85. Назвіть сутність та місце податків у фінансових відносинах. Поясніть необхідність і шляхи формування податкової системи України.

Податки - це фінансові відносини, які віникають у процесі розподілу ВВП з приводу вилучення державної частки ВВП та перерозподілу її з ціллю фінансування державних видатків. Ці відносини формуються між державою з одного боку, та господарюючими суб'єктами та населенням з іншого.

Джерелом податку виступає нова вартість - національний дохід, якій створюється в сфері матеріального виробництва та надання послуг, який включає вартість необхідного продукта, та вартість доданого продукта (додаткову вартість), які є абстрактними економічними категоріями, а в реальному житті отримують спеціфічні форми вираження: вартість необхідного продукта - форму вартості робочої сили чи заробітної плати, а вартість додаткового продукту - форму прибутку, ренти, процента, тоб-то виступають у вигляді конкретних грошових доходів, які належать основним членам суспільства - робітникам, власникам капіталу.

Це первісне розподілення національного доходу, доповнюється вторинним розподілом та перерозподілом, де податкам належить важливе місце. Податкми, як частка нової вартості, примусово мобілізується державою. В основі податків лежить частина як необхідного так і додаткового продукту.

Держава привласнює частину додаткової та необхідної вартості не як власник засобів виробництіва, не як учасник процесу виробництва, а як зовнішня сила. Привласнення відбувається не на основі дії об'єктивних економічних законів, а на основі юридичних норм. Сплата податків державі висловлює систематичне порушення обміну еквівалентів. Податкові відносини підпримуються всією системою політичного примусу. Використовуючи політичу владу держава претендує на певну частину перетвореної нової вартості: прибутку, процентів, ренти та трудових доходів, а також на частину ціни товару та послуг.

Формування самостійної системи оподаткування України почалося ще в рамках колишнього СРСР, коли у 1991 році був прийнятий Закон України "Про систему оподаткування" (45, с.65), в якому були в перше сформульовані принципи побудови податкової системи України, які притаманні економікам ринкового типу. З розвитком податкових відносин змінювались й принципи побудови та призначення системи оподаткування.

На сьогодні в законі Україні "Про внесення змін та доповненнь в Закон України "Про систему оподаткування", який був прийнятий у 1997 році. Викладені принципи побудови та призначення системи оподаткування, які істотно відрізняються від їх формулювання у 1991 році, полягають у наступному:

1. Стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності (введення пільг по оподаткуванню доходу, прибутку);

2. Обов'язковість (введення норм по сплаті податків та зборів та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства);

3. Рівнозначність та пропорційність (податки з юридичних осіб стягуються у визначеній частині від отриманого прибутку, на рівні прибутки стягуються рівні податки та збори);

4. Рівність, недопущення будь - яких проявів податкової дискримінації (забезпечення однакового підходу до різних суб'єктів господарювання при визначенні обо'язків по сплаті податків);

5. Соціальна справедливість (соціальна підтримка малозабезпечених прошарків населення шляхом запровадження економічно визначеного неоподаткованого мінімуму доходів громадян та застосування дифференційованого та прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі доходи;

6. Стабільність (незмінність на протязі бюджетного року податків та зборів, їх ставок та податкових пільг);

7. Економічна обгрунтованість (встановлення податків і зборів на основі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням досягеннь збалансованості видатків з його надходженнями);

8. Рівномірність сплати (встановлення строків сплати податків та зборів виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджета та фінансування видатків);

9. Компетенція (встановлення та відміна податків та зборів, а також пільг їх платникам вповноваженими на це органами у відповідності до законодавства України);

10. Єдиний підхід (при розробці податкових законів притримуватись єдиного підходу до визначення платника податку, об'єкта оподаткування, джерела оплати, податкового періода, ставок податку, строків та порядку сплати, підстав для надання податкових пільг);

11. Доступність (зрозумілість норм податковго законодавства для платника податку);

1.2 Роль податків у розширеному відтворенн