68. Ринок цінних паперів, його особливості

Ринок цінних паперів є особливою формою торгівлі фінансовими ресурсами, сутність якої полягає у випуску та обігу цінних паперів.

Ринок цінних паперів складається з двох частин — фондового ринку та сфери обігу цінних паперів у вигляді купівлі-продажу короткотермінових (до одного року) документів. Таким чином, ринок цінних паперів ширше за фондовий ринок, хоча значення останнього є величезним (саме на ньому обертаються акції і облігації). Переважну частину досліджень і математичних обґрунтувань закордонні й вітчизняні фахівці здійснюють стосовно фондового ринку.

Ринок цінних паперів становить доволі розгалужену сукупність суспільних відносин, включно з державним та інституційно-правовим регулюванням їх. Він призначений для акумулювання капіталу з подальшим його перерозподілом у вигляді інвестицій у виробничу і соціальну сферу народного господарства шляхом випуску, придбання і вільного розпорядження цінними паперами їхніми власниками.

Головна відмінність ринку цінних паперів від ринку будь-якого іншого традиційного товару, наприклад нафти, полягає у тому, що товари виробляють (вирощують, видобувають), тоді як цінні папери випускають в обіг. Щоб товар дійшов до споживача, потрібна своя організація руху товарів, а для цінних паперів — своя. Товар продають один або кілька разів, а цінний папір може продаватися і купуватися необмежену кількість разів тощо.

Ринок цінних паперів — це складова ринку будь-якої країни. Підґрунтя ринку цінних паперів — це товарний ринок, гроші й грошовий капітал. Перший є надбудовою над другим, похідним стосовно нього.

До завдань ринку цінних паперів належать: 1)мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів з метою здійснення конкретних інвестицій; 2)формування ринкової інфраструктури, що відповідає світовим стандартам; 3)розвиток вторинного ринку; 4)активізація маркетингових досліджень; 5)трансформація відносин власності; 6)удосконалення ринкового механізму і системи управління; 7)забезпечення реального контролю над фондовими капіталом на засадах державного регулювання; 8)зменшення інвестиційного ризику; 9)формування портфельних стратегій; 10)розвиток ціноутворення; 11)прогнозування перспективних напрямів розвитку.

До найважливіших функцій ринку цінних паперів належать: 1) функція перерозподілу грошових коштів; 2) функція перерозподілу ризиків; 3) облікова; 4) контрольна; 5) збалансування попиту і пропозиції; 6) стимулювальна; 7) регулювальна.

До допоміжних функцій ринку цінних паперів можна віднести використання цінних паперів у приватизації, антикризовому управлінні, реструктуризації економіки, стабілізації грошового обігу, антиінфляційній політиці тощо.

69. Фінансові посередники на ринку цінних паперів

Фінансовий ринок формується за допомогою різних каналів, через які грошові кошти переміщуються від кредиторів (інвесторів) до позичальників. Такі канали поділяють на дві групи: прямого фінансування та непрямого фінансування.

Пряме фінансування являє собою переміщення коштів безпосередньо від інвесторів до позичальників. Тобто інвестори беруть на себе значну частину ризиків і зазнають великих втрат, які спричинені цими ризиками. При непрямому фінансуванні важливу роль у переміщенні коштів від власників до позичальників відіграють фінансові посередники (банки, інвестиційні, страхові компанії, пенсійні фонди тощо), які забезпечують таке переміщення і зменшують ризики та втрати, пов'язані з інвестуванням.

Фінансові посередники - це досить велика група учасників фінансового ринку. Як правило, це великі фінансові структури (фінансові установи), які допомагають юридичним і фізичним особам, що мають заощадження, диверсифікувати їх (тобто вкласти капітал у різні підприємства).

Фінансові посередники - це організації, які випускають фінансові зобов'язання (вимоги до себе) і продають їх як активи за гроші.

Головне завдання фінансових посередників полягає в спрямуванні руху капіталу (збережень) до найефективніших споживачів. В основі їх функціонування лежить реалізація кредитно-інвестиційних угод (тобто безпосереднє фінансування) та заміна прямого фінансування непрямим за допомогою випуску власних вторинних зобов'язань. Отже, предметом праці для посередників на ринку стають цінні папери й гроші.

Серед фінансових посередників особливу групу становлять професійні учасники фінансового ринку, до яких належать брокери та дилери.

Брокерська діяльність - діяльність, пов'язана з укладанням угод з цінними паперами на основі договорів комісії або доручення. Брокер є посередником (агентом) інвестора, діє від імені клієнта та за його дорученням отримує винагороду у вигляді комісійних.

Дилерська діяльність - укладання професійним учасником фондового ринку (дилером) договорів з купівлі-продажу цінних паперів від свого імені і за свій рахунок шляхом публічного оголошення цін купівлі або продажу визначених цінних паперів із зобов'язанням придбати або продати ці цінні папери за оголошеними цінами. Основний дохід дилерів - позитивна різниця між цінами продажу та купівлі цінних паперів.

Фінансові посередники можуть здійснювати такі функції:

- здійснюють ефективний розподіл фінансових ресурсів інвесторів у часі з одночасним зниженням вартості фінансових операцій і зростанням їх кількості;

- об'єднують заощадження своїх клієнтів з метою здійснення великих інвестицій на фінансовому ринку.

- диверсифікують ринок, що не можуть зробити окремі власники заощаджень;

- об'єднують та перерозподіляють фінансові ризики, акумулюючи великі обсяги фінансових ресурсів з метою зниження ризику інвестицій для окремих суб'єктів;

- сприяють забезпеченню рівноваги на ринку капіталів через погодження пропозицій і попиту на фінансові ресурси.