Ііі. Гідравлічні машини

Гідравлічні машини призначені для переміщення рідини, перетворення потоку у механічну енергію, а також передачі енергії від машини – двигуна до машини – знаряддя чи перетворення різних видів руху і швидкостей за допомогою рідин. Відповідно до цього існують три класи гідравлічних машин: насоси, гідро двигуни та гідропривід. Найпоширеніші – це насоси. В насосах одержана механічна енергія від двигуна перетворюється в енергію переміщу вального середовища. За характером силової дії насоси поділяють на об’ємні та динамічні (рис. 3.1.).

Рис. 3.1. Схема загальної класифікації гідравлічних насосів.

Гідравлічні двигуни також поділяються на машини об’ємної і динамічної дії. До них відносяться гідравлічні турбіни, водяні колеса, гідроциліндри і роторні гідро двигуни.

Гідропривід складається із трьох основних елементів: гідропередачі, обладнання управління і обслуговуючого блоку. Гідропередачі, в свою чергу, поділяються на об’ємні і динамічні.

3.2. Варіанти завдань.

Номер варіанту – це останній номер шифру залікової книжки.

0. Гідравлічні машини: їх класифікація, відмінності, призначення та галузі застосування.

1. Принцип дії та схема поршневого насосу. Класифікація. Недоліки.

2. Насоси, які застосовуються у різноманітних системах дизельних та автомобільних двигунів. Будова, принцип дії, призначення.

3. Роторні насоси. Основні типи та особливі властивості. Переваги та недоліки.

4. Принцип дії та схема шестерінчастих насосів. Види конструкцій.

5. Схема та принцип дії пластинчатих насосів. У чому різниця дії пластинчатих насосів однократної та двократної дії.

6. Класифікації відцентрових насосів. Схема та принцип дії. Основна умова роботи відцентрового насосу.

7. Схема та принцип дії гідравлічних турбін. У чому відмінність активних та реактивних турбін.

8. Як класифікують гідроприводи та які робочі рідини використовують у якості робочих, які вимоги до них. Переваги гідроприводу. Схема та принцип дії гідроприводу.

9. На які види поділяються гідродинамічні передачі. Які переваги гідродинамічних переваг над механічним. Принцип роботи гідромуфти.

.ДОДАТОК 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

«ОСНОВНІ ЗАКОНИ ГІДРАВЛІКИ»

ВАРІАНТ 1

(№ залікової книжки)

Виконав:

ст. гр. 301 ФТІКГ

Ковальов А. А.

Перевірила:

доц. Лазутіна О. М.

Бердянськ – 2010

ДОДАТОК 2

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Смыслов В. В. Гидравлика и аэродинамика. – В.: Выща школа, 1979.

2. Антоненко Е. И. Гидравлика и гидравлические машины. – К.: В.: Выща школа, 1982.

3. Дробинс В. Ф. Гидравлика и гидравлические машины. – М.: Просвещение, 1982.

4. Башта Г. М., Рудне С. С., Некрасов Б. Б. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы. – М.: Машиностроение, 1982.

5. Чугуев Р. Р. Гидравлика. – Л.: Энергоатомиздат, 1982.

6. Кравченко Г. И. Гидравлические машины. – М.: Энергоатомиздат, 1982.

7. Алаи С. И., Ежевская Р. А., Антоненко Е. И.Практикум по машиноведению. - М.: Просвещение, 1985.

8. Корець М. С. Машинознавство: Основи гідравліки та теплотехніки. Гідравлічні машини. Теплові двигуни.: Навч. посібн. для студентів вищіх пед. закладів освіти. – К.:Знання України, 2001. – 448с.

9. Кулініченко В. Р., Гідравліка, гідравлічні машини і гідропривід: Підручник. – Київ: Фірма «ІНКОС», центр навчальної літератури, 2006. – 616 с.

10. Фролов В. Ф. Лекции по курсу «Процессы и аппараты химической технологии». – СПб.: Химиздат, 2003. – 608 с.