КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КИКОТЬ Валерій Михайлович

УДК 81’255.4=821.161.2:82-1=821.111(73)”19”

ДЕКОДУВАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ПІДТЕКСТУ ЯК СКЛАДНИКА ПОЕТИЧНОГО МАКРООБРАЗУ

(на матеріалі поезії Роберта Фроста та її перекладів)

Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор

БЕХ Петро Олексійович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки).

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ЗОРІВЧАК Роксолана Петрівна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

завідувач кафедри перекладознавства і

контрастивної лінгвістики ім. Григорія Кочура;

Кандидат філологічних наук, доцент чала Юлія Петрівна,атькові

Київський національний лінгвістичний університет,

доцент кафедри зіставного мовознавства

і теорії та практики перекладу. 

МОН України,

Захист відбудеться “28” травня 2010 року о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, Інститут філології.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12.

Автореферат розісланий “17” квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Клименко

к.філол.н.

Загальна характеристика роботи

Розвиток перекладознавства другої половини ХХ – початку ХХІ ст. зас-відчує, що порівняльне вивчення текстів оригіналу та перекладу може охоплю-вати різні сторони формальної чи змістовної структури текстів, проте централь-ним питанням теорії перекладу залишається всебічний опис та аналіз семантич-них відносин між цими текстами, розкриття поняття змістовної еквівалентності перекладу, позаяк у більшості випадків першочергове завдання перекладача по-лягає у відтворенні змісту першотвору. Відповідь на питання про сутність зміс-ту, які його компоненти і якою мірою вони відтворюються при перекладі дає уміння описувати смислову структуру тексту та зіставляти елементи цієї стру-ктури в оригіналі й перекладі.

Оцінка адекватності, образно-художньої та мовно-естетичної відповіднос-ті перекладу оригіналові має відбуватися не спонтанно, а за визначеними, тео-ретично обґрунтованими критеріями та методиками. Їхні засади випрацювали у своїх дослідженнях М. Рильський, О. Фінкель, В. Коптілов, Р. Зорівчак, М. Но-викова, О. Чередниченко. Однак, як показує практика, переклад творів різних жанрів вимагає додаткової специфіки аналізу першотвору. І передусім це стосу-ється віршових творів. На теперішньому етапі розвитку українського перекла-дознавста, на жаль, не існує цілісної теорії перекладу вірша, яка б обґрунтову-вала специфіку поетичного перекладу, зумовлену багатоплановою смисловою природою поезії. Сучасні дослідники по-різному розглядають переклад поетич-них творів, але одностайно зауважують, що слід враховувати весь спектр ком-понентів, які забезпечують цілісність поезії як окремого виду художньої літе-ратури. При цьому вони визнають, що питання перекладу ідіолекту у віршово-му творі, рамки індивідуальної свободи перекладача, межі допустимих відхи-лень від тексту оригіналу та аргументація цих відхилень формують коло проб-лем, які потребують нагального висвітлення.

Вiдтворення багатозначності поетичного твору становить важливе практичне завдання художнього перекладу та принципову проблему, що нале-жить до відання теорiї перекладу. З огляду на це, характеризуючи своєрiднiсть мовної природи поетичного твору в її широкому розумінні, аж ніяк не можна уникнути серйозного питання про багатоплановість поетичного тексту. Для се-мантичної структури віршового твору завжди характерне поєднання прямого та метафоричного мовлення, тобто однопланового та багатопланового. Отже, про повноцiннiсть перекладу без віднаходження засобів відтворення контрастів „простого” та “глибокого” змiсту твору не може бути й мови.

Актуальність дослідження. Системно-контекстуальний та структурний підходи до вивчення функцій підтексту в поезії, способів його творення та засобів виявлення і відтворення в перекладі перебувають на разі в початковій стадії свого розвитку, що не сприяє швидшій розробці повноцінної макрообраз-ної моделі поетичного твору, за допомогою якої можна було б здійснювати пов-ноцінний аналіз останнього та забезпечувати його достовірний переклад. Опрацювання однієї з вагомих граней такої цілісної моделі, якою є підтекст поетичного твору, зумовила актуальність вибраної теми дослідження та накрес-лила основні напрямки його проведення. Актуальність теми дисертації зумов-люється і зростаючою увагою перекладознавців до тексту як явища, необхідніс-тю всебічного аналізу різних типів представленої в ньому інформації, зокрема образно-підтекстової, а також потребою дослідити окремі прийоми творення підтексту в поезії Р. Фроста та засоби відтворення їх у перекладі, щоб забезпеч-чити якіснішу перекладацьку інтерпретацію творів цього поета-філософа та (за аналогією) інших авторів.

Об’єкт наукового аналізу – макрообразна структура поетичного твору, сприйняття, декодування, переклад поетичного підтексту та контекст, у якому він актуалізується та за допомогою якого інтерпретується.

Предмет дослідження – підтекст поетичного твору, його творення та відтворення у перекладі.

Мета дисертації – виявлення природи та сутності підтексту поетичного твору, контексту, в якому він реалізується, чинників, що впливають на процес його сприйняття, декодування та еквівалентне відтворення у перекладі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) узагальнити розвиток теоретичних поглядів на проблему підтексту та його сутність;

2) проаналізувати роль і значення підтексту в образній структурі поетичного твору з погляду її повноцінного відтворення у перекладі;

3) дослідити види контексту, в якому актуалізується віршовий підтекст в оригіналі та їхній вплив на адекватність перекладу поетичного твору;

4) охарактеризувати особливості декодування поетичного підтексту реци- пієнтом та, зокрема, інтерпретатором віршового твору;

5) проаналізувати окремі засоби творення підтексту як образу та спосо би їх відтворення в поетичному перекладі.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому

1. розуміння адекватності перекладу поетичного твору поглиблено на основі розробки його підтекстового виміру з позицій перекладознавства;

2. визначено критерії адекватності відтворення поетичного підтексту як субсемантичного образу поетичного твору;

3. проаналізовано процес сприйняття підтекстового образу як складника поетичного макрообразу та його вплив на повноцінне відтворення останнього;

4. розкрито фактори, що впливають на достовірність і повноту декодуван-ня субсемантичного образу та його адекватний переклад;

5. проаналізовано прийоми творення субсемантичного образу на основі символу та їхнє відтворення у перекладі;

6. введено поняття ідіолектної символіки;

7. обгрунтовано важливість послідовності розміщення творів у поетичній збірці як фактору, що впливає на декодування та інтерпретацію підтекстової образності поетичних творів;

8. введено поняття рецептивного інтерпретаторського контексту, дано його визначення та обґрунтовано його функціональність як контексту, в межах якого реалізується та відтворюється субсемантичний образ.

Основні методи дослідження. Складна природа явища підтексту та по-ставлені завдання зумовили необхідність застосування перекладознавчого мето-ду як сукупності методів аналізу, до якої ввійшли описово-аналітичний метод, методи компонентного, контекстологічного, суперлінеарного, порівняльного аналізу та комбінаторно-семантичний метод, поєднання яких дозволяє виявити і потенційні можливості, і реальну актуалізацію підтекстотворчих чинників.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослід-ження виконано в межах комплексної наукової теми Інституту філології Київ-ського національного університету імені Тараса Шевченка за № 06 БФ 044-01 „Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації”, яку затвердило Міністерство освіти і науки України.

Апробація роботи. Матеріали дослідження обговорювалися на міжна-родній науковій конференції „Проблеми загальномовної та ареальної семан-тики” (Луганськ, 25-26 вересня 2009 р.), на всеукраїнській конференції „Функціональні та семантичні кореляції мовних одиниць”, (Київ, 17-19 квітня 1990 р.), на обласних науково-практичних конференціях вишів Черкас.

Основний зміст роботи знайшов своє відображення в 11-ти публікаціях (одна з них у співавторстві з І. Свинцицьким, який здійснював керівництво що-до спрямування наукового пошуку та загальне редагування статті, а дисертант досліджував матеріал та узагальнював результати). 7 із вищезгаданих публі-кацій – наукові статті у фахових виданнях.