30 Поннятя матерії як об’єктивної реальності

Все розмаїття форм буття звично зводять до двох популярних його сутностей: буття матеріального і буття ідеального. Виходячи з цього, сутність матеріального буття розкривається через поняття матерії та форм її існування. Категорія матерії є фундаментальним філософськім поняттям, яке розвивалось, уточнювалось протягом всієї історії філософії. Матеріалісти античності ототожнювали її а першоосновою буття всіх речей, останнім неподільним елементом, "дном", за рамками якого нічого не існує. Кінець кінцем в рамках діалектичного та історичного матеріалізму сформувалось таке поняття матерії, яке не ототожнювалось з жодного з фізичних форм і видів, а включало лише дві вимоги - бути об’єктивною реальністю і відображуватись в людській свідомості та відчуттях, існуючи незалежно від них. Зберігаючись у будь-яких змінах і перетвореннях речей, властивість бути об’єктивною реальністю свідчить про нестворюваність і незнищуваність матерії, про її вічне і нескінченне існування. Матерія наділена і рядом інших властивостей: вона конечна і нескінченна, перервна і неперервна, структурна, перебуває у стані руху, існує в просторі і часі. У неї є і така фундаментальна властивість - як можливість відображення, з якої в ході тривалої ево¬люції на базі суспільної практики виникла свідомість. На даний час відомі декілька видів матерії - речовина, поле, фізичний вакуум. Розрізняють також ряд структурних рівнів її ор¬ганізації: мікросвіт, макросвіт і мегасвіт. Дані структурні рівні диференційовані у відповідності з співрозмірністю з масштабами людини, її світосприйняттям та світовідчуженням. Існують концепції структурування матерії на засадах її складності і системи неживої природи /елементарні частки, молекули, макроскопічні тіла, космічні системи різних рівнів тощо/ і біологічні системи /вся біосфера від мікроорганізмів до людини/, соціально організовані системи /людина, сім’я, різні форми колективності, об’єднання і організації, класи, партії, нації, держава, суспільство, людство в цілому/.

31Рух як невідємний атрибут матерії.Різноманітність форм руху.

Рух (філософія) — спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього сущого і виявляється в безпосередній єдності перервності й неперервності простору і часу. Процес розвитку, внаслідок якого відбувається зміна якості предмета, явища, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого.Розвиток процесу мислення в людини. З найдавніших часів людство звернуло увагу, що світ навколо постійно змінюється. Велике значення для розвитку філософії руху мали праці вчених зі всього світу. В наукових і філософських працях постійно підкреслювали те, що все в світі змінюється і підкоряється єдиним законам, спільним для будь-якого руху, будь-яких змін взагалі. Всі речі і явища розглядали як певні види змін дійсності (форми руху матерії). Таким чином виходило, що задача науки - вивчати різні види руху (змін дійсності, реальності). У зв'язку з цим виділяли такі види змін дійсності (форми руху матерії):-механічні, теплові, електромагнітні - їх вивчає фізика-хімічні - їх вивчає хімія, будуються на нижчих формах руху матерії - фізичних.-біологічні - їх вивчає біологія, будуються на нижчих формах руху матерії - фізичних і хімічних.-суспільні - їх вивчають суспільні науки.. Невід’ємним атрибутом матерії є рух. З точки зору філософії рух - це не просто пересування, переміна місць, а будь-яка зміна предмета взагалі. Кожному структурному рівню матерії, цілісності наявних на даному рівні систем відповідають свої форми руху. Звичайно виділяють дві групи форм руху матерії: 1 - ті форми, які проявляються на всіх відомих просторових масштабах і структурних рівнях матерії - механічний рух атомів: молекул, мікроскопічних і космічних тіл; розповсюдження електромагнітних і гравітаційних хвиль; рух елементарних частинок; 2 - форми, які проявляються лише на певних структурних рівнях в неорганічній природі, живій природі, суспільстві.