- •1. Національний зміст української літератури 70-90-х рр. Хіх ст.
- •2. Розвиток реалізму в українському мистецтві слова 70-90-х рр. Хіх ст.
- •3. Тематичні обрії української літератури 70-90-х рр. Хіх ст.
- •4. Характеристика літературного процесу в Україні 70-90-х рр. Хіх ст.
- •5. Нові тенденції в зображенні народного життя в українській літературі 70-90-х рр. Хіх ст.
- •6. Характеристика української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •7. Жанрова специфіка української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •8. Образ України в поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •9. Національний зміст української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •10. Провідні концепції та мотиви української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •11. Жанрово-стильова специфіка української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •12. Ідейно-тематичний зміст української прози 70-90-х рр. Хіх ст.
- •13. Жанрова специфіка української прози 70-90-х рр. Хіх ст.
- •14. Ідейно-тематичний зміст української драматургії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •15. Жанрові ознаки української драматургії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •16. Піднесення і розвиток української драматургії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •17. Піднесення і розвиток українського театру і драматургії в 70-90-х рр. Хіх ст.
- •18. Провідні мотиви поезії Івана Манжури.
- •19. Провідні мотиви поезії Якова Щоголева.
- •20. Ліричний герой поезії Павла Грабовського.
- •21. Характеристика поетичного доробку Павла Грабовського: своєрідність розробки проблеми ролі митця у житті народу, тема недолі трудівників, національний зміст творчості.
- •22. Мотиви лірики Бориса Грінченка.
- •23. Реалістичність оповідань Бориса Грінченка з народного життя. Моральна проблематика у творах письменника («Без хліба», «Украла», «Дзвоник», «Батько та дочка» та ін.).
- •24. Ідейно-тематичний та композиційний зв'язок повістей Бориса Грінченка «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами».
- •25. Панорама пореформеного села у повісті і. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
- •26. Зображення життя селян у повісті і. Нечуя-Левицького «Микола Джеря».
- •27. Показ селянського життя, художня переконливість у розкритті трагедії людини в повісті і. Нечуя-Левицького «Бурлачка».
- •28. Аспекти життя селянства у творі і. Нечуя-Левицького «Дві московки».
- •29. Реалістичний характер творчості Панаса Мирного.
- •30. Роман Панаса Мирного «Повія» як епопея народного життя на Україні кінця хіх ст.
- •31. Композиційно-сюжетна структура та глибина дослідження соціальних процесів у романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
- •32. Перша п’єса Марка Кропивницького «Дай серцеві волю, заведе в неволю»: традиції і новаторство, мелодраматичність та етнографізм. Соціальний зміст п’єси «Глитай або ж Павук».
- •33. Оригінальність п’єси м. Старицького «Талан». Психологічність зображення характеру головного персонажа.
- •34. Проблематика п’єси Михайла Старицького «Не судилось».
- •35. Ідейно-тематичний зміст п’єси м. Старицького «За двома зайцями». Засоби сатиричного зображення у творі.
- •36. Проблематика п’єси Михайла Старицького «Маруся Богуславка».
- •38. Морально-етична проблематика п’єси і. Тобілевича «Хазяїн».
- •39. П’єса і. Тобілевича «Хазяїн»: життєва основа, морально-естетична проблематика, особливості образної системи та жанрової специфіки.
- •40. Історична трагедія і. Тобілевича «Сава Чалий»: джерела твору. Співвідношення романтичного та реалістичного у п’єсі.
- •41. Характеристика поетичного доробку Івана Франка.
- •42. Основні мотиви поезії Івана Франка.
- •43. Складність культурологічного змісту збірки Івана Франка «Зів’яле листя».
- •44. Тематично-ідейний зміст збірки Івана Франка «з вершин і низин».
- •45. Філософський зміст поем Івана Франка «Мойсей», «Смерть Каїна».
- •46. Проблема сенсу людського буття у поемах Івана Франка «Іван Вишневий», «Смерть Каїна».
- •47. Характеристика прозового доробку Івана Франка.
- •48. Новаторство Івана Франка у прозі (на матеріалі прочитаних творів).
- •49. Особливості прози Івана Франка. Новаторство письменника у прозових творах.
- •50. Характеристика драматургічного доробку Івана Франка.
- •51. Майстерність Івана Франка у п’єсі «Украдене щастя»: особливості композиційної будови, морально-етична проблематика, засоби творення характерів.
- •52. Художнє вираження психологічної та міфологічної тематики у прозі Івана Франка («Сойчине крило», «Терен у нозі»).
- •53. Аналіз віршів
- •2) “Виклик” Старицький
- •4) «Народові українському» Грабовський
- •5) Франко «Як почуєш вночі»
- •6) Франко «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
- •7)Франко. Пролог до поеми «Мойсей»
- •8) Франко. Уривок з вірша «Каменярі»
- •9) Франко. «Не пора…»
- •10) Франко. «Земле, моя всеплодющая мати»
- •11) Грінченко. Вірш із циклу «Зернятка»
- •12) Грінченко «Смутні картини»
38. Морально-етична проблематика п’єси і. Тобілевича «Хазяїн».
Найвидатнішим зразком сатиричної комедії Карпенка-Карого є п'єса "Хазяїн", що по праву вважається оригінальним явищем в українській драматургії XIX століття. Комедія відображає живі явища тогочасної дійсності, основні тенденції розвитку суспільного життя. Розвиток капіталістичних відносин в сільському господарстві приводив до зубожіння бідніших селян і збагачення заможних, які перетворюються у великих багатіїв-землевласників. Головним об'єктом художнього зображення у п'єсі «Хазяїн» є український "чумазий", втілений в образі Терентія Гавриловича Пузиря і його прибічників. Добре знаючи життя українського села, Карпенко-Карий не міг не помітити появи нових хазяїв життя, їх величезної сили. Україна пробудилась до капіталістичного розвитку, і особливо інтенсивно процес капіталізації села відбувався на півдні України. Основна, визначальна риса характеру "чумазих" — нестримна жадоба до наживи, "стяжання для стяжання". Пузир не знає меж у своїх власницьких зазіханнях, не гребує ніякими засобами, ігнорує питання моралі, етики, навіть зовнішньої пристойності. Карпенко-Карий показує, що ненаситна гонитва за наживою покалічила душу Пузиря, зробила з нього хижака, що загрожує іншим людям. У цьому плані варта уваги сцена наради Пузиря з управителями. Основна доля його прибутків одержується за рахунок жорстокого визискування найманих робітників. Пузир навчає своїх економів, як здешевити робочу силу, розорити селян, бо як "мужик зостанеться без землі, роби з ним, що хочеш". З цією метою Пузир хоче скупити або взяти в оренду всю землю біля своїх економій. "Взять!" — ось його основне слово. Взять для себе, не дивлячись на інших. Все, задумане Пузирем, буде виконане економом Ліхтаренком, таким самим хижаком, бо і йому якісь бариші перепадуть.
Заради збагачення Пузир готовий на злочинні махінації, хоче видати свою дочку Соню заміж за нелюба, лиш би багатство своє збільшити.
Та наміри мільйонера не здійснюються: розкривається його шахрайство з переховуванням овець; в одному з маєтків спалахнув бунт робітників; Соня не скоряється волі батька і відмовляється вийти заміж за сина багатія Чобота; сам Пузир при смерті. Але навіть смертельно хворий, він обмірковує нові плани наживи.
39. П’єса і. Тобілевича «Хазяїн»: життєва основа, морально-естетична проблематика, особливості образної системи та жанрової специфіки.
Заслуга І. Карпенка-Карого, як автора "Хазяїна", в тому, що це серйозна, проблемна комедія з широким соціальним змістом. Основою драматичної дії є сам процес збагачення, тому головний персонаж комедії Терентій Пузир перебуває у постійному конфлікті з усіма, хто стоїть на перешкоді здійсненню його намірів. Дія розгортається навколо нього, і це допомагає глибшому розкриттю характеру як Пузиря, так і інших персонажів. У своїй п'єсі автор гострим сатиричним словом заплямував вади капіталістичного суспільства, засобами. гумору та іронії показав пороки нових хазяїв життя, розвінчав їх аморальність. Іван Карпенко-Карий вважав, що комедія повинна бути не розважальною, а повчальною, і ця думка яскраво відображається у "Хазяїні". Нещадно висміюючи все потворне в житті, драматург разом з тим утверджує ідею любові, щастя, добробуту народу. Він впевнений, що світ неправди і зла приречений на загибель. "Найбільшої суми справедливості", за словами Калиновича, можна досягти, прищеплюючи молодому поколінню "ідеали кращого життя". Велику роль у цій справі письменник відводить освіті, школі.
В комедії "Хазяїн" автор поєднав комічні, драматичні і навіть трагічні елементи (згадаймо бунт робітників, самогубство чесного працівника Зозулі, якого роздавило "хазяйське колесо"). Тому ця п'єса не тільки смішна, але й сумна, бо крізь видимий сміх відчуваються сльози, глибоке співчуття до експлуатованих. Комедія "Хазяїн" є видатним досягненням, української драматургії XIX століття завдяки зображенню типових явищ тогочасної дійсності, майстерному розкриттю характерів персонажів, сміливому введенню в неї елементів драматичних і трагічних, що збільшують сатирично-викривальну силу п'єси.