8.Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Аналіз та оцінка показників стану охорони праці

Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності (далі — підприємства); на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами; на фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі роботодавці); на осіб, що забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання; на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які працюють за умовами трудового договору (контракту), проходять виробничу практику або залучаються до праці (далі — працівники).

Розслідування нещасних випадків (професійних захворювань), що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводять згідно з цим Положенням, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що трапилися з учнями і студентами навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудового і професійного навчання в навчальному закладі, визначає Міністерство освіти і науки України.

За Положенням (п. 5) розслідуванню підлягають раптове погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння*, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві (далі - нещасні випадки).

За висновками роботи комісії з розслідування визнають зв'язок нещасного випадку з виробництвом і складають акт за формою Н-1 про нещасні випадки (дод. 1), які сталися з працівниками під час виконання ними трудових (посадових) обов'язків, зокрема у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство, закінчуючи його виходом, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця - в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, які сталися після одноразового (не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни.

Гострі професійні захворювання викликає дія хімічних речовин, які іонізують і не іонізують випромінювань, значні фізичні навантаження і перенапруга окремих органів і систем людини. До них відносяться також інфекційні, паразитарні й алергічні захворювання і т.ін.

10) Положення про порядок накладання штрафів на підприємства На підприємства можуть бути накладені штрафи за: порушення актів законодавства та інших нормативних актів (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій тощо, які є обов'язкові для виконання) про охорону праці; невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та випадок професійного захворювання, що сталися з вини цього підприємства. Право накладення штрафів на підприємства мають голова та заступники голови Держнаглядохоронпраці, начальники територіальних управлінь і начальники інспекцій цього Департаменту. Посадові особи Держнаглядохоронпраці накладають штрафи на підприємства у таких розмірах: голова Держнаглядохоронпраці – до відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф; заступники голови Держнаглядохоронпраці - до 1,5 відсотка місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф; начальники територіальних управлінь - до 1 відсотка місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф. Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати 2 відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства. підприємство сплачує штраф у разі: нещасного випадку, що не призвів до стійкої втрати працездатності працівника, - у розмірі, визначеному з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової непрацездатності; нещасного випадку, що призвів до стійкої втрати працездатності, та за професійне захворювання працівника - у розмірі, визначеному з розрахунку половини середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності ;смерті потерпілого - у розмірі дворічного заробітку потерпілого. Для обчислення розміру штрафу середньомісячний заробіток береться за 12 останніх календарних місяців, що передували нещасному випадку або встановленню професійного захворювання. Штраф у розмірі дворічного заробітку визначається шляхом множення середньомісячного заробітку на 24. Постанова про накладення штрафу на підприємство приймається за підсумками перевірки стану безпеки і умов праці на даному підприємстві, проведеної органами Держ нагляд охорон праці. Постанова складається у двох примірниках за формою, що додається. Один примірник постанови подається керівникові підприємства для сплати штрафу, другий - залишається у посадової особи, яка прийняла постанову про накладення штрафу. Власник підприємства або уповноважений ним орган має право оскаржити в місячний термін рішення про стягнення штрафу з підприємства в судовому порядку. Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу в розмірі 2 відсотків за кожний день прострочення.

15) Шум

Шум може впливати на окремі органи і системи людського організму, в результаті чого можуть відбутися фізіологічні зміни. Наприклад, у людини може знизитися слух, збільшується кров'яний тиск, загострюються серцево-судинні захворювання, підвищується ризик інсульту. Шум може спровокувати стресову ситуацію, викликаючи досить складні зміни в нервовій системі людини. Часто це супроводжується безсонням, нервозністю та сонливістю. Людина відчуває постійну втому, її долають головні болі і запаморочення. При тривалому і особливо інтенсивному впливі шуму на людину можливий розвиток шумовий хвороби, симптомами якої є ураження органів слуху, серцево-судинної і центральної нервової системи. Шум у великих мегаполісах є одним з факторів, що знижують тривалість життя людини. Особливо гостро на шум реагують люди похилого віку. Виявлено також, що люди розумової праці страждають від шуму більше, ніж люди, що займаються фізичною працею.