Примітки

¹) Про староруську управу див. т. III гл. III сеї Історії, 2 вид. Лїтературу провінціональної адмінїстрації в землях в. кн. Литовського див. в прим. 1; головна праця — Любавского Обл. дЂленіе и пров. управленіе (чимало нового матеріалу, але відповідно він не оброблений).

²) Archiwum Sanguszków І ч. 1 і 9, факсімілє в Палеогр. снимках ч. 6 і 8. Див. іще воєводу кремінецького в тім же часї — Akta gr. і ziem. І ч. 5. Про грамоти Юрия-Болеслава див. в т. III гл. 1 (в 1 вид. гл. 2).

³) Грамоти його в Актах Зап. Россіи т. І і Актах Южной и Зап. Россіи т. І, Archiwum Sanguszków, І і III, Палеогр. снимках і т. и.

⁴) Акты Литов.-рус. госуд. І c. 48.

⁵) Виїмок з невиданих записей в. кн. Олександра у Любавского ор. c. c. 281, пор. с. 267-8. Держави колеєю з иньших місць див. іще у Любавского c. 21 (Берестейська земля), а також волинський привилей Акты Зап. Р. II ч. 54 (тут „по годом держать” намісництво на ярмарках уже слуги луцького старости).

⁶) Порівняти виїмок у Любавского c. 255 (з землї Полоцької( з що йно цитованим місцем волинського привилею про колейне намістництво старостинських слуг.

⁷) Пор. ще з 20-х рр. XVI в. документи у Любавского ор. c. c. 240 і 703.

⁸) Archiwum Sanguszków І ч, 2 і 67. Архивъ Югозап. Россіи VII 2 c. 7.

⁹) Ексцерпти з невиданих документів у Любавского ор. c. c. 429-430 і 431-2, Писцовая книга Пинскаго кн. Хвальчевского — див. показчик під словом: десяток.

¹⁰) „Старец завский и со слугами путными и со всими людми волости Завскоє”, просять знижки податків — Литов. Метрика, Записи кн. 5 л. 10. Писцовая книга Хвальчевского c. 315, 522, 526, 528, 550. Зрештою про се низше.

¹¹) Про все се вище c. 8-10.

¹²) Про се вище c. 36-8.

¹³) Тільки в Литві, головно на Жмуди тивуни лишили ся значнїйшими урядниками.

¹⁴) Див. т. III гл. 3, c. 275 першого вид.

¹⁵) Нпр. в однім документї з 1460-х рр. маємо воєводу грушівського (Грушівська волость в кн. Кобринськім), в иньшім воєводу острозького, в третїм воєводу подолянського (мб. Подоляни над Горинею, недалеко Ровного) — Archiwum Sanguszków I ч. 52, 59, 62.

¹⁶) Хиба що до київського воєводи можна припускати традицію староруську, але і то дуже непевно.

¹⁷) Любавский бачить в сих трох повітах память трох князївств — Володимирського, Луцького й Кремінецького (Обл. дЂленіе c. 209), але се дуже непевно. Кремінецьке князївство було занадто ефемерне. Чи не вплинуло скорше посередне становище Кремінця між Литвою й Польщею під час боротьби за Волинь?

¹⁸) Так під час ревізії 1545 р. в Луцькім повітї до намістника-старости належав лише оден дворець, котрого доходів не виставало навіть на виживленнє старостиного двора, і оден фільварок до „ключа луцького”. В Володимирськім повітї до замку теж належав тільки оден дворець. Так само в Овручськім. Трохи більше було в Кремінецькім повітї — мабуть завдяки господарности кор. Бони, що перед тим держала Кремінецьке староство: тут було два великих фільварки. За те замки браславський, винницький, житомирський, київський мали тільки по одному-два млини, фільварків не було, а канївський, черкаський, остерський замок не мали анї млинів, анї фільварків. Zródła dziejowe VI с. 15, 47, 102-4, 113, 121, 138, Архивъ Югозап. Рос. IV. l c. 39, VII. l c. 107, 595, VII. 2 с. 31-2.

¹⁹) Для господарства княжих дворів особливо важні: інструкція для державцїв дворів в воєводствах Виленськім і Троцькім 1529 р. — Акты Зап. Р. II ч. 159, Устава на волоки 1557 р. — ibid. III ч. 19 і устава 1567 р. (публїкація заповіджена Д.-Запольским). Про управу їх ширше у Любавского Обл. дЂленіе c. 361 і далї і Д.-Запольскаго Госуд. хозяйство І ч. 267 і далї, Крест. реформа — Ж. М. Н.П. 1905, IV.

²⁰) Устава на волоки 1557 р. признає „на врядъ” десяту частину селянських чиншів, третину доходів у збіжу, окрім сїна і вівса, десятину з риби, при спустї ставів, і певну частину доходів міських і судових. Акты Зап. Рос. III c. 84.

²¹) Нпр. про київського воєводу — Акты Зап. Рос. VII ч. 44, Акты Южной и Зап. Рос. І ч. 111.

²²) О скільки взагалї можна говорити про інстанції в тодїшнїй, дуже неясній правительственній схемі.

²³) Див нпр. уставу на волоки § 37, 49, 51 й ин.

²⁴) Про сю сторону дїяльностн старости-намістника див. мою давню брошюру: Южнорусскіе господарскіе замки в полов. XVI в. (відбитка з київських Университ. ИзвЂстій 1890, II).

²⁵) Див. вище c. 37.

²⁶) Виїмок з недрукованого акта у Любавского Обл. дЂленіе c. 626.

²⁷) Л. Статут 1529 р. розд. VI арт. 33.

²⁸) Постанови привилеїв у Ясинского § 92, пор. Лит. Статут 1529 р. розд. VI арт. 5 і 6.

²⁹) Ясинскій §. 29.

³⁰) Розд. VI арт. 3.

³¹) Архивъ Югозап. Россіи VII, І c. 82, 95, 594, 602 і т. и.

³²) Про се Любавский Обл. дЂленіе c. 79-80, на жаль — документальний матеріал переважно не наведений.

³³) Вольф за Баліньским і Нарушевичом (див. Staroż. Polska III c. 400) зачисляє сюди й пов. Берестейський з кн. Кобринським (Senatorowie c. 42), але се хибно.

³⁴) Архивъ Югозап. Рос. VII. 1 c. 144, 588, 617.

³⁵) В тім була головна ріжниця воєводського уряду в в. кн. Литовськім від польського, що в Польщі реальні функції в близшім повітї воєводи належали старостї, а в в. кн. Литовськім намістника-старости не було на воєводськім замку. Взагалї воєводи польські і литовські по за спільним іменем не мали богато спільного: в Польщі воєвода був тільки членом сената і старшим, але гоноровим достойником землї; воєвода в в. кн. Литовськім окрім певних прероґатив в цїлій землї, лучив у своїх руках також функції намістника для свого тїснїйшого повіта й по при те мав звичайно певні волости, де господарив зарівно з кождим державцею чи дїдичом.

³⁶) Статут 1529 р. розд. VI арт. 1.

³⁷) Про городничих і мостовничих дещо в тій моїй брошюрі Южно-русскіе госп. замки c. 15-6, у Бершадского Аврамъ Езофовичъ — К. Старина 1888, X с. 79-80, про городничих і про всїх сих урядників у Любавского ор. c. c. 474-5, 534-5, 669 сл., 785, 841 і далї; його пояснення сих урядів одначе не всюди справедливі — як нпр. порівняннє литовських хорунжих з польськими каштелянами (c. 534). Катальоґи сих урядників у Бонєцкого Poczet rodów litewskich, sub vocibus. Про київських осмників ще нововиданий документ — Литовская Метрика вид. Арх. ком. c. 578-9.

³⁸) Так нпр. гаєвнику дорогичинському поручаєть ся в трудних справах удавати ся до старости, а також і покривдженим ним до нього скаржити ся — Акты Зап. Р. II ч. 64.

³⁹) Про сї сойми див. вище c. 15-6.