27. Українська філософія початку xXст. (в.Вернадський, д.Донцов)

У XX ст. українська філософська думка, переживши короткий період зльоту, надалі розвивалась двома потоками: в Україні (радянській та західній) та в діаспорі – за межами України. Всесвітнього значення набули ідеї Володимира Вернадського – видатного українського природознавця, академіка, першого президента Української академії наук в 1919 – 1921 рр. «питання про моральний бік науки» самим життям поставлене на порядок денний. На думку Вернадського, розуміння того, що наука може служити для блага людства, а може стати і знаряддям у руках соціальне небезпечних сил, повільно і неухильно змінює наукове середовище. У радянській Україні філософію проголосили класовою наукою, теоретичною і методологічною основою марксизму. Все, що не вписувалось у марксистську систему ідеологічних координат, переслідувалось і винищувалось. Проте і за таких умов філософи продовжували розпочаті раніше розслідування. Філософські пошуки пожвавились після того, як у 1937 року був створений Інститут філософії і природознавства. Також відчутний вплив на вітчизняну суспільно-гуманітарну думку справив дуже своєрідний мислитель Дмитро Донцов. У філософському плані він сповідував позицію волюнтаризму, схиляючись до визнання вирішальної ролі людської особистості в історичному процесі. Ірраціональну волю він розглядав як основну силу індивіду, суспільства і народу, протиставляючи її розуму, знанню, як таким, що розмивають первинні засади національного. Як засіб зміцнення вольових засад нації він розглядав традиціоналізм, тобто звернення до узвичаєних норм, закорінених у глибинах генетичної пам’яті етносу. Проте в самій нації вирішальна роль належить еліті, завдання якої своїм фанатизмом та силою волі змусити народ стати рішучим та незламним. Досить очевидним постає спорідненість думок Д.Донцова ідеям радикального ніцшеанства.

28. Філософське поняття буття. Основні форми буття.

Поняття буття в філософії було запроваджене грецьким філософом Парменідом.

Буття – це категорія, яка фіксує найбільш загальні уявлення про існування.

Основні форми буття:

• Буття природи

• Буття людини

• Буття суспільства

• Буття свідомості або буття ідеального

Перелічені форми буття можна об’єднати в дві основні: буття матеріального та буття ідеального. Для позначення буття матеріального використовується категорія матерія, для ідеального – свідомість.

29. Поняття матерії. Особливості природничо-наукового та філософського підходів.

Поняття матерія було запроваджено стародавніми греками.

Матерія – об’єктивно-реальне буття світу у просторі, русі та часі, причинно детерміноване і пізнаване людиною.

Основні риси матерії:

• Головною рисою матерії є об’єктивність, тобто матерія існує незалежно від свідомості людини та людства. Матерія ніким не створена і не знищувана. Це доводить закон збереження енергії.

• Матерія структурна, тобто утворює структурно-рівні складові елементи які мають спільні властивості.

• Матерія перервна і неперервна, вона існує у вигляді речовини і поля. Речовина має розмір і масу спокою. Речовина перервна, а поле неперервне. Поле зв’язує речовину.

• Матерія перебуває у стані руху. Це спосіб її існування. Рух – це любі зміни. Форми руху: фізичний, хімічний, біологічний, соціальний, механічний. Рух є абсолютним, спокій – відносним.

• Матерії притаманні просторово-часові характеристики. Простір і час – це форми існування матеріального світу.

• Простір, рух і час нерозривно пов’язані.

• Матерії притаманна властивість відображення – це здатність реагувати на взаємодію.