Київський національний університет імені тараса шевченка

БУРДА-ЛАССЕН Олена Василівна

УДК 81'255

ПЕРЕКЛАД ЯК ПРОЦЕС ДЕКОДУВАННЯ

МЕНТАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НАЦІЇ

(на матеріалі українських і німецьких

етнолексем міфологічного походження)

Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу

з німецької мови Київського національного університету

імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Кияк Тарас Романович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Зорівчак Роксолана Петрівна,

академік АН ВШ України, Львівський національний університет

імені Івана Франка, завідувач кафедри перекладознавства

та контрастивної лінгвістики ім. Григорія Кочура;

кандидат філологічних наук, професор

Пророченко Ольга Петрівна,

Київський національний лінгвістичний університет, професор

кафедри німецької філології.

Провідна установа: Харківський національний університет

імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України,

кафедра ділової іноземної мови та перекладу.

Захист відбудеться “28” жовтня 2005 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка

(м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

(м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “26” вересня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради д. філол. наук Смущинська І.В.

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена розглядові перекладу як процесу декодування ментальної ідентичності нації на прикладі українських і німецьких етнолексем міфологічного походження.

Актуальність дослідження полягає у тому, що вивчення етнічної ментальності як категорії перекладознавства сьогодні – ключова наукова проблема з огляду на потребу активізації міжкультурного діалогу націй шляхом перекладу їх літератур. Оскільки українська та німецька художні літератури мають значний національно маркований компонент, вивчення способів відтворення етнічного колориту в перекладі шляхом декодування рис етнічної ментальності стає особливо необхідним.

Сьогодні також набувають значної актуальності такі мовознавчі галузі, як етнолінгвістика, етнопсихолінгвістика, психолінгвістика, лінгвокультурологія, теорія міжмовної комунікації, тому дане дослідження, виконане в етнопсихолінгвістичному аспекті перекладознавства, доповнює положення теорії перекладу та пропонує нові практичні зразки відтворення етнолексем міфологічного походження.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної міжкафедральної наукової теми, яка розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” за № 01 БФ 0147-01, затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Мета дослідження полягає у розробці механізмів декодування ментальної ідентичності нації в процесі перекладу, зокрема, обґрунтуванні теоретичної моделі діалектичної взаємозалежності між ментальною ідентичністю нації та стратегією перекладу, а також визначенні методів перекладу етнолексем міфологічного походження без словникового відповідника у двох напрямах – німецько-українському та українсько-німецькому – шляхом застосування названої моделі. Досягнення поставленої мети передбачає здійснення наступних конкретних завдань:

дати визначення поняття “ментальна ідентичність нації” як складової частини процесу перекладу;

встановити основні спільні та відмінні риси ментальності носіїв української та німецької мов як об’єкт декодування у процесі перекладу;

визначити взаємовідношення між ментальною ідентичністю нації та стратегією перекладу;

визначити ефективні та частотні методи перекладу етнолексики (міфологем, міфологічних фітонімів, політичних міфологем, обрядової лексики) з метою декодування специфіки етнічної ментальності.

Об’єкт дослідження: українські та німецькі етнолексеми міфологічного походження без словникового відповідника, зокрема, міфологеми (назви лісових, водяних, гірських та інших духів природи), міфологічні фітоніми, політичні міфологеми й обрядова лексика, а також запропоновані нами відповідники.

Предмет дослідження: розробка механізмів декодування ментальної ідентичності нації шляхом визначення ефективних і частотних методів перекладу українських і німецьких етнолексем міфологічного походження без словникового відповідника у двох напрямах перекладу – німецько-українському та українсько-німецькому.

До основних методів дослідження відносяться дедуктивно-індуктивний метод (зокрема, використання принципів силогізму), аналіз і синтез, узагальнення наукових теорій і концепцій; етнопсихолінгвістичні методи: виявлення засобів збереження та трансляції ментальності носіїв мови; реконструювання лінгвістичного та етнографічного стану попередніх епох на основі мовних даних (включаючи лексико-етимологічний аналіз). Крім того, у дослідженні застосовано метод інтроспекції (спостереження перекладачем результатів власного перекладу).

Практичним матеріалом дослідження слугують прозові та віршовані українські та німецькі етнотексти (художня проза, поезія, наукові монографії, довідковий матеріал з мережі Інтернет) загальним обсягом понад 7000 сторінок, з яких було досліджено понад 2000 етнолексем міфологічного походження і запропоновано переклад 500 етнолексем, які не мають словникового відповідника.