Вступні уваги про процес розкладу давньої руської держави

В попереднїй частині сеї працї я оглянув процес утворення давньої Руської, Київської держави. Часи Володимира Сьвятого, та Великого, були кульмінаційною точкою сього процесу будови, завершеннєм, так би сказати — його механїчної еволюції, його зросту. Процес, який в противність сьому механїчному процесу можна б назвати хемічним — що все вводив в склад і житє київських провінцій вироблені еволюцією Київської держави норми і явища полїтичні, суспільні, правні, культурні — сей внутрішнїй процес протягом дальших столїть розвивав ся ще сильнїйше, ще інтензивнїйше. Сей час, особливо XI-XII в., то час найбільшого розвою київського князївсько-дружинного устрою в поодиноких землях, час найбільше інтензивного полїтичного житя, час розцьвіту староруської культури, штуки, письменства, виплеканого Київом. Але сам державний орґанїзм, очевидно, слабнув і упадав: слабла його внутрішня звязкість, його житєва енерґія й екстензивна сила. Розпочинаєть ся процес роскладу сеї державної будови, такий же повільний, як і процес будови, з такими ж періодами ослаблення, коли сей роскладовий процес задержував ся або наче й переривав ся. З такими періодами застою та перервами потягнув ся він майже цїлі два столїтя.

Два головні моменти зазначують ся в сїм процесї. Перший — се відокремленнє поодиноких земель давньої Руської держави та ослабленнє звязків між ними. Другий — ослабленнє самого її полїтичного центра — Київа. В сих напрямах аґонїя давньої Руської держави закінчила ся вповнї вже в серединї XIII в., але завдяки сформованню в українсько-руських землях нового полїтичного центра, що притягнув до себе західну частину її земель (Галицько-волинська держава), державне житє на Українї протягло ся ще столїтє довше.

Застої чи перерви в сїм роскладовім процесї робили ся наслїдком більш або меньш щасливих змагань поодиноких членів київської княжої династії до відновлення давньої державної системи, залежности давнїх провінцій від Київа. Сї змагання протягом більш як столїтя від смерти Володимира затримують або звільняють сей процес роскладу й упадку Київської держави. Але вернути її назад, до відносин часів Володимира не удавало ся — як взагалї не вдають ся такі змагання обернути назад колесо історичної еволюції ¹).

На початку сього періода стоїть власне така особа — кн. Ярослава, що потрапив майже в цїлости відновити державу свого батька й удержати її в своїх руках протягом досить довгого часу. Але й його князюваннє, коли дивити ся на нього в звязку цїлого процесу, було тільки періодом реакції, перерви, застою в тім процесї розкладу. Нагадуючи дуже близько часи Володимира, князюваннє Ярослава було вже ослабленою копією їх. Се був проблиск енерґії, сильний, визначний тому, що ще сам процес розкладу був у початках — але з тим усїм часи Ярослава входили вже в часи розкладу й упадку старої Київської держави.

¹) Лїтературу історії Київської держави XI-XII вв. див. в примітцї 1.

Розділ II. Розклад Руської держави в XI-XII в.

Загальні уваги: заповіт Ярослава; безрадність династиї і суспільности супроти розкладу держави; змаганнє князїв до збирання Руської держави; перешкоди до того, вплив земель.

Спільна дїяльність старших Ярославичів; їх здобутки; переміни в степу; упадок Торків, напад Половцїв; київське повстаннє 1068 р.; вигнаннє й поворот Ізяслава. Кінець солїдарности Ярославичів. Сьвятослав у Київі. Ізяславова Одісея; посередництво Генриха IV і папи. Дїяльність Сьвятослава у Київі, його книголюбіє; смерть Сьвятослава і поворот Ізяслава. Перший похід ізгоїв і смерть Ізяслава.

Всеволод у Київі. Ізгої, боротьба їх із Всеволодом; надїленє Давида і Ростиславичів і конфлїкт Всеволода з Ярополком, подїл Ярополкової спадщини. Половецькі напади. Заграничні зносини Всеволода і внутрішня дїяльність. Смерть Всеволода.

Cправа київського стола. Сьвятополк у Київі і його характеристика. Половецькі напади, Бонякова лєґенда; війна 1093 р.; справа Сьвятославичів; боротьба за Чернигів; війни з Половцями; порозуміннє з Сьвятославичами; з'їзд в Любчу і його постанови. Княжі відносини, ослїпленнє Василька і волинська справа; волинська війна і з'їзд у Ветичах; відібраннє Волини від Давида, полїтична ситуація на поч. XII в.

Аґресивна боротьба з Половцями, ентузіазм суспільности; ослабленнє Половцїв.

Смерть Сьвятополка і справа київської спадщини. Київські розрухи і запросини Мономаха. Мономах у Київі; збираннє земель — конфлїкт з Глїбом минським і Ярославом волинським. Відносини до степу, зносини заграничні; становище Мономаха в системі Руської держави; його законодавство; його характер. Смерть Мономаха.

Мстислав у Київі. Переміни в полїтичній ситуації: боротьба серед династиї чернигівської і галицької й участь Мстислава; засланнє полоцьких князїв. Смерть Мстислава.