Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІУЛ ЕКЗАМЕН.docx
Скачиваний:
94
Добавлен:
15.06.2019
Размер:
160.91 Кб
Скачать

8. Образ України в поезії 70-90-х рр. Хіх ст.

Глибоко філософський образ України — ключовий у поезії 70—90-х , років XIX ст. створив ще Т. Шевченко. У митців пост-шевченківської доби він, однак, має дискурсивний характер, спрямований проти імперського поняття «Малоросія», на витіснення його поняттям Україна — Русь, що підкреслювало давні традиції української державності (особливо виразно це відображено в поезіях Б. Грінченка, П. Грабовського, де наявне послідовне вживання слів «Україна», «українець»). Національними гімнами стали твори «Ще не вмерла Україна» П. Чубинського, «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» О. Кониського.

Ідеєю незалежності України об’єднані вірші «Україно, мати наша» А. Свидницького, «Наша надія» О. Левицького.

Митці звертаються і до такої проблематики, як місце України в слов’янському і взагалі у світовому контексті. Накреслились такі аспекти сприйняття України: історіософське (І. Франко, В. Мова (Лиманський), ліричне (М. Старицький), узагальнено-трагічне (П. Грабовський) та ін.

У 1888 р. 1. Франко написав «Пролог» до «Наталки Полтавки». Автор «Прологу», услід за Котляревським, порівняв долю України з долею Трої і висловив мрію про національне відродження своєї Вітчизни. Особливо він занепокоєний тим, що український народ, який має славне героїчне минуле, змушений триста років терпіти неволю.

Україна, підкорена російським самодержавством, не мала своїх національних прав, не сміла вимовити рідне слово.

Як бачимо, у художньому світі поезії 70—90-х років XIX ст. основними ключовими поняттями стають поняття нації, України.

9. Національний зміст української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.

Україна 70-90х рр.. знаходилась досить у важкому становищі. Підкорена російським самодержавством, вона не мала власних національних прав, не сміла вимовити слово рідною мовою. Через це велику роль відігравала поезі. Накреслюється виразно-ліричне сприйняття України (Старицький), історіософське (Франко), узагальнено-трагічне (Грабовський). Україна в поезії уподібнюється матері. Вагомою ознакою в поезії є заклик до боротьби за Україну. Зростає кількість віршів-звертань, формується образ нового ліричного героя – активної людини, свідомого борця за Україну.

10. Провідні концепції та мотиви української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.

Мотив народу є всеохоплюючим. Народ – рушійна сила історії. Підходи до зображення народу у поетів відрізнялися. У Щоголіва і Манчжури це простий люд – косарі, наймити, заробітчани, бурлаки). Старицький бачить народ, на ментальності якого відбилися століття неволі («До України», «Слабі, понурі, ледве носять шкури»).

Народ, що є носієм великого потенціалу постає у рядах творів Франка, Грабовського, Олени Пчілки, Грінченко.

11. Жанрово-стильова специфіка української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.

Багатством тем і мотивів відзначається українська поезія 70 - 90-х рр. Поряд з громадянською ширше розвинулась у цей час лірика філософська, психологічно-рефлексійна, пейзажна та інтимна. Передові поети спрямовували свій погляд на зображення життя селянина, робітника, інтелігента. Глибокий ліризм і громадянська пристрасність відзначають поетичні твори П. Грабовського, Б. Грінченка, І. Манжури, в них знайшли відображення людські страждання й найтонші ліричні почуття.

М. Старицький у творах "Темрява", "Швачка", "До Шевченка" засобом контрасту протиставляє поневіряння бідних розкошам багатих..

Але найпомітніше місце на цьому етапі належить, безперечно, І. Франку. Збірка його поезій "З вершин і низин" (1887) відзначилась новим поглядом на суспільні проблеми.

Різножанрове спрямування мають поеми І. Франка: сатиричні ("Дума про Наума Безумовича", "Лис Микита"), соціально-побутові ("Наймит", "Панські жарти"), філософські ("Смерть Каїна", "Іван Вишенський", "Мойсей ").