36.

При творенні нових слів та їх форм певних фонетичних змін зазнають деякі приголосні. Ці зміни відтворюються на письмі.

1) Перед суфіксами -ськ(ий), -слів(о) змінюються приголосні [г], [ж], [з], [к], [ч], [ц], [ж], [ш], [с]:

а) де, Іи, с -ськ(ий), -сяів(о) = -ськ(ий), -сдів(о): птах — птаство, товариш — товариський, товариство, Одеса — одеський;^) г,ж,з -ськ(ий), -сиів(о) = -зьк(ий), -зтв(о): Париж — паризький, Ладога —ладозький, боягуз — боягузтво, Кавказ — кавказький;

в)к,ч,ц -ськ(ий), -слів(о) = -цьк(ий), -цтв(о): козак — козацький, викладач — викладацький, молодець — молодецький, молодецтво.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) зазнають змін лише у вимові, а на письмі зберігаються: брат — братський.

У деяких прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження, приголосні [г], [к], [х], [ш] перед суфіксами -сыфю), -ств(о) не змінюються: казах — казахський, Карабах — карабахський, тюрк — тюркський.

2) При творенні іменників із суфіксом -ин(а) змінюються:

а) групи приголосних -цьк- — на -чч-: козацький — козаччина, донецький —Донеччина (але: галицький — Галичина);

б) групи приголосних -ськ-, -ас-, -сок- — на -щ-: полтавський — Полтавщина, віск — вощина, пісок — піщина.

3) При творенні іменників та прикметників із суфіксом -ан-групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ-(шч): віск — вощаний, вощанка; дошка — дощаний.

4) При творенні багатьох форм дієслів II дієвідміни групи приголосних -ск-, -cm- змінюються на -щ4шч), а -зк- на -жч- вереск — верещати, простити — прощати, брязк — бряжчати.

5) При творенні форми вищого ступеня прикметників та прислівників за допомогою суфікса -ш(ий) приголосні [г], [ж], [з] змінюються на [меч], а приголосний с — на [шч] (орф. щ): дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, високий — вищий (вище); але:

легкий — легший (легше). Це стосується також дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: вужчати, дужчати.

6) Приголосні основи [к], [ц] перед суфіксом -й- змінюються на -ч-: вік — вічний, вічність, вічно; молоко— молочний; місяць — місячний; пшениця — пшеничний.

Винятки: торішній, дворушник, соняшник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), мірошник.

37. З великої літери пишуться:

1) Імена, по батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми: Лідія, Квітка-Основ’яненко;

2) Власні назви, вжиті у загальному значенні: ми вирощуємо майбутніх Мічуріних і Симиренків; Якщо ж прізвища (імена) вживаються зневажливо, вони пишуться з малої літери: квіслінги (зрадники), наполеони (завойовники);

3) Власні назви міфологічних істот, персонажів: Перун, Наталка Полтавка;

4) Власні назви свійських тварин: Ряба, Джуля (собаки);

5) Астрономічні назви: Чумацький шлях;

6) Географічні назви: Україна, Київ;

7) Назви вулиць, площ, парків, гаїв, щляхів, залізниць, каналів, вокзалів, станцій, портів, пристаней: вулиця Героїв Оборони;

8) Перше слово у назвах державних установ, партій, навчальних і наукових закладів, театрів, музеїв: Національний аграрний університет;

9) Назви найвищих вітчизняних і міжнародних організацій та деяких найвищих посад, почесних звань: Президент України, Організація Об’єднаних Націй;

10) Назви найважливіших релігійних понять: Ісус Христос, Євангеліє;

11) Назви історичних подій, державних, міжнародних та релігійних свят (постів): Гетьманщина;