ФАКУЛЬТЕТ З ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ

ЗАПАСУ ЗА КОНТРАКТОМ ХУ ПС

Кафедра №10-04

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету підготовки офіцерів запасу за контрактом – проректор

І.М.Ігнатов

"___" серпня 2005 року

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

,, Засоби багатоканального радіорелейного та тропосферного зв¢язку”.

Тема 4.1.2 Радіорелейні лінії звязку.

Заняття 11 Способи організації радіорелейного та тропосферного звязку

Навчальний потік - студенти.

Час: 90 хвилин. Місце

Навчальна та виховна мета: Вивчити .способи організації радіорелейного та тропосферного звязку.Правила вибиру та оцінки трас радіорелейних ліній зв'язку

Навчальні питання і розподіл часу:

Вступ	5 хв.
1.Способи організації радіорелейного та тропосферного звязку.	25 хв.
2.Вибір та оцінка трас радіорелейних ліній зв'язку.	55 хв.
Висновки та відповіді на питання	5 хв.

Навчально-матеріальне забезпечення:

1. Схема "Способи організації радіоре-лейного зв'язку.

2. Схема Побудова профілю траси радіорелейного звязку.

Навчальна література:

1. Наставление по радиорелейной связи.

2. Военньїе системьі радиорелейной и тропосферной связи. Л. ВАС,1984

3. Мельников В.И. и др. Применение средств связи и РТО ВВС. Монино ВВА им. Гагарина, 1980 с. 44-58

4. Медведєв В.К. та інш. Основи організації зв'язку та РТЗ ВПС. XI ВПС, 2002

Харків 200_

ВСТУП.

Зростаючі вимоги, до управління військами, обумовлені сучасною військово-політичною обстановкою, систематично видозмінюють роль, місце і структуру систем зв'язку авіаційних частин.

У останні роки зростає значимість багатоканального зв'язку для всіх етапів бойових дій військ. Це обумовило розвиток і широке впровадження у війська радіорелейних і тропосферних засобів, що забезпечують обмін даними між пунктами управлінню авіацією.

Незважаючи на суттєве розходження у фізиці розповсюдження радіохвиль у лініях радіорелейного і тропосферного зв'язку їх об'єднують багатоканальність, однотипність засобів поділу каналів, близькі принципи побудови апаратури, спільне використання радіочастотного діапазону. Тому в лекції основна увага буде приділена радіорелейному зв'язку.

1. Способи організації радіорелейного зв'язку

Радіорелейний зв'язок - це радіозв'язок, в УКХ діапазоне, оснований на ретрансляції сигналів, які передаються земною хвилею.

Радіорелейних зв'язок є ефективним родом зв'язку, що забезпечує передачу великої кількості різноманітної інформації на дальню відстань при порівняно малому часі планування і будівництва ліній зв'язку.

Радіорелейний зв'язок сполучає у собі переваги як радіозв'язку, так і проводового багатоканального зв'язку і займає проміжне місце.

Перевагами радіорелейного зв'язку є:

• велика дальність зв'язку, при порівняно малій потужності передавача;

• висока якість каналів зв'язку;

• велика кількість каналів;

• незначні терміни організації зв'язку;

• можливість організації зв'язку через важко прохідні ділянки місцевості;

• незначна залежність від метеоумов. Недоліки:

• значна залежність від рельєфу місцевості;

• можливість перехоплення інформації противником і створення навмисних завад;

• мала дальність одноінтервальних ліній РРЗ;

• великі габарити антенно-фідерних пристроїв, що потребують спеціальних площадок для розгортання;

По каналах РРЗ можуть передаватись телефонні, телеграфні та факсимільні повідомлення, здійснюється передача даних та передаються телевізійні сигнали.

У ПС радіорелейні засоби застосовуються для:побудови радіорелейних ліній прямого зв'язку,розгортання і нарощування вісьових лінійпобудови радіорелейних ліній дистанційного управління радіостанціями середньої і великої потужності.

Принцип радіорелейного зв'язку полягає в послідовній передачі інформації від однієї кінцевої станції до іншої через ряд проміжних станцій.

Радіорелейний зв'язок організується шляхом побудови ліній радіорелейного зв'язку.

Радіорелейною лінією називається лінія зв'язку, що складається з двох або більше радіорелейних станцій, розгорнутих на одному напрямку для спільної роботи.

Радіорелейні станції що знаходяться на кінцях радіорелейної лінії зв'язку називаються кінцевими, а інші - проміжними.

Кінцеві станції, як правило, знаходяться в пунктах, між якими організується зв'язок. Проміжні станції розташовуються більш-менш рівномірно (у залежності від рельєфу місцевості) між кінцевими радіорелейними станціями. Відстань між сусідніми станціями називається інтервалом РРЛ зв'язку.

Проміжні станції можуть забезпечувати не тільки ретрансляцію сигналів між кінцевими РРС, але при необхідності і відгалужувати інформацію, на них.

Відповідно до цього можуть застосовуватись такі режими роботи проміжних станцій: режим чистої або наскрізної ретрансляції; або режим вузлової ретрансляції.

Режим чистої ретрансляції застосовується при ретрансляції всієї інформації, що находить, а режим вузлової ретрансляції - у випадку відгалуження на станції частини інформації, що надходить.

В залежності від кількості каналів, що забезпечують радіорелейні станції, вони можуть бути:

• переносні (однокональні - Р-407);

• легкі (малоканальні - до 6 каналів - Р-405; Р-415; Р-409; Р419);

• важкі (багатоканальні - більше 6 каналів - Р-404; Р-414);

Для організації радіорелейного зв'язку у ПС застосовуються засоби підрозділів зв'язку , а також переносні радіорелейні станції із складу радіостанцій та апаратних зв'язку.

Для забезпечення радіорелейного зв'язку на ВЗ ПУ застосовуються радіорелейні станції: Р - 407, Р - 405, Р - 409, Р-415, р - 404, Р - 414, Р - 419 та інш:

У залежності від рельєфу місцевості й особливостей умов розповсюдження радіохвиль висота встановлення антен змінюється від 10 до 20 м.

Для передачі сигналів від однієї РРС до іншої застосовуються

І гостроспрямовані антени типу: хвильовий канал, логоперіодична, Z-образна, параболічна з коефіцієнтом посилення 30-40 ДБ, що дозволяє застосувати передавачі порівняно невеличкої потужності (від 2,5 до 10-20 Вт).

Дальність радіорелейного зв'язку на інтервалі може складати у середньому ЗО - 40 км. -для багатоканальних РРС і 40 - 60 км. для малоканальних, рухомих РРС у метровому діапазоні хвиль. На де яких РРС можуть застосовуватись штирьові антени для роботі у русі. При цьому дальність зв'язку між двома рухомими РРС може складати до 10 км.

Поряд із радіорелейним зв'язком у ВПС застосовується і тропосферний зв'язок. Тропосферний зв'язок - це радіозв'язок оснований на розсіюванні та віддзеркалювані УКХ радіохвиль від неоднорідностей тропосфери (верхня межа тропосфери досягає 10-15 км над рівнем океану).

Тропосферний зв'язок характеризується більшою порівнянно з радіорелейним зв'язком дальністю зв'язку без ретрансляції до 150-190 км.

Сутність явища дальнього тропосферного розсіювання (ДТР) УКХ полягає в проникненні далеко за межі обрію радіохвиль, розсіяних і відбитих неоднорідностями тропосфери, обумовлених неоднорідностями метеорологічних параметрів повітря: температури, вологості, тиску. Такі неоднорідності турбулентного (вихрового) і шаруватого характеру існують у тропосфері регулярно по всій її товщині - від поверхні землі до верхньої межі (10-15 км). Отже тропосферний радіозв'язок може здійснюватися не залежно від часу року і доби.

Тропосферний радіозв'язок має ряд специфічних особливостей, обумов-лених безпосередньо явищем ДТР УКХ:

1. 1Необхідні дуже значні енергетичні витрати;

2. Використовуються передавальні засоби значної потужності (Р- 412 - 20...200...600Вт; Р-410 - 650 Вт), високочутливі приймачі та громіздкі антени з великими коефіцієнтами підсилення.

3. На рівень сигналу ДТР впливає рельєф місцевості перед антенами в напрямку на кореспондента (вона повинна бути відкрита, рівна);

4. На стійкість тропосферного зв'язку впливають метеумови, зимові метеумови менше сприятливі чим літні;

5. Сигнал ДТР не стабільний у часі. Середній рівень його відчуває сезонні (а влітку і добові) коливання;

Принцип побудови тропосферних ліній зв'язку аналогічні принципам побудови радіорелейних ліній зв'язку

На озброєнні частин зв'язку ПС знаходяться тропосферні станції типів Р-410 та Р-412, які забезпечують дальність зв'язку на одному інтервалі до 150-190 км, а при максимально можливій кількості ретрансляцій - протяжність лінії тропосферного зв'язку може складати до 1000 км.

Радіорелейні станції, які знаходяться у військах зв'язку ПС:

• Р-405 діапазон 60-69,975 МГц – метровий;

• 390-420 МГц – дециметровий.

Р-405 у режимі “Внутрішнє ущільнення” затезнечує 2 ТФ канали ТЧ і 2 ТГ канали. На заміну Р-405 надійшли станції Р-415 В;

• Р-409 діапазон “А” – 60-120 МГц 601 робоча хвиля;

• “Б” – 120-240 МГц – 300 робочих хвиль;

• “В” – 240-480 МГц – 300 робочих хвиль.

Дальність зв'язку на одному інтервалі до 40км, на багатоінтервальній лінії до 250 км у діапазонах “Б” і “В”.

Забезпечує в режимі “Внутрішнього ущільнення” – 6 каналів ТЧ, у режимі “Зовнішнє ущільнення” 12,24 канали НЧ. На зміну Р-409 поступають станції Р-419;

• Р-404, діапазон 1550-2000 МГц, 46 фіксованих хвиль. Дальність зв'язку на одному інтервалі 40-50 км, на багатоінтервальній лінії – до 1500 км.

Станція Р-404 – з широко-імпульсною модуляцією сигналів (ШІМ) – 22 канали ТЧ. Станція Р-414 –з фазоімпульсною модуляцією сигналів (ФІМ) - 21 канал ТЧ.

Тропосферні станції:

• Р-412 – діапазон І – 4438 - 4555 МГц

ІІ- 4630 – 4750 МГц

Призначена для організації прямих зв’язків між ПУ на відстані до 150 км, та побудови тропосферних ліній зв'язку на відстань до 500-600 км при 3-х ретрансляціях. Кількість каналів ТЧ-6, ущільнення внутрішнє, апаратурою П-303 ПРО.

• Р-410, Р-410м – багатоканальна станція. Призначена для побудови осей і рокад зв'язку.

Діапазон – І – 475-525 МГц

ІІ- 525 – 575 МГц

Одноінтервальна лінія 150-190 км, багатоінтервальна до 1500 км.

При ущільненні: Р-410 апаратурою П-302 отримуємо 12 каналів ТЧ, а апаратурою П-301-24 канали ТЧ.

• Р-417 “Багет” – 60 канальна тропосферна станція. Ущільнення ВЧ стовбура здійснюється апаратурою П-300 “Топаз” (мається тільки в бригаді зв'язку ГШ ЗСУ).

Для встановлення і підтримки радіорелейного зв'язку, стосовно до настанови по радіорелейному зв'язку, призначаються дані радіорелейного зв'язку: частоти і позивні радіорелейних станцій, паролі, ключі до переговорної таблиці, розклад роботи. Кожна радіорелейна станція повинна працювати тільки на призначених їй даних радіорелейного зв'язку. Застосування довільних даних, а також відхилення настроювання передавачів від призначеної частоти більш визначеної величини, забороняється.

Дані радіорелейного зв'язку розробляються на основі розпорядження по зв'язку та РТЗ вищестоящого штабу. Розробка даних радіорелейного зв'язку включає:

— призначення частот і позивних для радіорелейних станцій свого штабу;

— призначення частот і позивних для підлеглих штабів;

— встановлення порядку запиту та повідомлення паролю, термінів і порядку зміни даних радіорелейного зв'язку;

• розробку ключів до переговорної таблиці.

Дані радіорелейного зв'язку зводяться в таблицю (Табл. 3.1.) чи виписуються до схему радіорелейного зв'язку. У підлеглі штаби дані радіорелейного зв'язку надсилаються, як правило, в якості додатків до розпорядження щодо зв'язку та РТЗ. В усіх випадках підлеглим і взаємодіючим штабам дозволяється надсилати тільки ті дані, які необхідні їм для роботи

Правильна розробка даних радіорелейного зв'язку і своєчасне доведення їх до підлеглих є необхідними умовами своєчасності встановлення та безперебійності дії радіорелейного зв'язку.

Таблиця 3.1.

Таблиця зведених даних

на організацію радіорелейного зв’язку

I

Вузли зв’язку

1 Вузол зв’язку

2 Позивний

II

Лінія

3 Інтервали, км

III

Станції

1 Напівкомплект

2 № станції

3 Режим

IV

Розмі-щення

1 Пункт

2 Топ. Відмітка

3

Азимут

X

4

Y

V

Азимут, частоти

1

Азимут

Дел. кут.

2

Градус

3

Частоти

Передат.

4

Прийомн.

VI

Канали

1

2

3

4

5

6

VII

Готов-ність

1

Готовн. у виїзд

2

Входж. у зв’язку

Дата

Час

Готовн. зв’язку

Дата

Час

З метою скорочення термінів підготовки радіорелейного зв'язку окремі документи по з організації розробляються на тривалий час і висила-ються підлеглим штабам завчасно. До таких документів відносяться:

— загальний порядок розподілу і призначення частот для радіорелейних станцій;

— перелік заборонених частот;

— розподіл позивних для пунктів управління і позивних для радіорелейних станцій;

— є таблиці позивних посадових осіб;

— правила запиту і повідомлення паролю;

— таблиці службових переговорів чергового радіорелейного механіка (ПТРТС).

Найбільші труднощі при розробці даних радіорелейного зв'язку являє собою призначення частот для радіорелейних станцій. Під цим розуміється, насамперед, мала частотна ємність радіорелейних станцій. Тому при призначенні частот необхідно дотримуватись наступних вимог:

— частоти повинні бути розбиті на групи;

— виділені частоти повинні бути ретельно перевірені на відсутність взаємних радіозавад під час одночасної роботи в межах даного вузла зв'язку та РТЗ;

— рознос частот варто брати таким, щоб можна було забезпечити зв'язок не тільки між сусідніми вузлами зв'язку та РТЗ, але й через один вузол — на випадок виходу з ладу сусіднього вузла зв'язку та РТЗ.

Через те, що кількість частот в існуючих радіорелейних станціях обмежена, останні, природно, будуть при розподілі повторюватися. Робочі частоти передавачів і приймачів можуть повторюватися через радіорелейну станцію, тобто через інтервал траси. Повторення через інтервал тих самих частот припустимо тому, що в діапазоні УКХ при відсутності прямої видимості між антенами, ослаблення сигналу досить велике. Однак при деяких умовах поширення радіохвиль, наприклад, при підвищеній рефракції, можливий прийом сигналу від радіорелейної станції, що відстає на три інтервали, призведе до значних перекручувань переданих сигналів. Щоб уникнути цього станції радіорелейної лінії варто розташовувати на ламаній лінії для того, щоб додатковий паразитний сигнал сильно послаблявся за рахунок спрямованості антен.

Кожній радіорелейній станції, крім частоти, в централізованому порядку призначається постійний і тимчасовий цифровий позивний. Повторення тих самих позивних для радіорелейних станцій у межах даної ланки управління не допускається.

Для розпізнавання своїх радіорелейних станцій (якщо виник сумнів у їхній приналежності) і для своєчасного розкриття дезинформованих дій з боку противника встановлюються паролі. Порядок запиту і повідомлення

пароля встановлюється розпорядженням вищестоящого штабу чи спеціальною інструкцією. З метою підвищення безпеки встановленої системи запиту і повідомлення пароля запитувати його можна тільки якщо мається необхідність. Запитувати пароль без потреби забороняється.

Переговорні таблиці чергового радіорелейного механіка застосовуються для ведення службових переговорів по радіорелейній лінії. Як ключі, до таблиці чергового радіорелейного механіка застосовуються ключі до переговорної таблиці чергового чи радиста, ключі, які розробляються спеціально.

Зміна даних радіорелейного зв'язку виробляється в терміни і у порядку, які встановлені розпорядженням по зв'язку та РТЗ вищестоячого штабу. У залежності від обстановки дані радіорелейного зв'язку можуть змінюватися одночасно на всіх станціях радіорелейної лінії на окремих її інтервалах. Причому дані радіорелейного зв'язку на окремих інтервалах радіорелейної лінії змінюються з урахуванням безперебійного проходження зв'язку на інших інтервалах.

Правильна розробка даних радіорелейного зв'язку та своєчасне доведення їх до підлеглих є необхідними умовами своєчасності встановлення і безперебійності дії радіорелейного зв'язку.

Радіорелейний зв'язок у залежності від обстановки, наявності сил і засобів може бути організовано наступними способами:

• напрямок радіорелейного зв'язку;

• вісь радіорелейного зв'язку;

• в окремих випадках - мережа радіорелейного зв'язку.

Напрямок радіорелейного зв'язку - спосіб організації радіорелейного зв'язку між двома кореспондентами при якому зв'язок здійснюється по окремій радіорелейній лінії, яка побудована безпосередньою між ними.

Зв'язок по радіорелейним напрямкам є найбільш простим і надійним способом організації радіорелейного зв'язку. Про те цей спосіб потребує великої витрати сил і засобів зв'язку, викликає визначені труднощі в забезпеченні ЕМС у районі вузла зв'язку старшого штабу.

Перевагами цього способу є:

• надійність зв'язку;

• велика перепускна спроможність. Недоліки:

• великі витрати сил та засобів на старшому ВЗ РТЗ;

• ЕМС (много ррс) складно забезпечити сумісність.

Радіорелейна вісь - спосіб організації РР зв'язку, при якому зв'язок одного кореспондента (ПУ) із декількома кореспондентами (ПУ) здійснюється по радіорелейній лінії, побудованої в напрямку переміщення старшого штабу.

Радіорелейна вісь будується за допомогою станцій важкого типу (Р-404, Р-414). Канали зв'язку осьовій РРЛ закінчуються на кінцевих і проміжних станціях і передаються на ВЗ підпорядкованих і взаємодіючих з'єднань (частин) по сполучних лініях (або лініях прив'язки).

Даний спосіб організації РР зв'язку частіше застосовується в авіаційних корпусах. Він потребує меншої витрати сил і засобів, чим попередній спосіб, проте він менш надійний у відношенні стійкості зв'язку.

Переваги:

• менша витрата сил та засобів на старшому ВЗ;

• можливість циркулярного обміну інформацією;

• можливість маневру каналами. Недоліки:

• зменшення каналів до кожного ПУ;

- низька надійність (вихід зі строю будь якої РРС вісі призводить до втрати зв'язку між значною кількістю кореспондентів).

Мережа радіорелейного зв'язку - спосіб організації радіорелейного зв'язку, при якому зв'язок одного кореспондента (ПУ) із декількома підпорядкованими або взаємодіючими кореспондентами (ПУ) здійснюється по черзі за допомогою однієї радіорелейної станції. При роботі в мережі на хвилю передавача старшої РРС настроюються приймачі підпорядкованих (взаємодіючих) кореспондентів.

При роботі в мережі підпорядковані радіорелейні станції працюють у режимі чергового прийому і ведуть роботу на передачу за вимогою головної РРС мережі або за термінами, визначеними розкладом.

Для зв'язку в мережі необхідно виконувати ненаправлену антену на старшому ВЗ (при цьому зменшується дальність зв'язку) або (і частіше всього) для зв'язку з кожним кореспондентом мережі необхідно переорієнтовувати антену РРС старшого ВЗ.

РР зв'язок по мережі організується в випадку значної нестачі радіорелейних засобів на старшому ПУ.

Висновок: таким чином існує три способи організації радіорелейного та тропосферного звязку, а саме напрямок радіорелейного звязку, вісь радіорелейног звязку та радіорелейна мережа.