Реалізація продукції рослинництва та її рентабельність

Вид продукції	Обсяг реалізованої продукції, ц		Собівартість реалізованої продукції, тис.грн			Виручка від реалізації продукції, тис.грн			Собівартість 1 ц, грн		Ціна реалізації, грн		Рентабельність,%
	2007	2009	2007	2009	умовне	2007	2009	умовне	2007	2009	2007	2009	2009
Символ	q0	q1	Z0q0	z1q1	z0q1	p0q0	p1q1	p0q1	z0	z1	p0	p1
пшениця	2576	9343	100,56	404	364,73	193,2	457	70,07	39,04	43,2	7,50	4,89	13,12
соняшник	2330	1278	162,74	85	89,263	378,4	258	20,76	69,85	66,5	16,24	20,19	203,53
овочі	7960	6127	27,55	47	21,206	229,6	116	17,67	3,461	7,67	2,88	1,89	146,81
баштанні	8805	7040	23,13	92	18,493	231,6	129	18,52	2,627	13,1	2,63	1,83	40,22
Разом	х	х	263,3	489	453,99	1033	960	90,82	х	х	х	х	х

Ми уже зазначали, що для підприємства дуже важливо одержувати більшу масу прибутку як основного джерела розширеного відтворення. У зв’язку з цим необхідно визначити, які фактори вплинули на масу прибутку у звітний період порівняно з минулим і якою мірою цей вплив зумовив зміну його абсолютної величини. Економічний механізм утворення прибутку дозволяє вичленити три найважливіші фактори, що впливають на масу прибутку підприємства або його окремої галузі: обсяг реалізації, рівень повної собівартості центнера реалізованої продукції, серед­ню ціну реалізації центнера продукції.

1. Зміну вартісного обсягу реалізованої продукції та її складових

в тому числі за рахунок:

• зміни фізичного обсягу

• зміни ціни реалізації

Таким чином, обсяг реалізованої продукції у звітному році в порівнянні з базисним зменшився на 7%, за рахунок збільшення ціни реалізації у 9 раз та зменшення фізичного обсягу реалізації на 91%

2. Зміна витрат на реалізацію

В тому числі за рахунок:

• кількості продукції

• собівартості одиниці продукції

Витрати на реалізацію продукції у 2009 році зросли на 225,7 тис грн. в порівнняні з 2007 роком, за рахунок збільшення кількості продукції на 190,69 тис грн. та собівартості одиниці продукції на 35,01 тис грн..

РОЗДІЛ 8

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІВНЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА З ПОКАЗНИКАМИ, ЩО НА НЕЇ ВПЛИВАЮТЬ

Важливим завданням статистики є встановлення і пояснення взаємозв’язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв’язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності (відповідності) або кореляції. Ця форма зв’язку характеризується тим, що кожному значенню однієї ознаки відповідає не одна, а кілька значень іншої ознаки.

Кореляційний аналіз – це метод визначення і кількісної оцінки взаємо залежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси.

Всі явища, що існують у природі і суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємообумовленості. За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два типи зв’язку : функціональний (повний) і кореляційний (неповний або статистичний).

Функціональним називають такий зв’язок, при якому кожному значенню факторної ознаки (аргументу), що характеризує повне явище, в усіх випадках відповідає одне або кілька значень результативної ознаки (функції). У суспільно-економічних процесах функціональні зв’язки трапляються рідко, причому як поодинокі випадки, що відображають взаємозалежність тільки окремих сторін складних явищ.

Досліджуючи взаємозалежність масових соціально-економічних явищ, що формуються під впливом багатьох різноманітних факторів, використовують кореляційні зв’язки. Ці зв’язки мають ймовірний характер. При кореляційному зв’язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (результативної ознаки).

На відміну від функціонального зв’язку кореляційний зв’язок виявляється не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень під час порівняння середніх значень взаємозалежних ознак.

За напрямом зв’язок між кореляційними величинами може бути прямим і оберненим. При прямому зв’язку зміна факторної ознаки обумовлює зміну результативної ознаки в тому самому напрямі.

Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується чи, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна збільшується, то такий зв’язок називають оберненим.

За формою зв’язку розрізняють прямолінійні і криволінійні кореляційні залежності. Прямолінійний кореляційний зв’язок характеризується рівномірним зростанням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітитично криволінійний зв’язок визначають за рівнянням кривої лінії.

Залежно від кількості досліджуваних ознак виділяють парну і множинну кореляцію. При парній кореляції аналізують зв’язок між факторною і результативною ознаками; при множинній кореляції – залежність результативної ознаки від двох і більше факторних ознак.

Схематично кореляційний аналіз складається з таких послідовних стадій:

1. встановлення і відбору найбільш істотних ознак для аналізу;

2. визначення напряму і форми зв’язку результативного і факторного показників та відбору типу математичного рівняння для аналізу існуючих зв’язків;

3. розрахунку характеристик кореляційної залежності;

4. статистичної оцінки вибіркових показників зв’язку.

Графічне зображення статистичних показників дає наочне уявлення про наявність зв’язку між досліджуваними ознаками. При побудові графіка на горизонтальній осі відкладають значення факторної ознаки (х), а на вертикальній – значення результативної ознаки (у). За допомогою графіка співвідношення досліджуваних ознак роблять висновок про вибір типу математичного рівняння для кількісної оцінки зв’язку.

Таблиця 8.1