- •Михайло грушевський історія україни-руси
- •Розділ I. Ярослав.
- •Вступні уваги про процес розкладу давньої руської держави
- •Розділ II. Розклад Руської держави в XI-XII в.
- •Загальні уваги: заповіт ярослава; безрадність династиї і суспільности супроти розкладу держави; змаганнє князїв до збирання руської держави; перешкоди до того, вплив земель.
- •Примітки
- •Розділ III. Упадок Київа.
- •Загальні уваги — ріжні стадії в процесї упадку київа; упадок поднїпровя; відокремленнє і розклад земель.
- •Розділ IV. Перегляд поодиноких земель: Київщина
- •Загальні уваги: термінольоґія землї й волости. Київщина — її склад: полянська, деревська земля, погорина, побоже, турово-пинська земля. Границї київщини.
- •Примітки
- •Розділ V. Чернигівщина й Переяславщина
- •Розділ VI. Волинь і Побуже.
- •Примітки
- •Розділ VII. Галичина і Угорська Русь.
- •Розділ VIII. Степи.
- •Примітки
Примітки
1) Див. т. І с. 184-7, також резюме мого реферату в XXXI т. Записок Н. тов. ім. Ш.
2) Див. т. І с. 184.
3) Див. т. І с. 187 і далї.
4) Див. т. І с. 182 і 337.
5) Гаркави ИзвЂстія мусульм. писателей с. 135-6 і 137.
6) „И грады ЧервЂньскыя зая”. „Заяста грады Червенъскыя опять”.- Іпат. с. 101 і 105.
7) Против сього можна-б піднести, що лїтопись, говорячи про участь Дулїбів у походї Олега, зве їх сим іменем, не Волинянами (Іпат. с. 17), але такої докладности від нашої лїтописи, де вона говорить про давнї подїї, нїяк не можна вимагати.
8) Див, т. І с. 433 і далї.
9) Іпат. с. 101 і 105.
10) Могло то бути н ранїйше, але напевно можемо казати тільки про сей момент.
11) Несторове Чтеніє о погубленіи Бориса і ГлЂба, вид. Срезневского с. 9.
12) Іпат. с. 83.
13) Див. вище с. 8.
14) Мало б се стати ся в такім разї десь між 1052 — роком смерти Володимира Ярославича і 1054 — роком смерти Ярослава.
15) Див. вище с. 63.
16) Див. вище с. 77.
17) Див. вмще с. 258-9.
18) Див. с. 95-7
19) Дуже коротко, вмер 1109 р.
20) До року 1135.
21) В роках 1135-1141.
22) В роках 1141-6.
23) Поґодїн в своїм катальоґу князїв (ИвслЂдованія IV с. XXXIX) приймав друге князюваннє Ізяслава на Волини від 1149 р., але певно, що Ізяслав узяв собі Волинську землю вже в 1146 р. Так приймають, більш або меньш рішучо, і обидва історики Волинської землї: Андріяшев (с. 123) й Іванов (с. 134). Андріяшев припускав, що з руки Ізяслава до 1148 р. сидїв тут його молодший брат Володимир.
24) Іпат. с. 285.
25) Іпат. с. 322.
26) Ще 1153 р. бачимо Берестейську волость відокремлену від Волини в руках Володимира Андрієвича (Іпат. с. 321). З другого боку коли в 2157 р. засїв в Турові Юрий, Берестє мусїло вже вийти зі звязи з Туровом і злучити ся з Володимирською волостию. В руках володимирського князя бачимо її в р. 1166 — Іпат. с. 365.
27) Іпат. с. 382.
28) Лїтопись навиває його „меньшим” (братъ ему меньший ...миръ очевидно Владимир — Іпат. с. 383). Я думаю, що тут, як і низше Іпат. с. 464 — про Ізяслава Ярославича, „меньший” треба розуміти як „наймолодший”.
29) Рік смерти Сьвятослава незвіствий, але по 1171 р. він не згадуєть ся; Володимир умер 1171 р.
30) Про се говорить тільки Татїщевська компіляція т. III с. 247 під 1181 р. Вона оповідає про боротьбу берестейського (чи властиво у нїй — дорогичинського) князя Василька Ярополковича з Володимиром минським; боротьба ся закінчила ся тим, що Василько віддав свою волость кн. Лєшку, але потім відібрав її Роман. Оповіданнє се, очевидно, взяте дїйсно з якоїсь лїтописної компіляції, але при сконстатованій у Татїщева нецеремонности в переповіданню лїтописних звісток її подробицї мусимо брати cum grano salis. Вже Бєльовский звязував се оповіданнє про польську окупацію Підляша з звістками продовження Мєржви і Кадлубка, що Казимир Справедливий володїв Дорогичином, Берестєм і Володимиром з їх областями (Monum. Poloniae hist. II 390 і 397 і примітки на с. 397, пор. Боґухвала ib. с. 530, Длуґоша II 103), і сї польські звістки могли б підперти Татїщевське оповіданнє, коли ж бо фабульозні детайлї польського оповідання (як окупація Володимира) роблять (як побачимо це низше) і підозрілим саме польське оповіданнє.
Натомість є у Кадлубка иньше оповіданнє про похід Казимира на Берестє (II. 407), що може належати десь до р. 1181 і сам по собі досить правдоподібний; про нього говорю в прим. 8, припускаючи, що тут поплутано польський похід на Берестє з походом на Галичину по смерти Ярослава (с. 493). До нього може належати й записка лїтописи Траски під 1181 р.: Dux Kazimir devicit Ruthenos — Mon. Pol. hist. II с. 834.
Про Татїщевський епізод див. іще Андріяшева op. c. с. 46-8, Balzer Genealogia Piastόw c. 188, Іванов Историческія судьбы Волынской з. с. 99. Іванов бере звістку Татїщева з певним скептицизмом, але звязує з нею звістку Кадлубка про похід 1184 (1181) р. Я верну ся до нього, говорячи про „прилученнє” Берестейсько-дорогичинської землї до Польщі за Кааишра Справедливого (прим. 8).
31) Іпат. с. 483.
32) Іпат. с. 483.
33) Іпат.с. 426.
34) Лїтературу Волинських земель див. в прим. 7.