7. Дія нормативно-правових актів, які є джерелами фінансового права, у часі, просторі та за колом осіб

Будь-який нормативно-правовий акт, який є джерелом фінансового права, має межі своєї дії:

1) у часі;

2) у просторі;

3) за колом осіб.

Дія нормативно-правового акта у часі - це початок і припинення його дії. Дія нормативно-правового акта у часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Нормативно-правовий акт обмежений періодом дії, протягом якого він має юридичну силу. Нормативно-правові акти набирають чинності:

¹⁰⁷ Ерпьілева Н. Ю, Европейское банковское право: механизм правового регулирования банковской деятельности // Государство й право. - 1998. - № 3. - С. 72-75.

¹⁰⁸ Костюченко О. А. Банківське право. - К.: А.С.К.- 2001. - С. 13.

— 138 —

а) з часу, зазначеного в самому нормативно-правовому акті;

б) з часу прийняття чи підписання, зазначеного, як правило, у самому нормативно-правовому акті;

в) з часу опублікування нормативно-правового акта;

г) у 10-денний термін з моменту опублікування (ті нормативно-правові акти, у яких у тій чи іншій формі не зазначено час набрання чинності);

ґ) з часу, з якого вони надійшли адресату (властиве відомчим нормативним актам).

Нормативно-правові акти повинні бути опубліковані не пізніше 7-денного терміну після їх прийняття. З метою впорядкування офі­ційного оприлюднення нормативно-правових актів, що їх приймають Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, забезпечення регулювання суспільних правовідносин на основі чинних актів, запобігання перекрученням їх змісту, визначення порядку набрання ними чинності, відповідно до статті 57, частин другої та п 'ятої статті 94, частини другої статті 102 Конституції України було прийнято Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97 і встановлено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях («Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газету «Голос України», «Урядовий кур'єр»). Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно оприлюднені через телебачення і радіо. Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду. Норматив-но-правові акти можуть бути опубліковані в інших друкованих виданнях лише після їх офіційного оприлюднення. Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування. Нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

— 139 —

Відповідно до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів Украї­ни нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо пізніший строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.¹⁰⁹

Якщо нормативно-правовий акт опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» раніше, ніж у «Офіційному віснику України» та «Відомостях Верховної Ради України», він набирає чинності після опублікування в цій газеті. Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність. Неопубліковані акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності з моменту отримання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо органом, що їх видав, не встановлено інший термін набрання ними чинності. Акти Верховної Ради України і Президента України про призначення відповідно до законодавства на посади і звільнення з посад набирають чинності з

•• « 11п

моменту їх прийняття.""

Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим підписуються Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим протягом 14 днів після їх прийняття і набирають чинності в порядку, встановленому Конституцією Автономної Республіки Крим і нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Нормативно-правові акти, які є джерелами фінансового права, втрачають чинність:

¹⁰⁹ Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 року № 915 // Офі-ційний вісник України. - 2000. - № 24. - ЗО червня.

"° Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності: Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 // Офіційний вісник України. - 1997. -№ 24. - 11 липня.

— 140 —

а) внаслідок закінчення обумовленого терміну дії;

б) внаслідок зміни обставин, для врегулювання яких вони були призначені;

в) внаслідок скасування цьго акта іншим чи спеціально призначеним актом. Чинність джерел фінансового права поширюється на відносини, що виникають після набрання ними чинності.

У регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії у часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулю­вання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, не­гайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип закріплений у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, прийнятому Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, та ст. 58 Конституції України. Конституція України у цій же статті водночас передбачає їх зворотну дію у часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

У своєму рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію у часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов ви-сновку, Іцо положення частини першої статті 58 Конституції України про шоротну дію у часі законів та інших нормативно-правових актів у Ішпадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. 11 роте надання зворотної дії у часі таким нормативно-правовим актам

— 141 —

може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті."¹

Дія нормативно-правового акта обмежена також у просторі,

на який поширюється його чинність. Чинність нормативно-правових актів у просторі - це поширення їх впливу на певну територію (держави в цілому чи окремого регіону). У зв'язку з цим слід звернути увагу на таке:

а) нормативно-правові акти вищих представницьких та виконав­чих органів влади діють на всій території держави, а місцевих — на території відповідного адміністративно-територіального утворення;

б) якщо на території регіону діють нормативно-правові акти різної юридичної сили і між ними виникають колізії, то діє той акт, що мас вищу юридичну силу, а за умови рівності - той, який прийнятий пізніше;

в) дія деяких нормативно-правових актів України може поширюватися за межі її території. Екстериторіальна дія нормативно-правових актів регулюється міжнародними договорами.

Дія нормативно-правових актів за колом осіб, які підпадають під вплив, означає, що:

а) на підставі цього акта у таких осіб виникають юридичні права та обов'язки;

б) дія нормативно-правового акта поширюється на всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на які він розрахований;

в) громадяни України зобов'язані виконувати приписи нормативно-правових актів і поза межами держави;

г) деякі нормативно-правові акти можуть бути розраховані на визначене коло осіб (пенсіонери, військовослужбовці, судді);

ґ) нормативно-правові акти поширюються і на іноземних громадян та осіб без громадянства, які перебувають на території України, з деякими обмеженнями;

'" Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним звер­ненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення поло-ження частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію у часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року. Справа № 1-7/99 № 1-рп/99 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 7. - 1999. - 5 березня.

— 142 —

д) особи, які перебувають на території не власної держави і наділені дипломатичним, консульським імунітетом користуються особистою недоторканністю. Вони звільняються від юрисдикції держави перебування у питаннях, пов'язаних з їх службовою діяльністю.

Питання для самоконтролю

1. Що таке джерела фінансового права?

2. Визначте систему джерел фінансового права.

3. Які нормативні акти включаються до Єдиного державного реєстру нормативних актів України?

4. Що слід розуміти під поняттям «фінансове законодавство»?

5. Установіть відмінність між системою фінансового права і системою фінансового законодавства.

6. За якими підставами проводять класифікацію джерел фінансового права?

7. Обгрунтуйте, чому Конституція України с основним джерелом фінансового права.

8. Проаналізуйте зміст конституційних норм, які регулюють фінансові відносини.

9. Які правовідносини регулюються нормами Бюджетного кодексу України?

10. Дайте характеристику Бюджетного кодексу України.

11. На які групи поділяють закони як джерела фінансового права? Наведіть приклади.

12. Обґрунтуйте, яке місце у системі джерел фінансового права посідають укази та розпорядження Президента України.

13. Визначте роль постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України як джерел фінансового права.

14. Назвіть групи підзаконних актів органів виконавчої влади як джерел фінансового права. Наведіть приклади.

/5. Проаналізуйте особливості нормотворчої діяльності органів місцевого самоврядування у сфері фінансів.

— 143 —

16. Яке призначення локальних нормативних актів як джерел фінансового права?

17. Визначте значення постанов Пленуму Верховного Суду України для застосування фінансово-правових норм.

18. Обґрунтуйте, чи є судові акти джерелами фінансового права.

19. Яким чином рішення Конституційного Суду України впливають на регулювання фінансових правовідносин. Наведіть приклади.

20. Проаналізуйте, чому чинні міжнародні договори є частиною фінансового законодавства. Наведіть приклади.

21. Визначте особливості набрання чинності і припинення дії нормативно-правового акта.

22. Що розуміють під офіційним оприлюдненням нормативно-правових актів?

23. За яких умов нормативно-правові акти, які є джерелами фінансового права, втрачають чинність?

24. Проаналізуйте особливості дії у часі нормативно-правових актів — джерел фінансового права?

25. Проаналізуйте особливості дії у просторі нормативно-правових актів — джерел фінансового права.

26. Піп слід розуміти під дією нормативно-правових актів за колом осіб?

6.

Иванов С. А. Основньїе аспекти соотношения законе й подзаконного нормативного акта // Государство й право. - 2004. - № 8. - С. 23-29. Ковальчук А. Законодавчі проблеми законодавчого процесу в Україні // Право України. - 2005. - № 3. - С. 31-34.

Котенков А. А. Проблеми «финансовоемких» законопроектов в законодательной процедуре // Государство й право. - 1998. - № 11. - С.

Муромцев Г. Й. Источники права (теоретические аспекти проблеми) // Правоведение. - 1992. - № 2. - С. 23-30. 10. Селіванов А. Проблемні аспекти законотворчого процесу та їх відображення в рішеннях Конституційного Суду України // Право України. - 2004. - № 9. - С. 34-36.

Додаткова література

1. Воронова Л. К. Про вдосконалення фінансового законодавства / Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми фінансового права». - Чернівці, 1996. - Випуск І. - С. 16-24.

2. Гаврі/люк Р. О. Джерела фінансового права: Навчально-методичний посібник. - Чернівці: Рута, 2003. - 88 с.

3. Горбунова О. Н. Проблеми систематизации финансового законодатель-ства Российской Федерации / Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми фінансового права». - Чернівці, 1996. - Випуск II. - С. 43-50.

4. Горбунова О. Н. Проблеми совершенствования финансового законода-тельства / Матеріали Міжнародної наукової конференції «Проблеми фінансового права». - Чернівці, 1996. - Випуск II. - С. 13-20.

5. Дмитренко Е. С. Фінансове право України. Практикум: Навчально-методичний посібник. - К.: Атіка, 2004. - С. 14-20.

144 —