- •Михайло грушевський історія україни-руси том і. До початку XI віка
- •Екскурси
- •Передмова
- •Передмова до першого видання
- •Розділ I. Вступні замітки
- •Термінологія, українське імя, затемненнє понятія української національності, звичайна історична схема, спори про самостійність
- •Примітки
- •Примітки
- •Примітки
- •Розділ II. З перед-історичних глубин Археолоґічні слїди житя на українській території:
- •Українська територія в останїх ґеольоґічних формаціях, клїматичні зміни, ледова доба, розпросторннє ледівця і його вагання, впливи ледової доби на житє.
- •Примітки
- •Початки людського житя, слїди ділювіального чоловіка на заході, його побут, слїди палєолїтичної культури на україні, важнїйші стації, палєолїтична культура.
- •Примітки
- •Примітки
- •Початки металїчної культури: мідь і бронза, питаннє про бронзову культуру на українї, її переходовий характер
- •Примітки
- •Примітки
- •Справа етноґрафічної приналежності людности:
- •Примітки
- •Примітки
- •Перші історічні звістки про словянство, імена; діференціація словянства; східно-словянська правітчина, словянська кольонїзація на нашій території перед міграцією.
- •Примітки
- •Культурна еволюція сеї теріторії, культурна еволюція словянської правітчини.
- •Примітки
- •Розділ III. Історичні дані з часів перед словянським розселеннєм Грецькі колонії:
- •Чорноморські торговельні факторії й грецька кольонїзація; мілєт і иньші метрополії, розвій кольонїзації.
- •Примітки
- •Значнїйші грецькі осади: тіра й її околиця, березань і ольбія, каркіна і керкініт. Херсонес, понтійська і римська протекція, візантійська доба.
- •Примітки
- •Примітки
- •Степова людність:
- •Перші звістки; перекази про кімерійцїв; скити і їх мандрівка, геродотова скитія; національність скитів, сарматів і алянів, культура й побут скитів, релїґія, похоронний обряд, державний устрій.
- •Примітки
- •Нескитські народи античних джерел: неври, андрофаґи-амадоки, мелянхляйни, будини.
- •Примітки
- •Упадок скитів; мандрівка сарматів, їх племена, побут. Аляни і їх побут, їх останки.
- •Примітки
- •Примітки
- •Бастарни. Слїди кельтизма в карпатських і дунайских краях.
- •Примітки
- •Східно-ґерманська міграція:
- •Перші симптоми, мандрівка ґотів, ґоти на чорноморю, їх розселенне і племена, ґоти в дакії, їх походи на римскі землї; германаріх і германаріхова леґенда, „дніпровий город“ ґотів.
- •Примітки
- •Турецько-фінський похід:
- •Примітки
- •Розділ IV. Словянська кольонїзація і турецький натиск Велике словянське розселенне:
- •Примітки
- •Українська кольонїзація: анти і словени, значіннє сих назв, історія антського імени, значінне подїлу на словен і антів, тотожність антів з українськими племенами
- •Примітки
- •Історія антів, їх походи, війна з словянами, боротьба з аварами, останні звістки, про антів
- •Примітки
- •Східно-словянська кольонїзація IX-XI в.:
- •Наші відомости. Північна ґрупа: кривичі і новгородські словене, дреговичі, радимичі й вятичі.
- •Примітки
- •Полуднева ґруппа: поляне, їх територія, руське імя, літописна теорія про русь; сїверяне, кольонїзація подоня, теорія великоросизма полян і сїверян, її нестійність.
- •Примітки
- •Деревляне, уличі, їх мандрівка, тиверцї.
- •Примітки
- •Дулїби, бужане і волиняне, червенські городи, лїтописні „хорвати", „біла хорватія" і хорватське питаннє.
- •Примітки
- •Примітки
- •Турецький похід і кольонїзацийні утрати х в.:
- •Турецька міґрація, хозари, хозарська держава, її характер і культурне значіннє, турецький натиск.
- •Примітки
- •Мандрівка угрів, їх побут на чорноморї, напади на словян.
- •Примітки
- •Печенїги, їх мандрівка і напади, ослабленнє української кольонїзації на чорноморю, боротьба з печенїгами в X-XI в., скріпленнє границь, останки словянської людности в степах.
- •Примітки
- •Розділ V. Матеріальна культура українських племен в часах розселення і по нїм Господарство:
- •Торговля:
- •Розділ VI. Люднїсть і її суспільний побут Чоловік:
- •Примітки
- •Родина і суспільна органїзація:
- •Розділ VII. Початки Руської держави Завязки полїтичного устрою українських племен:
- •Початки Київської держави:
- •Сформованне Київської держави:
- •Святослав:
- •Справи другої половини Володимирового князювання:
- •Примітки.
- •1. Грецька кольонїзація північного берега Чорного моря.
- •4. Антське питаннє.
- •5. Лїтература східно-словянського розселення.
- •6. Теорія старої великоросийської кольонїзації на Поднїпровю.
- •8. З української антропольоґії й етнольоґії.
- •9. Непевні або хибно до Руси прикладані звістки VII — IX вв.
- •10. Похід Руси на Царгород в 860 роцї.
- •11. Грецько-болгарські війни Святослава і хронольоґія 960 і 970-х рр.
- •12. Охрєщеннє Володимира і Руси.
- •Екскурси і. Найдавнїйша київська лїтопись.
- •II. Норманська теорія.
- •Пояснення скороченних цитат.
Примітки
1) Boz nomine, може Бож-ко, Божидар, Богдан. В нїм бачили Буса Слова о п. Ігоревім (готські дїви „поют время Бусово“) — гадка дуже привабна, але не зовсїм певна. Пор. примітку Мілєнгофа в Момзеновім виданню Йордана с. 147-8.
2) Getica с. 48.
3) Getica 23, Hist. arcana 18, De bello Got. III, 14.
4) De b. Got. III. 40; лєкцію кодексів справляють, замість Юстина даючи Юстінїана (і в новім вид. Наurу II с. 476), але на се нема потреби.
5) D. b. G. III. 18. Занотую статейку про нього: Ивановъ Надгробниятъ надпись на Хилвуда (Период. Списание т. LXII).
6) De b. G. III, 40.
7) 'Επεκηρυκεύοντο γάρ 'ήδη καί 'αλλήλοι 'ανεμίγνυντο 'αδεω̃ς οί βάρβαροι — De bello Got. III, 14.
8) Σφίσι ξυνοικει̃ν μέν δυνάμει τη̃ πάση, χρήματα δέ μεγάλα σφίσι προίεσθαι -D. b. G. ib.
9) 'ηγείροντο μέν 'επί τούτψ 'Άνται σχεδόν 'άπαντες
10) Антські ватаги на візантийській службі бачимо в Італїї і перед сїєю справою нїби Хилвудія і по нїй, але разом з ватагами Болгарів і Словен, De b. Gr. І, 26-7, III, 22 — отже се не свідчить про союзні відносини до Візантиї, доводить тільки брак якоїсь державної орґанїзації у всїх сих племен.
11) Μεζάμηρον τόν Ιδαριζίου, Κελαγαστου̃ 'αδελφόν — фраґмент Менандра в Hist. gr. minores II с. 5-6. (І с. 448 нового видання Excerpta historica iussu imp. Constantini Porphyrogeniti, 1904).
12) 'ο Κοτράγηρος εκει̃νος, 'ο τοι̃ς 'Αβάροις 'επιτήδειος, 'ο κατά 'Αντω̃ν τά 'έχθιστα βουλευσάμενος (так у кодексах тут: Κοτράγηρος в иньших місцях ріжно, де мова про Кутруґурів). З сих слів можна-б вивести, що сей Котруґур і підюдив кагана на Антів, може через якесь поріжненнє Болгар і Антів; се толкованнє дало-б можливість до деяких інтересних виводів, як би воно було єдине можливе.
13) Менандр, ibid.
14) Іпат. с. 7. Висловлював ся здогад, мов би тут книжник перенїс на українських Дулїбів утиски, чинені Аварами чеським Дулїбам, через непорозуміннє та тотожність імен (новійше у Вестберґа). Але щоб в XI в. до київського книжника дійшла звістка про аварський утиск спеціально Дулїбів, а не Чехів і Морави взагалї, се здаєть ся минї мало правдоподібним.
15) Теофан ed. de Вооr І р. 301-2.
16) Chronique de Michel le Syrien, editée par Chabot, II c. 361. Михайло Сирин, патріарх антіохийський з XII в., в своїй хронїцї опирав ся на хронїцї свого попередника патр. Іоана з Ефесу, що писав як сучасник (умер в 580-х роках); але від хронїки Іоана в сїй части зістали ся самі тільки титули глав. Вони вповнї відповідають змісту Михайлового оповідання, що стало приступним тільки в останнїх лїтах, в повнім перекладї Шабо. Перед тим се місце було звісне в переповіданню Бар-Гебрея (XIII в.), але імя Антів в нїм було зіпсоване.
17) Менандр-Hist. g. m. c. 99.
18) Никифор — Opera hist. ed. de Boor p. 24.
Східно-словянська кольонїзація IX-XI в.:
Наші відомости. Північна ґрупа: Кривичі і Новгородські Словене, Дреговичі, Радимичі й Вятичі.
Полуднева ґруппа: Поляне, їх територія, руське імя, літописна теорія про Русь; Сїверяне, кольонїзація Подоня, теорія великоросизма Полян і Сїверян, її нестійність.
Деревляне, Уличі, їх мандрівка, Тиверцї
Дулїби, Бужане і Волиняне, Червенські городи, лїтописні „Хорвати“, „Біла Хорватія“ і хорватське питаннє
Західня українська кольонїзація, її сучасний вигляд; польско-українська етноґрафічна границя, польщеннє; память Руси надъ Вислою; мішані территорії. Українсько-білоруська границя. Закарпатська Русь — границя словацька й угорська, Семигород, Русь на Дунаю; старинність західньої кольонизації, її мішані території, її страти