Дніпропетровський гуманітарний університет

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни

«Безпека життєдіяльності» (з основами охорони праці)

для студентів юридичного факультету

Дніпропетровськ, 2009

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

«Затверджую»

Перший проректор

Г.М. Богуславський

«_____»__________2009р.

Плани семінарських занять з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

(З основами охорони праці)

з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

з напряму підготовки 6.030401 «Право»

Схвалено

Вченою радою університету

08 вересня 2009 р.

Протокол № 6

Дніпропетровськ, 2009

Плани семінарських занять з дисципліни “Безпека життєдіяльності” (З основами охорони праці)/ Укладач: Грибан В.Г. – доктор біологічних наук, професор – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2009. – 17 с.

Рецензенти:

Охромій Г.В. – доктор медичних наук, професор (Дніпропетровський гуманітарний університет).

Методичні поради до проведення семінарських занять

Семінарські заняття проводяться для поглибленого вивчення дисципліни, опанування її теоретичних і методологічних засад та контролю знань студентів. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.

Семінари мають сприяти розвиткові творчого мислення студентів, поглибленню їх інтересу до науки та наукових досліджень, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок і вмінь публічного виступу, участі у дискусії.

Семінарські заняття є важливою формою не тільки для перевірки знань студентів, але й для формування високого рівня знань, на основі правильних суджень і висновків.

Головне функціональне призначення семінарських занять – допомогти студентам опанувати курс, засвоїти предмет як в теоретико-методологічному, так і в практичному аспектах.

Основна мета семінарських занять – досягнення високого рівня засвоєння студентами базових категорій, механізму їх дії та загально-теоретичних і методологічних засад з навчальної дисципліни. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати й викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні положення при розгляді практичних аспектів навчальної дисципліни.

Основою ефективного розгляду змістовних положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів, конспектування навчальної і наукової літератури з курсу при підготовці до заняття. Така робота передбачає виконання робочої програми, кожне питання якої має бути засвоєним.

Самостійну роботу варто починати з вивчення конспекту або тексту лекцій. В подальшому прочитати й законспектувати відповідний розділ підручника та інших джерел. Навчальну інформацію необхідно всебічно та критично аналізувати. При зустрічі нових незрозумілих понять обов’язково необхідно з’ясувати їх сутність. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення нових термінів та в певній мірі і всього тексту. Тому при підготовці до семінарського заняття перш за все необхідно звернути увагу на ключові поняття, які визначають змістовність окремих тем. Тут варто скористатися спеціальними довідниковими джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання. Опанування навчальної дисципліни передбачає не тільки розуміння визначень тих чи інших категорій, характерних ознак та рис певних явищ, але й критичне сприйняття різних точок зору стосовно їх трактування.

Висока оцінка за виступ на семінарському занятті передбачає:

- чітке формулювання теоретичних положень;

- обґрунтування їх сутності та розкриття характерних ознак і властивостей тих соціально-економічних явищ і процесів, віддзеркаленням яких вони виступають;

- аргументацію й ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, явищами суспільно-політичного, економічного та культурного життя;

- обґрунтування значимості питань, які вирішуються в практичної діяльності.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються тим питанням, які не розглядалися в лекції або ж потребують більш поглибленого розгляду на основі додаткової інформації в наукових статтях та монографіях. Обсяг реферату в часовому вимірі – 7-8 хвилин. Реферативні повідомлення заслуховуються й обговорюються у ході розгляду відповідних тем курсу і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються і оцінуються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватись у різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння навчального матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до іспиту чи заліку на основі отриманих оцінок студентом та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які вивчалися студентами самостійно. Основні програмні положення тем вносяться до реєстру питань, які включаються в білети до екзамену чи заліку.