Перелік форм контролю

Відповідно до освітньо-професійної програми підготовки студентів усіх спеціальностей формою підсумкового контролю є залік.

Оцінювання навчальних досягнень студента здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Він здійснюється під час проведення аудиторних занять.

Кожне семінарське заняття починається експрес-контролем на 10-15 хвилин за темою цього семінару. Максимальна оцінка за поточне тестування – 5 балів.

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого ним.

Модульний контроль може бути проведений під час лекцій, семінарських занять або в поза аудиторний час.

До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.

З курсу «Історія української культури» передбачено дві модульні контрольні роботи. Максимальна оцінка за кожну з них – 5 балів.

Підсумковий контроль. Підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності: поточне тестування, модульний контроль, оцінки, отримані під час аудиторних занять, за виконання самостійних та індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Шкала оцінювання

За шкалою ЕСТS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
A	Відмінно	90-100
BC	Добре	75-89
DE	Задовільно	60-74
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-34

Критерії оцінювання знань

Розподіл балів за видами робіт

За кожен модуль, незалежно від кількості семінарських занять, студент отримує підсумкову системну оцінку, яка являється середньоарифметичним показником його успішності. Кожен вид роботи пропонується оцінити в межах від 0 до 5 балів. Наприклад, 0 – це відсутність на семінарському занятті, 1 – присутність на семінарському занятті без підготовки, 2, 3, 4, 5 – оцінювання викладачем продемонстрованих студентом знань. Таким чином, якщо модуль включає 5 семінарських занять, з яких студент одне пропустив, а за інші мав відповідно оцінки 3, 3, 4, 3, то системна оцінка вираховується таким чином: 0+3+3+4+3=13. 13 ділимо на 5 (це кількість семінарських занять) і отримуємо системний бал 2,6. За відповідною шкалою переводимо системну оцінку в рейтинговий показник. Відповіді на семінарських заняттях можуть бути доповнені (на розсуд викладача) оцінками за індивідуальні завдання. Так, якщо крім 5 семінарських занять студент повинен виконати ще й одне індивідуальне завдання, то сума набраних балів за всі види робіт в даному випадку вже буде ділитись не на 5, а на 6. Наприклад, якщо в нашому випадку, крім набраних на п’яти семінарах балів, студент виконав ще індивідуальне завдання на “5», тоді до 13 балів ми додаємо 5 і ділимо суму на 6. У результаті отримуємо системну оцінку 3.

Системний бал від 0,1 до 2,4 відповідає незадовільній оцінці; від 2,5 до 3,4 – умовне «3»; від 3,5 до – 4,4 умовне «4», від 4,5 до 5 – «5».

0,1 = 1бал	1,1 = 26	2,1 = 51	3,1 = 68	4,1 = 83
0,2 = 4	1,2 = 29	2,2 = 53	3,2 = 69	4,2 = 84
0,3 = 6	1,3 = 31	2,3 = 55	3,3 = 71	4,3 = 86
0,4 = 9	1,4 = 34	2,4 = 57	3,4 = 73	4,4 = 87
0,5 = 11	1,5 = 36	2,5 = 59	3,5 = 74	4,5 = 89
0,6 = 14	1,6 = 39	2,6 = 60	3,6 = 75	4,6 = 90
0,7 = 16	1,7 = 41	2,7 = 62	3,7 = 77	4,7 = 92
0,8 = 19	1,8 = 44	2,8 = 63	3,8 = 78	4,8 = 94
0,9 = 21	1,9 = 46	2,9 = 65	3,9 = 80	4,9 = 96
1,0 = 24	2,0 = 49	3,0 = 66	4,0 = 81	5,0 = 98-100