- •I8вn 966-8533-38-0 (Алерта) i8вn 966-373-139-7 (кнт)
- •I8вn 966-8533-38-0 (Алерта) i8вn 966-373-139-7 (кнт)
- •Глава 2.
- •Глава 4.
- •Глава 5. Джерела фінансового права
- •Глава 6. Фшансово-правові норми
- •Глава 7. Фінансові правовідносини
- •Глава 8.
- •Глава 9. Правові основи фінансового контролю
- •Глава 10. Органи фінансового контролю в україні
- •Глава 11.
- •2. Фінансова система України
- •3. Місцеві фінанси
- •Глава 2.
- •1. Поняття фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування та її організаційно-правові особливості.
- •1. Поняття фінансової діяльності держави,
- •2. Принципи, методи та функції
- •3. Правові форми фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування
- •Глава 3.
- •1. Повноваження органів державної влади загальної
- •2. Повноваження державних органів спеціальної компетенції у сфері фінансової діяльності
- •Глава 4.
- •1. Предмет та метод фінансового права як галузі права
- •2. Принципи та функції фінансового права
- •3. Система фінансового права
- •4. Місце фінансового права у правовій системі України
- •Глава 5.
- •1. Поняття джерел фінансового права та їх класифікація
- •2. Конституція України як основне джерело фінансового права
- •3. Бюджетний кодекс України та інші законодавчі акти, норми яких регулюють фінансові правовідносини
- •4. Підзаконні акти як джерела фінансового права
- •5. Значення судових актів для застосування фінансово-правових норм
- •6. Міжнародні правові акти як джерела фінансового права
- •7. Дія нормативно-правових актів, які є джерелами фінансового права, у часі, просторі та за колом осіб
- •Глава 6. Фінансово-правові норми
- •1. Поняття, ознаки та структура фінансово-правових норм
- •2. Види фінансово-правових норм
- •1. За предметом (змістом) правового регулювання:
- •2. За конкретизацією правового припису фінансово-правової норми:
- •3. За характером приписів, які в них містяться:
- •4. За територією дії:
- •5. За терміном дії у часі:
- •6. За колом осіб, на які норми поширють свою дію:
- •7. За призначенням у механізмі правового регулювання:
- •8. Залежно від суб'єктів, що прийняли нормативно-правовий акт:
- •3. Реалізація фінансово-правових норм
- •Глава 7.
- •1. Фінансові правовідносини: поняття, особливості та види
- •2. Структура фінансових правовідносин
- •3. Виникнення, зміна та припинення фінансових правовідносин
- •Глава 8.
- •1. Поняття, предмет, система та функції науки фінансового права
- •2. Методологія науки фінансового права
- •3. Становлення та розвиток науки фінансового права
- •4. Фінансове право як навчальна дисципліна
- •Глава 9.
- •1, Поняття, зміст і значення фінансового контролю
- •2. Види фінансового контролю
- •3. Методи та форми фінансового контролю
- •Глава 10.
- •1. Система органів фінансового контролю в Україні
- •2. Компетенція представницьких та виконавчих органів
- •3. Контрольні повноваження Рахункової палати
- •4. Компетенція Міністерства фінансів України та
- •5. Правовий статус органів Державної контрольно-ревізійної служби України
- •6. Контрольні повноваження органів Державної податкової служби України
- •7. Здійснення фінансового контролю Національним
- •8. Повноваження інших органів щодо здійснення фінансового контролю в Україні
- •Глава 11.
- •1. Загальноправовий зміст юридичної відповідальності суб'єктів фінансового права
- •2. Поняття та склад правопорушення, яке скоюють суб'єкти фінансового права
- •3. Особливості застосування до суб'єктів фінансового права юридичної відповідальності
Глава 7.
ФІНАНСОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ
1. Фінансові правовідносини: поняття, особливості та види.
2. Структура фінансових правовідносин.
3. Виникнення, зміна та припинення фінансових правовідносин.
1. Фінансові правовідносини: поняття, особливості та види
Під час формування, розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів коштів виникають суспільні відносини, які повинні бути врегульовані певними правилами поведінки. Частина цих відносин потребує правової регламентації, інша - ні. До останніх слід віднести відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності і стосуються організаційної, аналітичної, роз'яснювальної та іншої діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування.
Суспільні відносини, врегульовані фінансово-правовими нормами, мають назву фінансових правовідносин. Поняття фінансово-правових відносин, як будь-яке юридичне поняття, є відображенням певної об'єктивної дійсності, взаємовідносин між суб'єктами прав і обов'язків, установлених нормами фінансового права і забезпечених державою, яка у необхідних випадках може використати для їх охорони не лише заходи переконання, а й примусу.
Фінансові правовідносини виконують три функції:
- вказують на коло осіб, на яких у конкретний період поширює свою дію фінансово-правова норма;
- закріплюють конкретну поведінку їх учасників у галузі мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів;
- виступають умовою для можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків їх учасників.
— 161 —
Фінансові правовідносини є різновидом правовідносин, у які їх суб'єкти вступають на підставі прав та юридичних обов 'язків, передбачених правовими нормами, а тому їм властиві ознаки останніх:
1) фінансові правовідносини нерозривно пов'язані з фінансово-правовими нормами: виникають, змінюються чи припиняються відповідно до них; за допомогою фінансово-правових норм установлюються права та обов'язки їх учасників; у фінансових правовідносинах реалізуються фінансово-правові норми;
2) для фінансових правовідносин характерною є форма зв'язку їх суб'єктів у вигляді суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, що закріплені у фінансово-правових нормах: одна сторона (уповноважена) відповідно до приписів норм права має право вимагати певної поведінки в іншої сторони (зобов'язаної), а зобов'язана сторона повинна задовольнити вимогу уповноваженої сторони;
3) у фінансових правовідносинах реалізація суб'єктивних прав і здійснення юридичних обов'язків забезпечуються можливістю застосування заходів державного примусу;
4) фінансові правовідносини, як правило, є об' єктивно-вольовими відносинами, які виникають відповідно до волі їх суб'єктів (в першу чергу держави). Хоч деякі з них і виникають поза волею та бажанням суб'єктів (наприклад, смерть платника податку), але і в цих випадках у правовідносинах бере участь держава як контролер, як гарант тих повноважень і обов'язків, які розподілені серед конкретних суб'єктів конкретних правовідносин.'|4
Фінансові правовідносини мають і свої специфічні ознаки, обумовлені особливостями предмета і методу фінансово-правового регулювання, а саме:
- особливий юридичний зміст: вони виникають, змінюються та припиняються в особливій сфері суспільних відносин, що складає предмет фінансового права - виключно у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування;
- є формою реалізації публічних інтересів, тобто є публічно-правовими;
114 Венгеров А. Б. Теория государства й права: Учебник. - 3-є изд. - М.: Юриспруденти, 1999. - С. 391.
— 162 —
- особливе коло суб'єктів, які наділені правоздатністю, відмінною від правоздатності суб'єктів інших відносин (крім фізичних та юридичних осіб, громадських організацій, органів державної та місцевої влади, суб'єктами фінансових правовідносин є Україна, адміністративно-територіальні одиниці). Особливий суб'єктний склад характеризується великою різноманітністю, що створює значний масив юридичних зв'язків між суб'єктами;
- суб'єкти фінансових правовідносин, як правило, нерівноправні, оскільки у таких правовідносинах діє принцип влади та підпорядкування - однією стороною фінансових правовідносин обов'язково виступає держава, орган місцевого самоврядування в особі уповноважених ними органів, що надає їм державно-владного характеру;
- мають майновий характер, тому що виникають, змінюються та припиняються з приводу коштів (фінансових ресурсів) або грошових зобов'язань у зв'язку з мобілізацією, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів коштів;
- виникнення, зміна та припинення фінансових правовідносин завжди пов'язані з виданням приписів державними органами, органами місцевого самоврядування, наділеними владними повноваженнями, які с обов'язковими для виконання іншими учасниками цих відносин (юридичними та фізичними особами).
Специфічні ознаки фінансових правовідносин у сукупності надають їм характеру владно-майнових відносин, при цьому слід •звернути увагу на нерозривність відносин влади і специфічних майнових відносин, регулювання яких здійснюється як єдине ціле. Саме за владно-майновим характером фінансові правовідносини відмежовуються від владних адміністративних та владно-майнових цивільних правовідносин."5
Отже, фінансові правовідносини - це урегульовані фінансово-правовими нормами суспільні відносини, що виникають у процесі мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів, необхідних для виконання завдань і функцій держави, органів місцевого самоврядування, учасники
115 Кучерявенко М. До питання про систему фінансового права // Право України. 2003.-№ 4.-С. 33-34.
— 163 —
яких виступають як конкретні носії юридичних прав і обов'язків, встановлених фінансово-правовими нормами і забезпечених примусовою силою держави, та реалізують приписи, що містяться в цих нормах.
Своєрідністю предмета фінансового права, різноманітністю видів його норм обумовлена наявність різних видів фінансових правовідносин, які можна класифікувати за такими критеріями:
1) зафункціональноюспрямованістюфінансово-правовихнорм, на підставі яких вони виникають, змінюються чи припиняються, їх поділяють на регулятивні (правовстановлювальні) та охоронні фінансові правовідносини. У правовстановлювальних фінансових правовідносинах їх суб'єкти реалізують свої права і виконують обов'язки, встановлені фінансово-правовою нормою. Метою охоронних фінансових правовідносин є охорона припису фінансово-правової норми. Вони виникають як реакція держави на неправомірну поведінку суб'єктів фінансових правовідносин. За їх допомогою реалізуються заходи юридичної відповідальності;
2) за матеріальним змістом (залежно від структури фінансової системи) виділяють бюджетні, податкові правовідносини, правовідносини у сфері державного страхування, кредитні, розрахункові, валютні правовідносини;
3) залежно від об'єкта правового регулювання розрізняють матеріальні та процесуальні фінансові правовідносини; такі фінансові правовідносини складаються у процесі реалізації, відповідно, матеріальних та процесуальних фінансово-правових норм;
4) за кількістю суб'єктів фінансові правовідносини бувають
прості (виникають,змінюються,припиняються між двома суб'єктами) і складні (між трьома і більше суб'єктами);
5) за розподілом прав і обов'язків між суб'єктами фінансових правовідносин існують односторонні (кожна сторона відносно іншої має або лише права, або лише обов'язки) і двосторонні (кожна із сторін має як права, так і обов'язки) фінансові правовідносини;
6) за характером дій зобов'язаного суб'єкта виділяють активні (зобов'язаний суб'єкт має вчинити певні дії) та пасивні (зобов'язаний суб'єкт має утриматися від вчинення певних дій) фінансові правовідносини;
— 164 —
7) залежно від об'єкта фінансових правовідносин розрізняють майнові (об'єктом є кошти (фінансові ресурси)) та немайнові (зі складання проекту бюджету, фінансового контролю) фінансові правовідносини;
8) залежно від суб'єктів виділяють фінансові правовідносини, які виникають: між органами державної влади; між представницькими і виконавчими державними органами, органами місцевого самоврядування; між фінансово-кредитними органами і підприємствами, установами, організаціями; між фінансово-кредитними органами і фізичними особами; між різними фінансово-кредитними органами;
9) за часом диіснують короткотривалі (тимчасові) та довготривалі (постійні) фінансові правовідносини. Тимчасові фінансові правовідносини діють протягом певного, точно визначеного у фінансово-правовій нормі, терміну. Як правило, вони виникають у результаті реалізації конкретних фінансово-правових норм і після виконання визначених у правовідносинах обов'язків припиняються. До тимчасових правовідносин можна віднести, наприклад, фінансові правовідносини, що виникають у процесі прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рік. Постійні фінансові правовідносини не обмежені у часі, але можуть припиняти своє існування за певних умов (наприклад, смерть платника податків припиняє податкові правовідносини такого суб'єкта).