Добавил:
Instagram.com Студент, филфак (изд. дело) Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MOVOZNAVSTVO_ekz_voprosy-otvety, 1 курс, заочка.doc
Скачиваний:
51
Добавлен:
21.06.2019
Размер:
675.33 Кб
Скачать
  1. Мовленнєвий апарат та його робота.

Мовленнє́вий апара́т, також апара́т мо́влення, інакше о́ргани мо́влення чи мовленнє́ві о́ргани — анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків (фонем) — артикуляції.

Мовленнєвий апарат складається з органів дихання й органів, які безпосередньо беруть участь у творенні звуків, зокрема: гортань, голосові зв’язки, язик, м’яке й тверде піднебіння, зуби верхньої та нижньої щелеп, губи, носопролиг (верхня частина пролигу, розташована позад порожнини носа, й умовно відмежована від ротопролигу площиною, в якій лежить тверде піднебіння) та резонаторні нутро́вини (порожнини).

Система органів мовлення

Мовленнєвий апарат не є окремим органом людського тіла, але поєднанням органів дихальної та травної систем, в якому умовно виділяють три поверхи: нижній, середній і верхній.

Нижній поверх

Легені, Бронхи, Трахея, Діафрагма

Виконують функцію накопичування та видихання необхідного для творення звуків повітря.

Середній поверх

Гортань: Щитуватий хрящ, Перстенюватий хрящ, Пірамідальні хрящі, Голосові зв’язки

На цьому поверсі твориться акустичний характер (співвідношення шуму та голосу) звуків. Виділяють три основні положення пірамідальних хрящів і голосових зв’язок, відповідно до яких творяться відповідні звуки:

видих — голосові зв’язки розслаблені, пірамідальні хрящі розсунуті, повітря вільно проходить гортанну щілину.

шепіт — голосова щілина звужена, міжхрящова залишається доволі широкою, видихуване повітря створює слабкий шум.

голос — пірамідальні хрящі зближені, міжхрящова щілина закрита. Міжзв’язкова щілина дуже вузька, голосові зв’язки напружені та коливаються ритмічно під тиском повітряного струменю — виникає тон.

Верхній поверх

пролигова нутровина, ротова нутровина, носова нутровина

У цих нутровинах, які є своєрідними резонаторами, творяться обертони та резонаторні тони й шуми, що породжує конкретні звуки.

Фази артикуляції

Екскурсія (приступ) — початковий рух органів мовлення, підготовка їх до вимови звука.

Кульмінація (витримка) — положення органів мовлення в момент вимовляння звуків.

Рекурсія (відступ) — повернення органів мовлення у вихідне положення.

Участь артикуляції органів мовлення

За участю в артикуляції органи мовлення поділяються на активні та пасивні.

Активні органи

Активні органи мовлення є рухомими, виконуючи головну роботу творення звуків. До них належать:

Язик, губи, нижня щелепа, м’яке піднебіння, язичок.

Проте не в усіх випадках активні органи мовлення беруть участь в артикуляції звуків. Зокрема язик — найактивніший орган мовлення — при вимові [б] чи [п] практично залишається нерухомим.

Пасивні органи

Пасивні органи мовлення є нерухомими, виконуючи допоміжну функцію творення звуків. До них належать:

Зуби,альвеоли, тверде піднебіння, задня стінка зіва, верхня щелепа, носова порожнина.

  1. Принципи класифікації голосних звуків.

З акустичного погляду всі звуки мови поділяються на голосні й приголосні, які розрізняються співвідношенням голосу (тону) і шуму. Якщо голосні складаються з чистого голосу і шуму в них немає, то приголосні складаються з голосу і шуму або лише шуму. Отже, голосні - це тональні звуки. Приголосні обов'язково містять у собі шум. Співвідношення голосу і шуму в різних групах приголосних залежить від їх природи.

Голосні й приголосні розрізняються й за артикуляційними характеристиками. Так, при творенні голосних у мовленнєвому апараті немає перешкоди, так що струмінь повітря проходить вільно. При творенні приголосних видихуваному повітрю доводиться долати перешкоди. Різною є і м'язова напруга: при творенні приголосних вона є значно більшою. Крім того, у творенні голосних беруть участь інші м'язи, ніж у творенні приголосних: у першому випадку ті, які служать для відкривання рота, а в другому ті, які служать для закривання рота.

Голосні та приголосні розрізняються і функціонально. Особлива функція голосних полягає в тому, що вони є вершиною складу, тобто складотворчими. Правда, ця ознака не є абсолютною. У деяких мовах складотворчими є й сонорні приголосні. Однак загалом голосні мають більшу складотворчу силу.