Лекція 10. Порушення слуху

1. Діти з порушенням слуху і його причини.

2. Методи дослідження гостроти слухи.

1. Діти з порушенням слуху і його причини.

Слух відіграє важливу роль у розвитку людини. Слухом називається здатність організму сприймати і диференціювати звукові коливання за допомогою слухового аналізатора.

Втрата слуху, навіть часткова, створює бар’єр між людиною і суспільством, утруднює оволодіння знаннями і спеціальністю, обмежує трудову і суспільну діяльність, затримує розвиток особистості. Відсутність слуху серйозно обмежує й естетичне виховання особи, адже людина позбавляється можливості нормально сприймати музику.

У слабочуючих і глухих дітей з рано придбаними чи уродженими недоліками слуху статичні і локомоторні функції відстають у своєму розвитку. На першому році життя в глухих дітей відзначається відставання в термінах утримання голови, запізнювання в оволодінні ходьбою. Діти часто не володіють тим руховим досвідом, що є до цього часу в дітей, що чують: не вміють швидко бігати, стрибати, повзати, робити найпростіші рухи, наслідуючи дорослих. Сформовані рухи характеризуються порушенням координації, орієнтування в просторі, острахом висоти, сповільненістю і скутістю. Найбільша своєрідність у розвитку рухових якостей у дошкільників з порушеннями слуху відзначається в рівнях швидкісних якостей і рівноваги. Слабочуючі діти трирічного віку не виконують завдання на збереження статичної рівноваги, з якими справляються однолітки, що чують. Хоча в дошкільному віці в дітей з порушеннями слуху починається процес поліпшення стану рівноваги, різких змін не відбувається. Глухі діти за показниками якості рівноваги поступаються не тільки чуючим, але і сліпим, слабозорим і розумово відсталим дітям.

Багатьом слабочуючим і глухим дітям притаманні порушення дрібної моторики (рухів пальців, артикуляційного апарата), що відбивається надалі на формуванні різних видів дитячої діяльності. При виконанні багатьох рухів, у тому числі і побутових, діти з вадами слуху створюють зайвий шум, неритмічні й уповільнені рухи. Це виявляється в хибкій ході, човганні ногами, некоординованих і неспритних рухах. Спостерігається асиметрія кроків, похитування корпусу, підвищена різкість рухів.

Причини порушення слуху:

1. Спадкові – зустрічається не часто: майже 90% дітей, народжених від глухих батьків, не мають порушень слуху.

2. Вроджені:

   • Вірусна інфекція матері (кір, краснуха, грип, вірус герпесу)

   • вживання матір'ю алкоголю;

   • лікування стрептоміцином і іншими лікарськими препаратами;

   • Травматичні пошкодження плоду в перші місяці вагітності

   • Вроджена деформація слухових кісточок

   • Недорозвиток слухового нерву

   • Аклюзія(недорозвинення внутрішнього вуха)

   • Відсутність барабанної перетинки

   • Атрезія (зарощування зовнішнього слухового проходу)

3. Набуті (до трьох років):

   • гостре або хроніче запалення середнього вуха: відбуваються патологічні зміни в середньому вусі — прорив барабанної перетинки, рубці, зрощення, що приводить до порушення рухливості барабанної перетинки і ланцюга слухових кісточок;

   • хронічні захворювання носа і носоглотки (наприклад, аденоїдні розрощування); при цьому порушується прохідність євстахієвої труби;

   • Різні захворювання – менінгіт, енцефаліт, пневмонія, свинка, неврит слухового нерва, грип та його ускладнення;

   • Механічні травми голови – забиті місця, удари, впливи зверх сильних звукових подразників.

   • Токсичні ураження

   • Судинні розлади