Тема 8. Фінанси підприємств комунальної власності

Термінологічний словник

Комунальна власність – створюється за рахунок державного майна, переданого у власність територіальній громаді, майна, створеного комунальними підприємствами, податкових платежів та за іншими підставами, не забороненими законом.

Комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника — відповідної територіальної громади і виконує його функції, та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління (статті 63, 78 зазначеного Кодексу).

Унітарне комунальне підприємство – засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

Комунальний кредит – це система економічних відносин між позичальниками в особі органів місцевого самоврядування та інших місцевих влад та фізичними і юридичними особами як інвесторами зазначених органів на основі строковості, платності та поворотності ресурсів.

Кошторис комунального підприємства – фінансово-плановий документ, що визначає обсяг, цільове спрямування та щоквартальний розподіл бюджетних коштів, які використовуються на утримання установ і організацій та здійснення централізованих заходів з господарського і культурного розвитку.

Тема 9. Фінанси житлово-комунального господарства

Термінологічний словник

Житлово-комунальне господарство – галузь, а вірніше, сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, теплоти й електроенергії.

Тариф на житлово-комунальні послуги – це офіційно встановлена органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування ставка плати за утримання житлових будинків та прилеглих до них територій або надання комунальної послуги населенню і суб’єктам господарювання, що забезпечує мінімально необхідний рівень відшкодування експлуатаційних витрат.

Комунальні платежі – це платежі, що стягуються місцевими органами влади як плата за надані послуг фізичним та юридичним особам.

Комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Тема 10. Управління місцевими фінансами в Україні

Термінологічний словник

Управління місцевими фінансами – здійснюють місцеві представницькі та виконавчі органи влади, зокрема їхні фінансові підрозділи. В Україні є два основні види місцевих фінансових органів. Це фінансові органи місцевого самоврядування та місцеві фінансові органи виконавчої влади.

Річні звіти – складаються за звітний рік. Звітним роком вважається період з 1 січня до 31 грудня включно.

Фінансовий контроль — це цілеспрямована діяльність законодавчих і виконавчих органів державної влади і недержавних організацій на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в процесі формування, розподілу, використання коштів централізованого і децентралізованого грошових фондів з метою найефективнішого соціально-економічного розвитку всіх суб’єктів фінансових відносин.

Об’єкт фінансового контролю на місцевому рівні – матеріальні, трудові, фінансові ресурси, господарська діяльність, творча діяльність, управлінські рішення міністерства, які в основному здійснюють внутрівідомчий контроль за діяльністю підпорядкованих підрозділів, або контроль у сфері реалізації, закріплених за ними функцій.

Суб'єкт фінансового контролю на місцевому рівні – органи державної влади й органи місцевого самоврядування, відомчі органи, структурні підрозділи відзначених органів, громадські організації, колективні й колегіальні органи управління тощо.

Поточний контроль – це контроль за безпосередньою оперативною фінансовою діяльністю.

Наступний фінансовий контроль — за фінансовими результатами.

Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетної установи – це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на попередження фінансових порушень у бюджетній установі та забезпечення достовірності її фінансової звітності.

Аудит ефективності виконання бюджетних програм – це форма контролю, яка є сукупністю дій зі збору та аналітичного опрацювання статистичних і звітних даних, матеріалів ревізій та перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих цілей, встановлення факторів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.