- •Шкільна гігієна Програма гігієнічної оцінки шкільного обладнання
- •1. Шкільна парта.
- •2.Класна дошка.
- •Обмін повітря у класній кімнаті
- •2. Світловий режим.
- •Показники природного освітлення приміщень дитячих дошкільних закладів
- •Гігієнічна оцінка навчального закладу
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки
Обмін повітря у класній кімнаті
Повітряно – тепловий режим приміщень навчальних закладів суттєво впливає на стан здоров’я, працездатність і самопочуття дітей. У закритих приміщеннях під час перебування дітей змінюється хімічний склад і фізичні властивості повітря: збільшується вміст діоксиду вуглецю, водяних парів, важких йонів, значно підвищується температура повітря, запилення, бактеріальне забруднення, з’являються органічні домішки у вигляді аміаку, сірководню, летких жирних кислот та інших антропогенних домішок.
Зміна фізичних, хімічних і біологічних властивостей повітряного середовища несприятливо впливає на організм дітей. У них погіршується працездатність, з’являється головний біль, в’ялість, зростає захворюваність. А тому велике значення має санітарно – гігієнічний контроль за показниками повітряного середовища і правильною експлуатацією системи опалення і вентиляції в дитячих і підліткових закладах.
Нормальний стан організму та його працездатність можливі лише при певній температурі тіла. Вона, як правило, змінюється дуже незначно, лише в межах 0,5 – 1,0 °C, тому що організм завжди втрачає стільки тепла, скільки його виробляє. Якщо тепловіддача перевищує теплопродукцію, температура тіла знижується. Якщо ж надходження тепла перевищує віддачу його, в організмі підвищується температура і нормалізується його фізіологічна рівновага.
Регуляція теплової рівноваги організму, тобто терморегуляція, відбувається за рахунок хімічної і фізичної терморегуляції. В умовах посиленої тепловіддачі суть хімічної регуляції полягає в зростанні терморегуляції за рахунок збільшення клітин, посилення оксидацій них процесів в них, збільшення газообміну.
Важливе значення має фізична терморегуляція. Якщо температура повітря нижча від температури шкіри, наше тіло віддає тепло за рахунок теплопроведення або конвекції. Крім того, тіло втрачає тепло шляхом випромінювання. А тому людина відчуває холод у приміщені з вологими холодними стінами або холодною підлогою навіть в умовах, коли температура повітря в них відносно достатня.
Якщо ж температура повітря вища ніж температура шкіри, тоді відбувається перехід тепла від повітря і предметів до тіла. У таких випадках переважає тепловіддача за рахунок випаровування води через шкіру у вигляді поту.
Тривале перебування в умовах нагрітого повітря призводить до підвищення температури тіла і може викликати тепловий удар.
В умовах інтенсивного охолодження всього тіла температура його знижується, життєві функції припиняються і людина замерзає.
Для підтримання оптимальних умов мікроклімату в приміщеннях застосовують різні системи опалення. До них належить водяне, променисте і повітряне. Найбільш широко використовують центральне водяне опалення низького тиску з температурою води – теплоносія для дошкільних закладів, що становить 85ºC, для шкіл та інших навчальних закладів - 95ºC. Радіатори, температура яких не повинна перевищувати 70°C, розміщують в нішах і огороджують дерев’яними решітками.
Променисте (панельне) опалення відрізняється тим, що опалювальні прилади розміщують у підлозі, стелі або стінах. Їх поверхня нагрівається до температури 25 – 35ºC і випромінює довгохвильові, тобто інфрачервоні промені. Теплоносіями можуть бути вода або повітря, які циркулюють по трубах або каналах, захованих в огороджувальних конструкціях.
У шкільних приміщеннях застосовують також повітряне опалення. Зовнішнє повітря в таких випадках поступає у повітрозабірну шахту, потім в напливну камеру. Далі його кондиціонують, тобто нагрівають, очищують, зволожують і через напливні отвори подають у навчальне приміщення в об’ємі 16 м³/ год на одного учня.
У шкільних приміщеннях передбачається одночасно природна витяжна вентиляція. Видалення решти повітря повинно здійснюватись через рекреаційні приміщення з наступною витяжкою з санітарних вузлів, через витяжні шафи лабораторії хімії.
Висновок: Таким чином, вентиляція забезпечує наплив чистого повітря і видалення забрудненого і сприяє підтриманню чистоти повітря. Природна вентиляція передбачає надходження зовнішнього повітря під впливом теплового або вітрового напору і видалення забрудненого повітря через витяжні канали. Наплив повітря здійснюється через фрамуги і кватирки. Внутрішня частина фрамуги повинна відчинятися догори і обладнується боковими щитами, які скеровують повітря у верхню частину приміщення, а в зону знаходження дітей надходить вже зігріте повітря. Для забезпечення достатнього напливу повітря відношення площі фрамуг і кватирок до площі підлоги повинно становити не менше 1:50.