Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІУЛ ЕКЗАМЕН.docx
Скачиваний:
94
Добавлен:
15.06.2019
Размер:
160.91 Кб
Скачать

29. Реалістичний характер творчості Панаса Мирного.

Заслуга Панаса Мирного - створення яскравих людських особистостей, показ глибоких психологічних процесів, природній розвиток характерів усупереч поширеним стереотипним моделям поведінки представників того чи іншого класу.

Панас Мирний також створив нові теми в українській літературі. Так, вже в першій повісті "П'яниця" (1874) він розповів про трагічну долю дрібного чиновника, вихідця із селянського середовища. Крім дослідження психології персонажа, Мирний вперше ставить проблему адаптації простої порядної людини з села до міста. Пізніше ця тема буде розвинена в геніальному романі "Повія" на прикладі долі селянки, що потрапила до міста. У повісті "Лихі люди" Панас Мирний вперше в українській літературі вводить новий образ інтелігента-різночинця. Критики однозначно кажуть: цей твір письменника випередив літературну епоху Мирного.

Традиційна тема взаємовідносин селянства і дворянства письменником по-новому розкривається в повістях "За водою", "Голодна воля", "Лихо давнє й сьогочасне", багатоплановому романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".

Продовжуючи тему "маленької людини", популярну не лише в українській, а й в інших європейських літературах, Панас Мирний підходить до неї вельми оригінально. "Залишаючи" персонажі діяти в об'єктивних побутових і суспільних умовах, автор дивиться на них одночасно з точки зору і громадської, і індивідуальної моралі. Разом з тим показується формування характеру особистості під впливом нових для неї умов і необхідності адаптації до них, тобто прийняття або неприйняття їх людиною. Це найбільш яскраво проявилося в таких творах, як "Анюта", "Жидівка", "Народолюбець", "П'яниця", "Повія" та ін.

30. Роман Панаса Мирного «Повія» як епопея народного життя на Україні кінця хіх ст.

Вершиною творчості Панаса Мирного став роман «Повія» (1883 — 1884). У ньому найповніше виявився епічний талант письменника, сила його критичного реалізму. Автору вдалося розкрити найтиповіші риси капіталізму, показати, як цей лад перетворював людину па товар. В основу сюжету письменник поклав трагічну Історію селянської дівчини, яка стала іграшкою в руках ситих господарів цього світу. Драма її життя розкривається на широкому соціальному фоні. Письменник блискуче відтворив глибоку класову диференціацію в тогочасному пореформеному селі (зростання глитайської верхівки, діяльність новонародженої української міської буржуазії, фальшивих народолюбців), показав пролетаризацію селянства, створив різні типові соціально-психологічні характери у типових обставинах.  Твір дістав високу оцінку багатьох діячів культури того часу. Дуже тепло про цей роман відзивався M. M. Коцюбинський. В одному з листів до Панаса Мирного він писав: «Я читав і перечитував Ваші романи, упивався їми, і живий жаль обгортає мене, коли подумаю, що «Повія» не має кінця. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ, а за нею появиться ще хоч два або один роман, підписаний Панасом Мирним!»  Високу художню майстерність твору відзначила польська письменниця Еліза Ожєшко. «51 бажала б також дуже прочитати,— писала вона в листі до І. Я. Франка,— продовження .повісті «Повія», початої в «Раді». ...Дуже досконала в ній пластика: бачиться і чується там усе на власні очі й вуха. Знамениті маєте таланти».  Який би твір Панаса Мирного ми не читали, не можна не помітити, як письменник з болем у серці співчуває покривдженим, уславлює боротьбу сміливих і чесних борців народу за свої соціальні і національні права. В оповіданнях, повістях, романах його герої протестують, борються, шукають шляхи до правди. Протестує проти гноблення Орел з оповідання «Народолюбець»; битися, боротися, добувати силою волю закликає демократ-різночинець Жук у повісті «Лихі люди»; шукає правди розорений селянин-бунтар Чіпка в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; викриває безчинства земців інтелігент Довбня в романі «Повія». Ми мовби чуємо крик вкрай змучених душ. «Як же його жити?» — питає Чіпка. «Чого ж буду гинуть?» — ставить питання наймит Василь («Голодна воля»). «Хіба ж це життя?» — з обуренням запитує Христя («Повія»).