- •Поняття і завдання кримінального провадження.
- •2. Процесуальна форма. Поняття і значення
- •4. Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти
- •5. Стадії кримінального процесу України
- •6. Джерела кримінального процесуального права України
- •7. Чинність кримінального процесуального закону в часі, просторі і за колом осіб
- •8. Засади верховенства права і законності в кримінальному процесі
- •9. Засада доступу до правосуддя
- •10. Засада презумпції невинуватості
- •11. Засада свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів і членів сім’ї
- •12. Засада гласності і відкритості судового провадження
- •13. Засада забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист
- •14. Засада безпосередності дослідження судом показань, речей і документів
- •15. Засада забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій і бездіяльності
- •15. Засада диспозитивності в кримінальному провадженні
- •16. Засада змагальності сторін обвинувачення і захисту
- •17. Засада державної мови кримінального провадження
- •18. Засада розумності строків кримінального провадження
- •19. Засада недоторканості житла чи іншого володіння
- •20. Засади таємниці спілкування та невтручання в приватне життя
- •21. Засада забезпечення права на свободу і особисту недоторканість
- •22. Повноваження суду в кримінальному провадженні. Законний склад суду.
- •Апеляція.
- •Касація.
- •23. Слідчий суддя, його повноваження під час досудового розслідування
- •24. Прокурор, його функції та повноваження у кримінальному процесі
- •25.Слідчий, його повноваження
- •26.Керівний органу досудового рослідування, його повноваження
- •27. Підстави для відводу судді, прокурора, слідчого і порядок його здійснення
- •28,29 Підозрюваний/обвинувачений: поняття, права та обов’язки
- •30. Потерпілий: поняття, права та обов’язки
- •31: Захисник. Його права та обов’язки.
- •Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:
- •32 : Цивільний позивач і цивільний відповідач його права та обов’язки .
- •33: Поняття доказів та їх джерел.
- •35: Предмет доказування в крим провадженні. Особливості предмету доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
- •36 : Процес доказування в кримінальному провадженні його елементи.
- •37 : Класифікація доказів та їх джерел.
- •Відносно обвинувачення, що становить предмет конкретного кримінального провадження:
- •За джерелом одержання відомостей про факти, характером формування джерел доказів:
- •38: Свідки та їх показання в кримінальному процесі.
- •39. Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка.
- •40.Показання підозрюваного, їх предмет, значення та оцінка
- •41.Показання обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка
- •42. Висновок експерта, його зміст, значення та оцінка
- •44. Документи як джерела доказів
- •45. Процесуальні строки та процесуальні витрати у кримінальному провадженні
- •46. Заходи забезпечення кримінального провадження: поняття, види та загальні правила застосування
- •47. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
- •48. Поняття та види запобіжних заходів.
- •49. Тримання під вартою як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.
- •50. Строки тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою і порядок їх продовження.
- •51. Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд.
- •52. Особисте зобов’язання як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.
- •53. Особиста порука як запобіжний захід. Підстави то порядок її обрання, зміни і скасування.
- •54. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •55. Застава як запобіжний захист
- •56. Відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади як захід забезпечення кримінального провадження
- •57. Виклик слідчим і прокурором, судовий виклик і привід як заходи забезпечення кримінального провадження
- •58 Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження
- •59. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом як захід забезпечення кримінального провадження
- •60 Тимчасовий доступ до речей і документів як захід забезпечення кримінального провадження
- •61 Тимчасове вилучення майна як заходи забезпечення кримінального провадження
- •62. Підстави та процесуальний порядок застосування арешту на майно як захід забезпечення кримінального провадження.
- •63. Приводи і підстави для початку досудового розслідування. Відомості, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань
- •64. Підслідність органів досудового розслідування: поняття, види, характеристика.
- •65. Здійснення досудового розслідування слідчою групою. Міжнародна слідча група.
- •66. Строки досудового розслідування. Порядок продовження строків досудового розслідування.
- •67. Підстави та порядок об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.
- •68. Поняття та види слідчих (розшукових) дій. Загальні вимоги до їх проведення.
- •70. Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим.
- •71. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих
- •72. Одночасний допит кількох осіб: поняття, мета, процесуальний порядок проведення
- •73. Пред’явлення для впізнання осіб і речей
- •74. Особливості проведення допиту, впізнання в режимі відеоконференції під час досудового розслідування
- •75. Обшук. Мета, види, підстави та порядок проведення
- •76. Огляд. Мета, види, підстави та подярок проведення
- •77. Освідування. Поняття, мета, види та порядок проведення
- •78. Слідчий експеримент. Мета та порядок проведення
- •79. Підстави для проведення експертизи під час досудового розслідування. Порядок залучення експерта.
- •80. Порядок отримання зразків для експертизи. Особливості негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.
- •81. Ексгумація трупа: поняття, мета, підстави та порядок проведення.
- •82. Поняття, підстави проведення та види негласних слідчих (розшукових) дій. Порядок прийняття рішення про їх проведення
- •83. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій.
- •84. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та інших цілях.
- •85. Підстави та порядок Повідомлення про підозру. Письмове повідомлення
- •86. Підставами і порядок зміни підозри
- •87. . Підстави та порядок зупинення і відновленя досудового розслідування.
- •88.Форми закінчення досудового розслідування.
- •89.Підстави та порядок закриття кримінального провадження слідчим, прокурором. Оскарження постанови про закриття кримінального провадження
- •90.Порядок закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту Відкриття матеріалів іншій стороні
- •91.Зміст обвинувального акта. Додатки до нього.
- •92.Оскарження дій, рішень і бездіяльності слідчого, прокурора
- •93.Оскарження ухвал слідчого судді
- •94 Питання – спеціальне досудове розслідування і судове провадження (inabsentia)
- •95 Питання. Поняття значення і види підсудності
- •96 Питання. Питання, які розглядаються суддею у порядку підготовчого провадження.
- •97 Питання. Незмінність складу суду.
- •98. Розумні строки судового розгляду
- •Критерії визначення розумності строків:
- •99 Питання. Наслідки неприбуття до суду
- •100 Питання. Неприбуття спеціалістів, експерта, перекладача, свідка
- •101. Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення і висунення додаткового обвинувачення в суді.
- •102. Відмова прокурора від публічного обвинувачення: підстави, порядок, наслідки.
- •103. Обов’язки присутніх в залі судового засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні.
- •104. Журнал судового засідання, його зміст і значення.. Фіксування судового процесу технічними засобами.
- •105. Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст.
- •106. Судове слідство (з’ясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами), його значення і зміст.
- •107. Підстави та порядок залучення експерта під час судового розгляду. Допит експерта.
- •108. Порядок виклику і допиту судом свідків, потерпілих, обвинуваченого. Оголошення їх показань.
- •109. Проведення судом процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
- •110. Судові дебати, їх зміст і значення. Репліки учасників судових дебатів.
- •111. . Поняття, значення та види вироку суду.
- •112. Законність і обґрунтованість вироку. Зміст вироку .
- •113. Порядок ухвалення і проголошення рішення суду першої інстанції.
- •114. . Роз’яснення судового рішення судом.
- •115. Провадження в суді приcяжних.
- •116. Суб’єкти апеляційного оскарження судових рішень. Вимоги до змісту апеляційної скарги.
- •1. Апеляційну скаргу мають право подати:
- •117. Порядок і строки апеляційного та касаційного оскарження.
- •118. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •119. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали суду в апеляційному провадженні.
- •120. Ухвала, вирок суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •121. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
- •122. Особи, які мають право на касаційне оскарження.
- •123. Суди, які розглядають кримінальні справи в апеляційному і касаційному порядку.
- •124. Порядок касаційного розгляду.
- •125. Результати судового розгляду в апеляційній та касаційній інстанціях.
- •126. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали суду в касаційному провадженні.
- •127. Провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
- •128. Повноваження Кримінального касаційного суду і Великої палати Верховного Суду у кримінальному провадженні.
- •129. Видача особи(екстрадиція) у кримінальному процесі України.
- •130. Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні.
- •131. Перейняття кримінального провадження від іноземної держави: поняття, підстави, умови та порядок здійснення.
- •132. Особливості кримінального провадження на підставі угоди про визнання винуватості
- •133. Особливості кримінального провадження на підставі угоди про примирення.
- •134. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •135. Особливості досудового розслідування і судового розгляду щодо проступків.
- •136. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •137. Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх.
- •138. Особливості провадження щодо осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.
- •139. Особливості кримінального провадження щодо окремої категорії осіб.
- •140. Набрання судовим рішенням законної сили. Обов’язковість судового рішення..
- •141. Порядок звернення судового рішення до виконання.
- •142. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку. Процесуальний порядок їх вирішення.
15. Засада забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій і бездіяльності
Стаття 24. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
2. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Засада забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності органів та службових осіб, які ведуть провадження, є конкретизацією конституційної норми, зокрема ст. 55 Конституції України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади..., посадових і службових осіб. Рівно ж і Пакт про громадянські та політичні права містить норму (ч. 5 ст. 14), за якою кожний, хто засуджений за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок були переглянуті вищою судовою інстанцією.
Забезпеченню реалізації права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності органів, які ведуть кримінальне провадження, слугує насамперед стадійна побудова провадження. Оскарження можливе як на окремій його стадії, у якій і вирішується скарга, так і на наступній. У стадії досудового розслідування, де найбільш чутливо зачіпаються права, свободи та інтереси осіб, оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності органів досудо-вого розслідування та прокурора можливе з використанням двох порядків - відомчого і судового.
Відомчий порядок розгляду і вирішення скарг учасників провадження, інших осіб полягає в тому, що керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим (зокрема, на підставі скарг) (п. 4 ч. 2 ст. 38 КПК). Також прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законодавства під час проведення досудового розслідування, вправі розглядати скарги на рішення та дії слідчого і скасовувати їх у випадку визнання незаконними (п. 7 ч. 2 ст. 36 КПК). Своєю чергою, вищі прокурори також вправі скасовувати незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів (ч. 6 ст. 36 КПК) як за своєю ініціативою, так і на підставі скарг, поданих учасниками досудового провадження чи іншими особами.
4. Судовий порядок оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора в стадії досудового розслідування реалізується шляхом подання відповідних скарг до слідчого судді, основне призначення якого здійснювати контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, які до нього залучаються, та інших осіб. Перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування до слідчого судді, містить ст. 303 КПК. Ті ж із них, які не перелічені у названій нормі, можуть бути оскаржені також у формі заявления клопотань до суду під час здійснення ним підготовчого провадження (п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК).
На стадії досудового провадження коментований Кодекс передбачає також оскарження низки ухвал слідчого судді в апеляційному порядку.
Частина 2 коментованої статті, ґрунтуючись на конституційній засаді забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8 ч. З ст. 129 Конституції України), гарантує право особи на перегляд рішення суду, ухваленого щодо неї, судом вищого рівня. Подання апеляційної скарги до апеляційної інстанції (апеляційного суду області, міст Києва і Севастополя) на рішення, яке не вступило в законну силу, чи касаційної скарги до суду касаційної інстанції (Вищого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ) на рішення, яке, як правило, вступило в законну силу, відповідно обвинуваченим, засудженим та іншими учасниками провадження, яким надане таке право, є безумовною підставою для перегляду ухвалених судом першої інстанції рішень під кутом зору їх законності, обгрунтованості і справедливості, а в касаційному порядку - ще й рішень суду апеляційної інстанції. Лише в окремих випадках, встановлених КПК, оскарження рішень суду першої інстанції не допускається (див. коментар до ст. 394, ч. 4 ст. 424 КПК).
Важливо при цьому відзначити, що право на оскарження та перегляд рішень суду судом вищого рівня надається не лише учасникам кримінального провадження, а й іншим особам (п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК), права чи законні інтереси яких, на їх думку, були порушені процесуальними діями та рішеннями слідчого судді або суду першої інстанції. Коментар щодо таких осіб див. у п. 26 до ст. З, а також ч. 1 ст. 174, п. 9, 10 ч. 1 ст. 309 КПК.
Перегляд судових рішень Верховним Судом України, ухвалених у кримінальному провадженні, здійснюється з підстав і порядку, встановлених главою 33 КПК (див. коментар до неї).
Частина 4 ст. 55 Конституції України закріплює право кожного після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ, юрисдикція яких визнана Україною. Такою установою є Європейський суд з прав людини. Щодо кримінального провадження звернення до цього Суду можливе лише після використання всіх національних можливостей оскарження рішень судів. Рішення касаційного суду за касаційною скаргою учасника провадження є останнім використаним національним засобом. Незгода з ним відкриває шлях для оскарження рішень національних судів до названого Суду.