- •4 Поняття світогляду ,його сутністьі структура
- •5 Специфіка філ Стародавньої Індії
- •6Філлософія Китая
- •7 Антична філософія,її загальні характеристики!!!
- •8Натурурофілософія досократики
- •9 Антична філософія,її загальні характеристики(Сократ,Демокрит,Платон)
- •10Елліністична філософія!!
- •11 Філософія середніх віків
- •12Схоластика як суперечка номіналізму та реалізму
- •13 Філософія епохи Відродження
- •14 Основні ідеї,принципи філософіі Просвітництва.
- •15 Проблема методу пізнання у філософіі Нового часу.
- •16 Німецька класична філософія
- •17 Філосовськи погляди Канта
- •18 Філософія Гегеля
- •19 Проблеми сутності й існування,відчудження і свободи,життя і смерті у філ екзистенціалізму.
- •20. Психоаналіз Фрейда
- •21.Релігійна філософія у xXст
- •22.Марксизм як філосовсько-політичне вчення.
- •23.Позитивізм та його різновиди.
- •24.Фомування не класичної філософії в Захдній Європі на межі……
- •25.Розвиток Філософської думки в Украіні у …..
- •26.Г.Сковорода-засновник української класичної філософії
- •27Проблема звільнення людини і нації у творах т.Г Шевченка,Лесі Українки,і.Франка
- •30 Поннятя матерії як об’єктивної реальності
- •31Рух як невідємний атрибут матерії.Різноманітність форм руху.
- •32 Простір і час як форми існування обєктивної реальності
- •33 Діалектика як теорія і метод
- •34 Категорії діалектики
- •37 Похлдження,розвиток і сутність свідомості
- •41 Природа і призначення процесу пізнання.Субєкти і обєкти пізнання.
- •42 Поняття істини.Її види та шляхи досягнення.
- •43 Поняття науки.Специфіка наукового пізнання
- •44 Методи наукового пізнання
- •45Поняття суспільства.Філосовська концепція розвитку людства.
- •46Суспільна свідомість:будова,структура,рівні,форми.
- •49.Рушійні сили і субєкти історичного процесу.
- •50 Філосовське осмислення поняття держави.
- •51 Поняття соцілної структури суспілства.
- •52.Соціальний прогрес,його сутність та критерії..
- •53Цінності та їхня роль у житті людини
- •54 Поннятя культури.Матеріальна та духовна культура
- •Матеріальна культура
- •Духовна культура
- •58 Філософське осмислення біологічного та соціального в людині.
- •59Глобальні проблеми людства.
- •60 Кризи сучасної цивілізації і шляхи іі подалання.
16 Німецька класична філософія
В кінці ХУІІІ - першій половині XIX століття бурхливий роз¬виток філософії був пов’язаний а Німеччиною. Керуючись принципом діалектико-матеріалістичного детермінізму, потрібно підкреслити специфіку та суперечливість соціально-еконо-мічного та історичного розвитку Німеччини цього часу, що знайшло свій прояв в німецькій суспільній думці взагалі і в філософії зокрема. Філософія розвивалась в умовах країни, де буржуазні перетво¬рення запізнилися. Німецька буржуазія, налякана першими європейсь¬кими буржуазними революціями, йшла часто на компроміс зі своїм феодальним дворянством, а, з іншого боку, об'єктивно була зацікав¬лена в швидкому розвитку капіталізму, продуктивних сил, виробниц¬тва. Якщо у Франції, наприклад, революції передував розвиток мате¬ріалізму, то в Німеччині переважала ідеалістична філософія. Німецька класична філософія представлена такими філософами: І.Кант, І.Фіхте, Г.В.Ф.Гегель, Ф.Шеллінг, Л.Фейєрбах.
17 Філосовськи погляди Канта
Родоначальником німецької класичної філософії був Іммануіл Кант /1724-1804 рр./. Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-ми роками ХІV століття. В цей час Кант, займався переважно природничими проблемами, серед яких найбільш відомою в науці є його гіпотеза, про виникнення сонячної системи з величезної газової туманності*. В загальній формі він стверджував діалектичну думку про те, що природа має свою історію в часі, відкидав ідею першого поштовху, тобто в цей період в філософії Канта переважали матеріалістичні позиції. З 70-х років починається другий так званий "критичний" період, коли в філософії Канта ми знайдемо і дуалізм, і агностицизм, і ідеалізм. Основні твори цього періоду: "Критика чистого розуму" /1781/, "Пролегомени" /1783/, "Критика практичного розуму" /1788/. В центрі філософії Канта стоять проблеми теорії пізнання. Основне, чим відрізняється підхід Канта до вирішення цих проблем, порівнюючи з попередніми представниками різних філософських систем, полягає в тому, що він здійснив перехід від метафізики субстанції до теорії суб’єкта Головне, за Кантом, не вивчення речей самих по собі, а дослідження самої пізнавальної діяльності людини. Перш ніж пізнавати світ, вважає Кант, потрібно пізнати своє пізнання, встановити його межі і можливості. Це був великий поворот філософії до людини. Кант вважає, що людський розум пізнає не "речі в собі", а явища речей, результат їхньої дії на органи чуття людини. "Речі в собі" стають явищем завдяки апріорним формам споглядання /простір-час/ та апріорним формам мислення /якість, кількість, причинність, реальність та ін. /.тобто таким формам які мають позадосвідне походження/. Наступна сходинка пізнання - це розум, який, за Кантом, завершує мислення і при цьому, не створюючи нічого нового він заплутується у невирішених протиріччях - в т. з. "антиноміях" чистого розуму. Кант вважає, що таких антиномій чотири, але вирішити їх неможливо, оскільки кожну з тез, що складають антиномії, можна однаково логічно довести або спростувати. У своєму вченні про антиномії людського розуму Кант упритул підійшов до розробки діалектичної логіки, де протиріччя виступають як необхідна умова розвитку знання.