41. Цінності людського буття.

Цінності – це значеність чогось для людини. Цінності поділяються на матеріальні та духовні. У кожної людини свій набір цінностей. Але філософія виділяє загальнолюдські: життя та свобода. Філософія гуманізму виходить з того, що життя кожної людини є самоцінним, оскільки кожна людина неповторна. Свобода – це наявність можливостей для самовираження та реалізації. Свобода є зовнішня та внутрішня. Зовнішня – це свобода дій, внутрішня – свобода поглядів і переконань.

42. Філософське поняття культури.

Культура – специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представлений в продуктах матеріальної та духовної праці, в системі соціальних норм та установ, в духовних цінностях, в сукупності відношень людей до природи, до себе та між собою.

Структура культури:

• Матеріальна: здобутки праці та матеріального виробництва, культура побуту, культура регіону і місця проживання, особиста культура, фізична культура.

• Духовна культура утворює досить складну систему,що включає пізнавальну культуру (науку, освіту, філософію), моральну, художню, правову, педагогічну та релігійну культури.

Функції культури:

• Пізнавальна – виражається у фіксації в кожну конкретну історичну епоху результатів пізнання навколишнього світу.

• Інформативна – виявляється у спілкуванні людей, в їх практичній взаємодії, перш за все – в спільній трудовій діяльності.

• Комунікативна функція

• Регулятивна - за допомогою певних норм регулює взаємовідносини і діяльність людини.

• Аксіологічна – виражає стан культури.

• Виховна – культура виступає універсальним фактором саморозвитку людини, людства.

• Світоглядна – виявляться в тому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму систему чинників духовного світу особи.

43. Типологія культур.

Структурні частини культури в наш час прийнято виділяти на основі її носіїв. На цій підставі в культурі правомірно виділяти світову і національну культури. Світова культура – це синтез кращих зразків національних культур різних народів, що стали загальнолюдським надбанням. Національна культура є синтезом цінностей, створених різними соціальними групами людей і класами даного суспільства. Своєрідність національної культури, її неповторність та оригінальність виявляються в духовній сфері, перш за все в мові, літературі, музиці, живописі, філософії, традиціях, релігії. За конкретними носіями виділяється міська і сільська, класова і етнічна, професійна і молодіжна, культура сім’ї чи окремої людини.

44. Поняття цивілізації.

У філософії історії в поняття культура вводиться оцінний момент і співвідноситься з поняттям цивілізація. Але тут можливі різні підходи. У першому випадку цивілізація розглядається як визначений щабель у розвитку культури окремих народів і регіонів. В другому випадку цивілізація толкується як конкретний етап суспільного розвитку, що наступив у житті народу після епохи дикості і варварства, для котрого характерно поява міст, писемності, свідома стратифікація і формування національно-державних утворень. У третьому випадку, цивілізація інтерпретується як цінність усіх культур, підкреслюючи тим самим їх єдиний загальнолюдський характер. У четвертому випадку цивілізація витлумачується як кінцевий момент у розвитку культури того або іншого народу або регіону, що означає її захід або занепад. У 5 випадку цивілізація ототожнюється з високим рівнем матеріальної діяльності людини: знарядь праці, технології, економічних і політичних відношень і заснувань. Можлива і зворотна комбінація, коли цивілізація трактується як вищий прояв духовної сутності людини.