1. Фінанси – система економ відносин між державою, юр та фіз особами, а також між окрем державами і міжнар інститутами, організаціями щодо акумуляції та викор грошових засобів на основі розподілу і перерозподілу ВВП і нац. доходу

2. Суть контрольної функції фінансів. Контрольна функція фінансів зумовлюється об'єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух фінансових ресурсів (який відбувається у фондовій та нефондовій формах) і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій у розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб'єктів господарювання.Саме завдяки контрольній функції фінансів суспільство контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб'єктів фінансових відносин

3. Фінансова політика – сукуп фінансових (розподільчих та перерозподільчих) заходів, які зд держава через фінансову с-му. Залежно від рівня економ с-ми виділ: -фін політику держави; - фін політику суб*єктів господарювання; - фін політику між нар організацій та фін інституцій.

4. Фінансовий механізм – сукупність конкретних форм і методів забезпечення розподільчих і перерозподільчих відносин, утворення доходів, фондів грошових коштів.

5. Фінансові ресурси – це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби

6. Фінансовий план – це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів

7. Бюджетування –це процес підготовки, складання та затвердження системи пов'язаних між собою бюджетів, узгоджених за строками, напряме ми діяльності, підрозділами чи центрами відповідальності. Бюджетування, як і фінансове планування в цілому, передбачає контроль за реалізацією бюджетів з подальшим регулюванням діяльності підприємства чи внесенням змін до системи бюджетів з метою узгодження бюджетних показників із фактичними

8. Фінансовий контроль – специф вид діял, який зд усіма ланками держ влади і управління, недержавними структурами стосовно забезпечення на базі законності відповідного рівня фін дисципліни, ефективного руху централізованих і децентралізованих фондів, а також пошуку шляхів удосконалення процесів розподілу та перерозподілу фін ресурсів у країні.

9. Аудит – обов*язкова щорічна аудиторська перевірка ведення бух обліку і фін звітності організацій, що зд згідно з вимогами нормативних актів і рішеннями відповідних органів держ контролю.

10. Податок – обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі розподілу та перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

11. Податкова служба – сукупність держ органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових та окремих видів неподаткових платежів.

12. Податкова робота – діял платників і податкової служби щодо внесення податків до бюджету і контролю за платежами.

13. Податкова система — сукупність податків і зборів, механізмів і способів їх розрахунку та сплати, а також суб'єктів податкової роботи, які забезпечують адміністрування і надходження податків і зборів до бюджету та інших державних цільових фондів

14. Сфера державних фінансів характеризує фінансову діяльність держави. Вона включає такі ланки: бюджет держави; державний кредит; фонди цільового призначення; фінанси державного сектора

15. Місцеві фінанси – це це система економічних відносин, за допомогою яких розподіляється та перерозподіляється національний доход для економічного та соціального розвитку певної території. В Україні формами місцевих фінансів є фінанси територіальної громади (комунальні фінанси), фінанси автономної Республіки Крим, фінанси областей (міст Києва і Севастополя), фінанси міст, фінанси районів (районів у місті), фінанси сіл, фінанси селищ.

16. Функції місцевих фінансів … розподіл і перерозподіл ВВП, формування фіскальної політики на місцевому рівні, фінансування громадських послуг, забезпечення економічного зростання територій.

17. Як економічна категорія бюджет – це сукупність грошових відносин, пов'язаних з розподілом і перерозподілом ВВП і національного багатства, з метою формування і використання основного централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою ії функцій.

18. Як фінансовий план бюджет . У бюджеті як основному фінансовому плані відображені результати розподільних процесів, що здійснюються за допомогою бюджетних відносин, передбачені джерела та обсяги надходжень, напрями розподілу та використання коштів централізованого грошового фонду держави.

19. Бюджетний процес – це регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

20. Бюджетна система України – сукупність держ бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, держ і адміністративного устрою і врегульована нормами права.

19. Фінансове планування та прогнозування. Етапи та методи фінансового планування

Фінансове планування – це підсистема фінансового механізму, складова частина планування економічного та соціального розвитку. Фін планування – це діяльність зі складання планів щодо формування, розподілу і використання фін ресурсів на рівні окремих суб господарювання, їх обєднань, галузевих структур, територ-адм-их структур та країни вцілому.

Метою є забезпечення оптимального розподілу та використання ВВП та на цій підставі досягнення підвищення ефективності сусп. виробництва.

Фін планув впливає на хід економічного і соц.-го планування в державі, сприяє створенню умов для здійснення контролю за виробництвом та розподілом.

Під прогнозом розуміють науково обґрунтоване судження про можливості стану об’єкта в майб, про альтернативні шляхи і строки його здійсн. Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням. Прогн-ння являється важливою звязуючою ланкою між теорією і практикою в усіх сферах життя сусп.-ва.

Прогн-ння і планув-ння тісно взаємопов’язані. План і прогноз являються взаємно доповнюючи ми один одного стадіями планування при визначенні ролі плану як провідної ланки управління виробництвом.

	Етап	Метод
1	Аналіз виконаних показників фін планів за попередній період	Економічного аналізу
2	Розрахунки доходів і видатків на плановий період	Коефіцієнтів, нормативний, економіко-математ методи
3	Збалансування доходів і вид фін плану	балансовий

Метод коефіцієнтів передбачає перенесення встановлених у минулому тенденцій на майб період або поширення вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об’єктів, які самі не були досліджені.

Перевага методі в його простоті. Недолік: разом з коефіцієнтами, які використовують при плануванні фін показників, механічно на наст період переносяться всі недоліки з попереднього.

Нормативний метод у фін планув вільний від попереднього недоліку. Він передбачає розрахунок фін показників на основі встановлених норм і нормативів ( норми амортиз відрахувань, нормативи розподілу приб і ін..)

Балансовий метод передбачає відповідність видатків джерелам їхнього покриття, пов’язаність усіх розділів фін плану, фін і виробничих показників, у результ чого досягається збалансованість плану.

20. Загальна характеристика фінансових планів

Об’єктом фін планув є фін діяльність суб’єктів господарюв і держ, а підсумковим результатом – складання фін планів, починаючи від кошторису окремого закладу і закінчуючи зведеним балансом держ.

В кожному плані визначаються доходи і витрати на певний період, зв’язки з ланками фін і кредитної ситсем.

Фін плани скл-ють всі ланки фін сист, причому форма фін плану, склад його показників відображають специфіку відповідної ланки фін сист.

Так, підпр-ва і орг-ції, що функціонують:

- на комерц засадах склад-ють баланси доходів та видатків закладів

- на некомерц засадах – кошториси

- колгоспи, кооперативні підпр-ва, громадські обєдн та страх комп – фін плани

- орг.-ни держ влади всіх рівнів – бюджети

Всі фін плани є відносно сам ост і в той же час тісно взаємоповяз між собою.

Бюдж планування є найважливішою част фін планув.

Воно являє собою процес визначення обсягу тієї част фін рес, яка за плановий період може бути мобілізовано в держ бюдж та використаною на загальнодерж цілі. Фінплан страхувальника щодо майнового та особистого страхув врегульовує надходж страхових внесків та їх використ за всіма видами страхування.

Орг-ції і заклади, що здійсн некомерц діяльн розробляють фін плани у вигляді кошторису видатків(якщо знах-ся лише на бюдж-му фінансуванні) або кошториси вид і дох (якщо мають додаткові джерела фін рес).

Головна відмінність кошторису від фін плану полягає в більш детальному обґрунтуванні видатків, в той час як доходи відображаються лише у розрізі різноманітних джерел.

Фін план виробничого підприємства будується у формі балансу доходів та вид.

У зведеному фін балансі визначаються напрями використання фін рес на утворення фондів відтворення, споживання, нагромадження.

Фін баланс – це фактично зведена фін програма ек-го і соц.-го розвитку держ. Він дає можливість встановити взаємозв’язок матер-ої та вартісної структур ВВП в процесі відворення на плановий період, визначити напрями забезпечення планових завдань фін-ми ресурсами.