Розділ VII. Галичина і Угорська Русь.

Русько-польська боротьба; Ростислав і Ростиславичі; боротьба з Ярополком; ослїпленнє Василька, його пляни, війна 1098-9 рр.; галицька полїтика супроти Волини й Київа; відносини до Угорщини і Візантиї, відносини Польщі; полуднева кольонїзація.

Друге поколїннє Ростиславичів, подїл Галичини і усобиця. Бунт Галича; сполученнє Галичини в руках Володимирка; дальша доля Івана Берладника. Полїтика Володимирка на Руси, кампанії 1144 i 1146 р.; відносини до Польщі й Угорщини; союз в Візантиєю, боротьба з Ізяславом 1149-51, галицькі кампанїї 1150 і 1152 р.; смерть Володимирка; оповіданнє про неї Київської лїтописи, характеристика Володимирка.

Ярослав — його характер і становище, відносини до Ізяслава й кампанїя 1154 р., переміни в галицькій полїтицї супроти Волини; справа Івана Берладника, його похід на Понизє й кінець; відносини до Угорщини й Візантиї; родинні справи Ярослава, повстаннє галицьких бояр, дальші відносини Ярослава до сина; смерть Ярослава. Галицька усобиця, зносини боярства з Романом, утеча Володимира, перше запанованнє Романа в Галичу, угорська окупація, похід Ростислава Берладничича, поворот Володимира; його смерть; кінець династиї.

Територія Галичини — границя волинська і польська, карпатське підгірє, пограниче русько-польсько-угорське, границя угорська; полудневе пограниче. Значнїйші осади: Перемишль, Сянок, Ярослав, Звенигород, Городок, Теребовль, Галич, його місце, його памятки, Синевідсько, скальні замки й печери на Підгірю, Покутє і Понизє, Львів.

Внутрішнї відносини, громада в XII в., її становище супроти династиї Романа, її антипатиї до боярства, слабкість громади; розвій боярства, його сконсолїдованнє, становище в XII в., його полїтична програма XII-XIII в., його неудача; культурне житє: сполученнє елєментів східнїх і західнїх — в культурі, в явищах житя.

Угорська Русь, матеріал до пізнання її; її історія; її орґанїзація в XII-XIII в., комітати, суспільна еволюція XI-XIII.в., ґеоґрафічні відміни в сїй еволюції; королївські замки, розвій привілєґіованої власности, економічні обставини, господарство, суспільні верстви, йобадьони; їх упадок; піддані панські, еманципація невільників; етноґрафічні елєменти — руський, мадярський, нїмецький.

Розділ VIII. Степи.

Останки руської кольонїзації в степах; Тмуторокань, його людність; памятки руського житя; руські князї; руська полїтика в Криму; ізгої в Тмутороканю; Тмуторокань в XII віцї; кінець залежности його від Руси. Русь у Криму, на Подоню і на каспійськім побережу. Русь на Чорноморю: Олешє, иньші городи, Русь на Подунавю; Берладь і Берладники; подунайські князївства і задунайські городи; залежність Подунавя від Галичини. Бродники, їх роля в війнї 1223 р.

Турецька кольонїзація степів — Печенїги, Торки, міґрація Печенїгів, упадок і міґрація Торків; Половцї, їх устрій і побут, їх напади в XI в., руські походи на поч. XII в. і ослабленнє Половцїв; половецька кольонїзація на Руси; повстаннє Печенїгів і Торгів на Половцїв; Половцї відживають — їх напади при кінцї XII в.; культурні впливи Руси на Половцїв; Половцї в XIII в. Монґоли-Татари; Темуджін; перший похід на Чорноморє; смерть Темуджіна і подїл його держави; похід Бату; походи на українсько-руські землї, похід на Угорщину; орда Бату осаджуєть ся на Чорноморю, її устрій і культура. Міґрація Половцїв. Половцї в Угорщинї й на Руси.

Турецькі кольонїсти на Руси — Чорні Клобуки, їх побут і культура, питаннє про їх дальшу долю.