Студенти за бажанням розповідають про розробки навчальних програм. Всі обговорюють запропоновані розробки. Роблять усні і письмові висновки про доцільні способи розробки навчальних програм.

17.4.4. Вибір організаційних форм навчання

При виборі певних організаційних форм навчання слід перш за все враховувати поставлені навчальні цілі. Ознайомтесь з поданими варіантами планів заняття на одну і ту ж тему, що реалізують різні навчальні цілі (табл. 17.5). Також виконайте подані нижче завдання. Проаналізуйте вплив цілей навчання на планування заняття з теми. Зробіть відповідні усні і письмові висновки.

Завдання:

1. Визначте, якою повинна бути форма заняття з теми "Темперамент", якщо поставлені наступні орієнтовні цілі:

а) вміти тлумачити основні теорії темпераменту,

б) вміти взаємодіяти з представниками різних типів темпераменту,

в) вміти характеризувати типи темпераменту.

2. Підберіть навчальні методи для реалізації кожної визначеної орієнтовної цілі.

3. Визначте структурну послідовність та бюджет часу для такого заняття.

4. Сплануйте заняття з теми "Темперамент" за визначеними в завданні цілями, уточнюючи операціоналізовані цілі для кожного пункту плану.

Таблиця 17.5

Вплив цілей навчання на планування заняття з теми “Темперамент”.

Навчальна ціль
Вміти тлумачити теорії темпераменту (за Гіппократом, І.П.Павловим, Г.Айзенком, В.С.Мерліним) та характеризувати темпераментальні типи	Вміти тлумачити теорії темпераменту, характеризувати темпераментальні типи темпераменту за методикою ЕРІ Г.Айзенка
Зміст заняття
Розширене інформаційне повідомлення з розрахунку на 2 академічні години	Стислий зміст інформаційного повідомлення на 1 академічну годину + теорія і методика ЕРІ Г.Айзенка з інтерпретацією результатів
Методи навчання ( за джерелом знань)
Словесні - лекція (проблемна лекція) Наочні - ілюстрація (малюнки Бідструпа, коло Айзенка)	Словесні - інформаційне повідомлення; навчальна гра Наочні - ілюстрація (малюнки Бідструпа, коло Айзенка) Практичні – методика EPI Айзенка
Структурна послідовність та часовий розподіл
Організаційний етап - 3 хв. Мотивація теми - 2 хв. Лекційний виклад - 1 год. 10 хв. Висновки - 5 хв.	1. Організаційний етап - 3 хв. 2. Мотивація теми - 2 хв. 3. Інформаційне повід. - 40 хв. 4. Практична робота - 30 хв. 5. Навчальна гра - 10 хв. 6. Висновки - 5 хв.

17.4.5. Обговорення результатів моделювання навчальних занять

Студенти за бажанням доповідають про розроблені моделі навчальних занять, зображуючи їх на дошці. Всі разом обговорюють значення і проблеми моделювання в навчанні, роблять відповідні усні і письмові висновки.

17.4.6. Планування різних форм реалізації певних навчальних методів6

Кожна форма організації навчання обумовлює вибір тих чи інших методи навчальної діяльності. Наприклад, при індивідуальній формі навчання недоцільно читати лекцію, а при масовій формі навчання проблематичним стає проведення співбесіди і т.п. Разом з цим, реалізація кожного методу також може бути різною по формі. Вибір тієї чи іншої форми роботи з урахуванням конкретних умов навчання дозволяє суттєво підвисити ефективність застосування того чи іншого методу. Для того, щоб краще уявити себе можливості реалізації певних методів у різних формах виконайте наступне завдання.

Познайомтесь з описом різних форм реалізації досить популярних методів навчання – лекції і дискусії. Розподілитесь на підгрупи і складіть план реалізації одної з форм кожного методу (кожна підгрупа обирає різні форми), висвітлюючи навчальні цілі, які може реалізовувати та чи інша модифікація методу, можливі етапи реалізації, бюджет часу, засоби і умови. Час виконання завдання – 10 хвилин. Надалі виступає представник від кожної групи і доповідає про виконане завдання. Всі роблять усні і письмові висновки про особливості використання тих чи інших форм реалізації певних методів навчання.

Форми методу лекції:

• Лекція - історично – метод викладу матеріалу шляхом точного читання завчасно написаного тексту (конспекту), в сучасному розумінні – тривалий, послідовний, систематизований виклад вчителем значного за обсягом навчального матеріалу.

• Пояснювально-ілюстративна лекція – тривалий усний монолог вчителя з викладу навчального матеріалу, що характеризується інформаційно-пізнавальною ємністю, високим ступенем складності логічних побудов, образів, доказів, узагальнень.

• Лекція-візуалізація – усний монолог вчителя, якому пред’являється образно-асоціативна конструкція навчального матеріалу (“опорний сигнал”), що сприяє успішному сприйняттю і запам’ятовуванню інформації, активізації розумової діяльності і усуванню пере навантажень в навчанні.

• Лекція-удвох – усний реальний чи імітований діалог двох викладачів однієї чи декількох дисциплін, в якому моделюється реальна професійна ситуація обговорення того чи іншого теоретичного питання з різних позицій: теоретика і практика, представників різних професійних шкіл і напрямків або спеціалістів, що мають різний погляд на питання, що обговорюються.

• Лекція-прес-конференція – монологічний виклад навчальної інформації викладачем по особистих персональних заявках (питаннях) тих, хто навчається.

• Лекція-бесіда – діалогічна побудова викладу навчального матеріалу, в ході якого викладач задає питання слухачам і з урахуванням їх відповідей будує свої подальші міркування, отримуючи при цьому можливість більш доказово викласти наступну тезу виступу.

• Проблемна лекція - метод навчання, при якому вчитель не лише повідомляє учням готові знання (остаточні висновки науки), а й відтворює певною мірою шлях їх відкриття через вирішення проблемних завдань, відповіді на проблемні запитання.

• Лекція з запланованими помилками – монологічний виклад викладачем навчального матеріалу, в якому закладена певна кількість типових помилок різного характеру (змістовного, методичного, поведінкового і т.п.), які учням пропонується виявити, а в кінці заняття обговорити.

Форми методу дискусії:

• Дискусія - історично – спір, суперечка окремих осіб, співбесідників, в сучасному розумінні – широке публічне обговорення якогось спірного питання під керівництвом ведучого (приймає участь вся аудиторія).

• Диспут – спір на наукову, літературну чи іншу тему, що відбувається перед аудиторією (ведеться певними попередньо підготовленими особами)

• “Круглий стіл” – дискусія, в якої “на рівних” приймає участь невелика група учасників і відбувається обмін думками як поміж ними, так і з аудиторією (рештою групи).

• Засідання експертної групи – 4-6 учасників з обраним керівником спочатку обговорюють певну проблему, а потім повідомляють її решті групи.

• Форум – обговорення, аналогічне засіданню експертної групи, в ході якого ця група вступає в обмін думками з аудиторією.

• Симпозіум – більш формалізоване обговорення, при якому учасники спочатку виступають з повідомленнями, представляючи їх точки зору, після чого відповідають на запитання “аудиторії”.

• Дебати – явно формалізоване обговорення, побудоване на основі попередньо зафіксованих виступів і спростовань учасників-представників двох команд (груп), що протистоять і змагаються одна з одною.

• Техніка “акваріуму” – після обговорення певної проблеми у підгрупах, представники кожної підгрупи збираються в центрі класу, щоб висловити та відстояти позицію своєї групи у відповідності з отриманими в групі вказівками. Інші учні спостерігають за процесом обговорення, не втручаючись до нього. Після такого обговорення проводиться його критичний огляд всім класом.

• Мозкова атака (мозковий штурм) – групове вирішення творчої проблеми шляхом некритичної генерації ідей.

• Синектика – різновид мозкового штурму, де шляхом порівняння даного завдання з не пов’язаними з ним системами створюється серія залежностей та аналогів, серед яких обираються придатні для розв’язання конкретного завдання.

• Висування проектів – висунуті ідеї втілюються в конкретні завдання – проекти.

• Ігрове моделювання - поєднання дискусії з аналізом ситуації та розігруванням ролей, коли групи спочатку розробляють певний проект вирішення ситуації, а потім представники кожної підгрупи публічно його захищають, виконуючі певні ролі (наприклад, судове засідання – обговорення, яке імітує судовий розгляд (слухання справи).