У разі коли індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100 відсотків.

2. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, встановлені пунктом 264.4 цієї статті, а для нововведених – ставки станом на 31 грудня року їх введення.

1. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати

   1. Платник плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, до закінчення визначеного розділом ІІ цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою центральним органом державної податкової служби формою податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі коли місце обліку платника не збігається із місцезнаходженням ділянки надр, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подається органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації.

2. Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі коли місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

7. Контроль та відповідальність платників

   1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюють органи державного гірничого нагляду в установленому порядку.

Органи державного гірничого нагляду у місячний строк з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу подають органам державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр.

РОЗДІЛ XІI. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ

265. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

     1. Платники податку

        1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

        2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває в спільній частковій власності кількох осіб платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є особа, яка зареєстрована органом державної реєстрації прав на нерухоме майно як власник такого об’єкту;

в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об’єкт оподаткування

   1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.

   2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначених законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, загальна площа якого не перевищує 40 кв. метрів, але не більше одного такого об’єкту на одного платника податку.

3. База оподаткування

   1. Базою оподаткування об’єктів житлової нерухомості є загальна площа об’єкта оподаткування, яка визначається на підставі даних, що надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування визначається окремо за кожним з таких об’єктів.

   2. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби.

   3. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно.

4. Ставки податку

   1. За ставкою 0 гривень за 1 кв. метр оподатковується об’єкт житлової нерухомості, що належить платнику податку на правах власності, загальна площа якого не перевищує 100 кв. метрів (у місті) або 200 кв. метрів (у сільській місцевості).

У разі якщо у об’єкті житлової нерухомості зареєстровано більше 2 осіб (у місті) та більше 5 осіб (у сільській місцевості), то площа, яка оподатковується за ставкою 0 гривень за 1 кв. метр, обчислюється як добуток 40 кв. метрів площі на кількість зареєстрованих у такому об’єкті осіб.

Для фізичної особи-платника податку норми, передбачені абзацами першим та другим цього підпункту, поширюються на об’єкт житлової нерухомості, який належить йому на правах власності та у якому він зареєстрований в установленому законом порядку.

У разі наявності у платника податку кількох об’єктів житлової нерухомості, які належать йому на правах власності, ставка податку у розмірі 0 гривень за 1 кв. метр може бути застосована лише до одного з таких об’єктів.

2. За ставкою 10 гривень за 1 кв. метр оподатковується загальна площа об’єкту житлової нерухомості, що перевищує норми, встановлені у підпункті 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті, а також загальна площа інших об’єктів житлової нерухомості, що належать на правах власності платнику податку.

3. З урахуванням місця розташування об’єкта житлової нерухомості та його технічного стану сільські, селищні та міські ради можуть встановлювати до ставки податку, яка визначена у підпункті 265.4.2 цієї статті, коефіцієнти від 0,5 до 1,5. Рішення щодо встановлення такого коефіцієнту приймаються не пізніше, ніж за три місяці до початку звітного року.

1. Податковий період

   1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

2. Порядок обчислення суми податку

   1. Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб, в тому числі для фізичних осіб-підприємців, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкту житлової нерухомості.

   2. Підставою для визначення податкового зобов’язання органами державної податкової служби є інформація органів державної реєстрації прав на нерухоме майно, органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, та сільських, селищних або міських рад, яка передбачена цією статтею.

   3. Розрахунок податку із повідомленням про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам податку за місцем їх проживання (місцем реєстрації) не пізніше 15 липня звітного року. Форма розрахунку встановлюється центральним органом державної податкової служби у порядку, визначеному законом.

   4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного періоду і подають до 1 лютого цього ж звітного року органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування розрахунок за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного об’єкта житлової нерухомості розрахунок подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

5. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 31 березня року, в якому набрав чинності цей Кодекс, а у наступні роки щокварталу, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу, подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкту нерухомого майна, станом на перше число відповідного кварталу в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

6. Сільські, селищні та міські ради не пізніше 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення подають органам державної податкової служби інформацію, передбачену цією статтею.

1. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком.

   1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

   2. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає розрахунок податку новому власнику не пізніше 10 робочих днів з дня отримання інформації про перехід права власності.

2. Порядок сплати податку

   1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

3. Строки сплати податку

   1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами — рівними частками до 15 серпня і до 15 листопада;

б) юридичними особами — щокварталу до 30 числа, що наступає за звітним кварталом.