інших доручень.

За ходом виконання цих робіт бажано забезпечити постійний контроль, що дозволить здійснювати своєчасні заходи для забезпечення планового терміну. Для надійності виконання практичних робіт бажано мати резерв виконавців, враховуючи можливість у разі необхідності залучати виконавців з інших робіт, пересуваючи ці роботи в часі у межах їх резервів.

Завдання № 4

1. Аналіз та прогнозування обсягу роботи підрозділів пожежної охорони.

Виходячи з обсягу роботи підрозділів пожежної охорони, визначається їх кількість, місця їх розташування, райони обслуговування. Кількість бойових виїздів, пов'язаних з гасінням пожеж, аварій тощо - обсяг роботи підрозділів. Але по кожному виклику необхідно висилати певну кількість сил та засобів, тому що при отриманні повідомлення про пожежу (аварію) невідомо, чи виникла пожежа (або надійшов помилковий виклик про пожежу), бо перша реакція на будь-який виклик адекватна реакції на дійсну подію. Тому логічно загальний обсяг бойової роботи ідентифікувати із загальною кількістю виїздів підрозділів пожежної охорони за одиницю часу (година, доба, рік).

Під час досліджень залежності кількості від характеристики міста встановлено, що головним фактором, який впливає на кількість викликів, є чисельність населення міста:

N=К·Q

де Q - чисельність населення міста (тис. чол.);

К - коефіцієнт пропорційності (кількість виїздів/тис.чол.)

Коефіцієнт К є функцією часу К=ƒ(t) і може також служити надійною ознакою при прогнозуванні.

Наприклад:

Кількість викликів пожежних підрозділів та чисельність населення за останні десять років в місті Черкаси (1995-2004 роки) складають по рокам:

Рік	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Кількість викликів	1321	1382	1463	1636	1593	1616	1705	1746	2038	2248
Чисельність населення (тис. чол.)	268	272	277	286	284	290	296	301	305	310

За формулою визначаємо коефіцієнт пропорційності К по рокам:

Рік	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Коефіцієнт пропорційності	4,93	5,08	5.28	5,72	5,61	5,69	5,76	5,8	6,68	7,25

Зміна коефіцієнта К пов’язана, з ростом загального економічного потенціалу міста та, передусім, із збільшенням енергонасиченості середовища, в якому мешкає людина.

З метою визначення тенденції змін коефіцієнта К та його подальшого прогнозування використовують аналогічне виправлення часового ряду. У даному випадку характер залежності К=ƒ(t) дозволяє припустити наявність лінійної залежності значень К від часу:

В інших випадках можливе використання експоненціальної, ступеневої, логарифмічної та інших функцій.

Щоб визначити коефіцієнти “а і Ь” використовують метод найменших квадратів. Коефіцієнти а і Ь перетворюють суму квадратів відхилень фактичних значень К від виправлених значень Ќ в мінімум

і визначаються за формулами:

де n - кількість років.

Початкові дані знаходимо за допомогою таблиці:

t	t^2	К	К·t
1	1	4/93	4,93
2	4	5,08	10,16
3	9	5,28	15,84
4	16	5,72	22,88
5	25	5,61	28,05
6	36	5,69	34,14
7	49	5,76	40,32
8	64	5,8	46,4
9	81	6,68	60,12
10	100	7,25	72,5

Визначаємо, підставляючи значення:

Визначаємо орієнтовне значення коефіцієнта на прогнозуємий період протяжністю 5 років:

t

Визначаємо кількість викликів підрозділів пожежної охорони, що очікується, на прогнозуємий період:

N=К·Q=9,72·350=3402

Таким чином, через 5 років в місті слід очікувати приблизно 3400 викликів підрозділів пожежної охорони на рік.

2. Визначення необхідної кількості відділень пожежної охорони.

Згідно до ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» (додаток № 7) потрібна кількість основних пожежних автомобілів для міста визначається в залежності від чисельності населення міста ( на основі методики розрахунку, який використовується при рішенні завдання № 1).

3) Визначення необхідної кількості пожежних депо та місць їх розташування.

Кількість пожежних депо також визначається за нормативним документом ДБН 360-92* з розрахунку радіусу обслуговування для кожного депо - 3 км. Якщо врахувати зменшення середньої швидкості пожежних автомобілів в місті, складне планування вулиць, підрозділи пожежної охорони будуть не завжди прибувати своєчасно до місця виклику, що звичайно недопустимо. Тому при визначенні кількості пожежних депо доцільно виходити з середнього часу прямування підрозділу до місця виклику, який потрібно приймати не більше, ніж 6 хвилин.

В залежності від середнього часу руху підрозділів пожежної охорони для визначення орієнтовної кількості пожежних депо для міста використовують формулу:

де: S - площа міста, км²;

γ - середній по місту коефіцієнт непрямолінійності руху;

V - середня швидкість руху пожежних автомобілів по місту (км/год.);

τ - середній час прямування пожежних автомобілів по викликам (год.);

α - коефіцієнт, який враховує конфігурацію районів обслуговування підрозділів, - гіпотетичний багатокутник (α=0,48);

β - універсальний коефіцієнт, який враховує дійсні умови функціонування підрозділів в пожежному місті (β=1,5);

N_з - середня кількість одночасно задіяних чергових караулів, визначається за формулою:

N_з=λ · τ_обс

де: λ - середня кількість викликів на годину/ що прогнозується;

τ_обс - середній час обслуговування одного виклику.

Наприклад:

S = 100 км²;

 =  = 0,48;

 = 1,2;

V = 30 км/год.;

_обс= 0,8 = год.;

=  = 1.5;

Задаємо  = 6 хв = 0,1 год.

Після визначення кількості пожежних депо необхідно визначити місця їх розташування.

4) Розробка організаційної структури управління оперативно-рятувальними підрозділами міста.

Використовуючи розрахунки необхідної кількості пожежних автомобілів і пожежних депо, необхідно визначити тип пожежних частин, їх підпорядкованість, розглянути можливість взаємодії з частинами об'єкту. Необхідно графічно відобразити структуру управління підрозділами пожежної охорони міста, відобразити розподілення пожежної техніки по частинам, вказати суб’єкт та об'єкт управління.

При розробці організаційної структури необхідно ознайомитись з документами, що визначають порядок організації Державної пожежної охорони МНС України. Треба врахувати, що райони міста повинні охоронятися СДПЧ, а з метою скорочення часу прибуття відділень до місця виклику в місті можуть бути створені ПДПЧ або пожежні пости.

5) Рекомендації по удосконаленню оперативної діяльності пожежної охорони міста.

Необхідно викласти міркування щодо вдосконалення оперативної діяльності пожежної охорони міста, організації служби чергування, розташування підрозділів пожежної охорони, використання техніки різного призначення.

Обов'язковий матеріал до завдання № 4:

1. Графіки і розрахунки по аналізу і прогнозуванню кількості викликів підрозділів пожежної охорони.

2. Розрахунки по кількості пожежних автомобілів та пожежних депо.

3. Схема організаційної структури підрозділів пожежної охорони з розподіленням техніки по частинах.

4. План міста з розташуванням пожежних частин та їх районами обслуговування.

5. Рекомендації щодо вдосконалення оперативної діяльності пожежної охорони міста.